Кіпренський Орест Адамович
| Орест Адамович Кіпренський | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Орест Адамович Кипренский | ||||
 | ||||
| Автопортрет, 1828 | ||||
| Народження |
13 (24) березня 1782 Ніжинська миза, Оранієнбаумський повіт Санкт-Петербурзької губернії | |||
| Смерть | 5 (17) жовтня 1836 (54 роки) | |||
|
Рим, Італія (пневмонія) | ||||
| Поховання | Рим | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1803) | |||
| Діяльність | художник, графік | |||
| Напрямок | романтизм | |||
| Твори | Портрет О. С. Пушкіна | |||
| Роботи в колекції | Третьяковська галерея, Російський музей, Ермітаж, Національна галерея Вірменії, Національний музей у Варшаві, Харківський художній музей, Національний художній музей Білорусі, Королівський палац, Неаполь і Державний історичний музей | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
 Кіпренський Орест Адамович у Вікісховищі | ||||
Орест Адамович Кіпренський (13 (24) березня 1782, Санкт-Петербурзька губернія — 5 (17) жовтня 1836, Рим) — російський живописець і графік, представник романтизму, відомий портретист.
Біографія[ред. | ред. код]
Позашлюбний син поміщика А. С. Дьяконова, народився 24 березня 1782 р. на Ніжинській мизі Оранієнбаумського повіту Санкт-Петербурзької губернії. Хрещений в містечку Копор'є, від якого отримав прізвисько рос. «Копорский», змінене пізніше в прізвище рос. «Кипренский». За документами був записаний в сім'ю кріпака Адама Швальбе.
Отримавши вільну, в 1788 р. був зарахований до Виховного училища при Петербурзькій Академії мистецтв, а пізніше навчався в самій академії (1788–1803) в класі історичного живопису. Пенсіонер Академії до 1809 року. Жив у Москві (1809), Твері (1811), Петербурзі (1812), а в 1816–1822 і з 1828 р. жив і працював в Італії — в Римі та Неаполі. У 1812 році був удостоєний звання академіка портретного живопису.[1]
У липні 1836 року одружився з Ганною-Марією Фалькуччі (Мауріччією), для чого попередньо перейшов у католицьку віру.
Художник помер 17 жовтня 1836 року в Римі від запалення легенів і був похований в церкві Сант Андреа делле Фратте. Коштом російських митців, що жили в Римі, над надгробком встановлена стела з написом латиною,[3] який починається словами: «На честь й на пам'ять про Ореста Кіпренського, найзнаменитішого серед російських художників, професора і радника Імператорської Петербурзької академії мистецтв і члена Неаполітанської академії …». За кілька місяців по смерті Кіпренського на світ з'явилася його дочка, Клотильда Кіпренська, але її доля невідома.[2]
Творчість[ред. | ред. код]
Спочатку Кіпренський працював переважно над історичними і міфологічними темами. Одночасно почав займатися портретом, що визначив його подальший творчий шлях. Найбільш відомі твори — портрет хлопчика Челіщева (1810–1811), портрет Є. В. Давидова, портрети подружжя Ростопчиних (1809) і Хвостових (1814), що зберігаються в Третьяковській галереї, а також автопортрет (1808), зображення поетів К. М. Батюшкова (1815, Музей інституту російської літератури Російської Академії наук, Петербург), В. А. Жуковського (1816) і О. С. Пушкіна (1827). Крім живописних портретів Кіпренський створив багато графічних портретів.[1]
Роботи Ореста Кіпренського зберігаються в Державній Третьяковській галереї (Москва), Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Державному Літературному музеї (Москва), Музеї О. С. Пушкіна (Санкт-Петербург), Катерининському палаці-музеї (Пушкін), Державному художньому музеї Латвії (Рига), Державному музеї Молдови (Кишинів), Державному історичному музеї (Москва), Галереї Уффіці (Флоренція) та Київській національній картинній галереї.[джерело?]
Відгуки сучасників[ред. | ред. код]
О. М. Андреєв. З книги «Живопис і живописці головних європейських шкіл», 1857:[4]
|
Орест Адамович Кіпренський (1783—1836), професор історичного живопису, один з найкращих портретистів Росії, що коли-небудь існували, і гідний суперник найкращих художників цілої Європи. В Італії прозвали його «Російським Вандиком».[5] Але ця назва не цілком характеризує і визначає нашого славного портретиста. Почавши своє поле діяльності під керівництвом Угрюмова з наслідування свого вчителя, він незабаром звернувся до Рубенса і Рембрандта, прагнучи злити обидві ніби протилежні їх манери, але скоро полишив їх обох і створив свій особливий стиль…
Портрети Кіпренського розсіяні по всій Європі; вкажемо тільки найвідоміші його твори. В Ермітажі: «Садівник» чи інакше молодий Італійський хлопчик, що лежить на сонці в стані dolce far niente (солодке байдикування (італ.) і т. д. Оригінальний текст (рос.) Орест Адамович Кипренский (1783—1836), профессор исторической живописи, один из самых лучших портретистов России, когда-либо существовавших, и достойный соперник лучших художников целой Европы. В Италии прозвали его «Русским Вандиком». Но это название не вполне характеризует и определяет нашего славного портретиста. Начав свое поприще под руководством Угрюмова с подражания своему учителю, он скоро обратился к Рубенсу и Рембрандту, стремясь слить обе кажущиеся противоположными их манеры, но скоро оставил их обоих и создал свой особенный стиль…
Портреты Кипренского рассеяны по всей Европе; укажем только на самые известнейшие его произведения. В Эрмитаже : «Садовник» или иначе молодой Итальянский мальчик, лежащий на солнце в положении dolce far niente (сладостное ничегонеделание (итал.) и т. д. |
|
Галерея[ред. | ред. код]
-
Портрет Адама Швальбе, 1804 -
Портрет князя Петра Щербатова, 1808 -
Портрет графині Катерини Ростопчиної, 1809 -
Портрет лейб-гусарського полковника Євграфа Давидова, 1809 -
Портрет Петра Оленіна, 1813 -
Портрет Олександра Бакуніна, 1813 -
Портрет Сергія Уварова, 1815 -
Портрет Костянтина Батюшкова, 1815 -
Портрет Василя Жуковського, 1815 -
Молодий садівник, 1817 -
Портрет Катерини Авдуліної, 1822 -
Портрет князя Микити Трубецького, 1826 -
Олімпіада Рюміна, 1826 -
Портрет Олександра Пушкіна, 1827 -
Портрет данського скульптора Бертеля Торвальдсена, 1833
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Онлайн-енциклопедія «Кругосвет» [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Енциклопедія російських художників [Архівовано 22 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Могили знаменитостей. Кіпренський Орест Адамович (1782–1836) [Архівовано 6 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ А. Н. Андреев. «Живопись и живописцы главнейших европейских школ». С.-Петербург, Издание Типографии М. О. Вольфа, 1857 (рос.)
- ↑ Тобто Ван Дейком [1] [Архівовано 2008-02-22 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
