Лебідь X-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HDE 226868

Розташування Лебідь X-1 (виділено) зліва від Ета Лебедя в сузір'ї Лебідь.


Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Лебідь
Пряме піднесення 19г 58х 21,67595с[1]
Схилення +35° 12′ 05,7783″[1]
Видима зоряна величина (V) 8,95[2]
Характеристики
Спектральний клас O9,7Iab[2]
Показник кольору (B−V) +0,81[3]
Показник кольору (U−B) −0,30[3]
Тип змінності Еліпсоїдальна змінна
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −13[2] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −3,37[1] мас/р
Схил.: −7,15[1] мас/р
Паралакс (π) 0.539 ± 0.033 мас[4]
Відстань 6100 ± 400 св. р.
(1900 ± 100 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
{{{absmag_v}}}
Фізичні характеристики
Маса 20–40[5] M
Радіус 20–22[6] R
Світність (3–4)× 105[6] L
Ефективна температура 31 000[7] K
Вік 5[8] млрд. років
Інші позначення
AG (or AGK2)+35 1910, BD+34 3815, HD (or HDE) 226868, HIP 98298, SAO 69181, V1357 Cyg[2].


Лебідь X-1 (Cygnus X-1) — джерело рентгенівського випромінювання у сузір'ї Лебедя[9][10], і є першим серед інших подібних, що були признані як чорні діри [11]. Його було відкрито 1964 року під час суборбітального польоту[12]. Є одним із найяскравіших джерел рентгенівського випромінювання на небі й має максимальну густину потоку 2,3× 10−23 Вт·м−2Гц−1[13]. Є одним із найкраще досліджених об’єктів у своєму класі.

Являє собою подвійну систему, що розташована в нашій Галактиці на відстані близько 6 000 світлових років від Сонця. Супутник — зоря HDE 226868 —, є блакитним надгігантом із поверхневою температурою близько 31 000 K. Обертається навколо чорної діри з періодом 5,6 доби[7]. Чорна діра має масу приблизно 14.8 мас сонця і відповідно, гравітаційний радіус приблизно 40 км[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
  2. а б в г V* V1357 Cyg -- High Mass X-ray Binary. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. 3 березня 2003. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 3 березня 2008. 
  3. а б Bregman, J. та ін. (1973). Colors, magnitudes, spectral types and distances for stars in the field of the X-ray source Cyg X-1. Lick Observatory Bulletin. 647: 1. Bibcode:1973LicOB..24....1B. 
  4. Reid, Mark J. та ін. (December 2011). The Trigonometric Parallax of Cygnus X-1. The Astrophysical Journal. 742 (2): 83. arXiv:1106.3688. Bibcode:2011ApJ...742...83R. doi:10.1088/0004-637X/742/2/83. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  5. Iorio, Lorenzo (24 липня 2007). On the orbital and physical parameters of the HDE 226868/Cygnus X-1 binary system. E-print. 315 (1-4): 335. arXiv:0707.3525. Bibcode:2008Ap&SS.315..335I. doi:10.1007/s10509-008-9839-y. 
  6. а б Ziółkowski, J. (2005). Evolutionary constraints on the masses of the components of HDE 226868/Cyg X-1 binary system. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 358 (3): 851–859. arXiv:astro-ph/0501102. Bibcode:2005MNRAS.358..851Z. doi:10.1111/j.1365-2966.2005.08796.x.  Note: for radius and luminosity, see Table 1 with d=2 kpc.
  7. а б Staff (10 червня 2003). Integral's view of Cygnus X-1. ESA. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 20 березня 2008. 
  8. Mirabel, I. Félix; Rodrigues, Irapuan (2003). Formation of a Black Hole in the Dark. Science. 300 (5622): 1119–1120. arXiv:astro-ph/0305205. Bibcode:2003Sci...300.1119M. doi:10.1126/science.1083451. PMID 12714674. Архів оригіналу за 1 квітня 2008. Процитовано 15 березня 2008. 
  9. Лебідь // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 252. — ISBN 966-613-263-X.
  10. Staff (5 листопада 2004). Observations: Seeing in X-ray wavelengths. ESA. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 12 серпня 2008. 
  11. /Observations Seeing in X-ray wavelengths. 5 листопада 2004. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 24-04-2016. 
  12. Bowyer, S.; Byram, E. T.; Chubb, T. A.; Friedman, H. (1965). Cosmic X-ray Sources. Science. 147 (3656): 394–398. doi:10.1126/science.147.3656.394. PMID 17832788. Архів оригіналу за 10 лютого 2009. Процитовано 10 березня 2008. 
  13. Lewin, Walter; Van Der Klis, Michiel (2006). Compact Stellar X-ray Sources. Cambridge University Press. с. 159. ISBN 0521826594. 
  14. Orosz, Jerome (1 грудня 2011). The Mass of the Black Hole In Cygnux X-1. The Astrophysical Journal. 742 (2): 84. arXiv:1106.3689. Bibcode:2011ApJ...742...84O. doi:10.1088/0004-637X/742/2/84.