Ламбаєке (регіон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ламбаєке

ісп. Región Lambayeque

Герб Прапор
Інші регіони Перу
Столиця Чиклайо
Країна  Перу
Межує з: сусідні адмінодиниці
Регіон П'юра, Кахамарка, Ла-Лібертад ?
Підрозділи 3 провінції та 38 округів
Населення
 - повне 1 112 868 (2007)
 - густота 78,2 /км²
Етнікон італ. lambayecano
Площа
 - повна 14 231,30 км²
Висота
 - максимальна біля 4000 м м
Часовий пояс UTC−5
Президент Anselmo Lozano Centuriónd
Вебсайт regionlambayeque.gob.pe
 - ISO 3166-2 PE-LAM
 - Телефонний код 074
Розташування регіону на мапі Перу
Розташування регіону на мапі Перу

Розташування регіону на мапі Перу
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ламбаєке

Ламбаєке (ісп. Lambayeque, кеч. Lanpalliqi suyu) — регіон в північно-західній частині Перу на узбережжі Тихого океану.

Межує з регіонами П'юра на півночі, Кахамарка на сході, Ла-Лібертад на півдні. Омивається Тихим океаном на заході і південному заході.

Адміністративний центр регіону — місто Чиклайо.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва «Ламбаєке» походить від імені давнього бога Ямпеллек (Yampellec), якого почитав перший цар Ламбаєке Наймлап (Naymlap) .

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Територія регіону утворена великими рівнинами, які пересікаються спускаючимися з Анд річками. Це обумовлює тут розвиток сільського господарства, в першу чергу, це плантації цукрової тростини (тут виробляється половина всього цукру в Перу), а також рису.

Збільшення обсягу сільськогосподарської продукції стане можливим з реалізацією гідроенергетичного проєкту «Ольмос Трансандіно», за яким з регіону Кахамарка в Ламбаєке буде щорічно перекидатися 2 млрд м³ води з річки Уанкабамба.

До регіону, який лежить на узбережжі Тихого океану, належать також острови Лобос-де-Тьєрра і Лобос-де-Афуера.

Історія[ред. | ред. код]

Індіанська легенда розповідає, що в незапам'ятні часи сюди прийшов з великим флотом бальсових човнів людина великої відваги і неабиякого розуму по імені Наймлап, що заснував тут нову цивілізацію і став родоначальником нової культури Ламбаєке.

На зміну їй прийшла культура мочика, а потім чиму. В епоху найбільшого розширення вплив чиму поширювався до кордонів Еквадору на півночі і до Ліми на півдні. Чиму були відмінними ремісниками і землеробами, а також славилися своїми чудовими виробами із золота.

Пізніше чиму були підкорені інками. Тут також побував Франсиско Пісарро по дорозі в Кахамарку.

У колоніальні часи почалося суперництво між жителями міст Ламбаєке і Сантьяго-де-Мірафлорес-де-Санья, який славився своїми багатствами, але у 1720 році останній був зруйнований повінню.

27 грудня 1820 року в Ламбаєке була оголошена незалежність Перу, завдяки чому місто називають «колискою Свободи».

Населення[ред. | ред. код]

Іспаномовне населення проживає, в основному, в узбережжній провінції Чиклайо.

У провінції Ферреньяфе збереглося населення, яке говорить мовою кечуа, а до початку XX століття а тут також розмовляли на мочика.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Провінції регіону Ламбаєке.

Регіон складається з 3 провінцій, які поділяються на 38 округів:

Провінція Адміністративний центр
1 Ламбаєке (Lambayeque) Ламбаєке (Lambayeque)
2 Ферреньяфе (Ferreñafe) Ферреньяфе (Ferreñafe)
3 Чиклайо (Chiclayo) Чиклайо (Chiclayo)

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]