Лукавиця (Ліський повіт)
| Село
Координати 49°30′00″ пн. ш. 22°19′59″ сх. д. / 49.500000000028° пн. ш. 22.33330000002777993° сх. д.Координати: 49°30′00″ пн. ш. 22°19′59″ сх. д. / 49.500000000028° пн. ш. 22.33330000002777993° сх. д.
|
Лукавиця (пол. Łukawica) — лемківське село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 381 особа (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
Ймовірно, перше поселення виникло ще за часів давньої Русі на руському праві. В документах вперше зустрічається в 1443 р. — Іван Кміта в судовій справі між Марцишем з Івонич і його тіткою Крживецькою ручається перед нею за дотриманням угоди перед виданням інтромісії Марцишові на села Лукавиця, Лісько, Янківці та інші під замком Соб'єн.
В 1456–1457 рр. — Станіслав, Миколай, іван Кміти, брати з Вишниці, сини Миколая Кміти з Соб'єна позивають на Івана Кміту з Вишниці, каштеляна львівського за захоплення ним багатств «sorte vulgariter»: замку Соб'єн і сіл Лукавиця, Ліско і Янківці. До 1772 р. село входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. З Лукавиці походить Владислав Потоцький, учасник січневого повстання з року 1863, учасник битви під Радзивілом.
Власної церкви село не мало. Прихід відносився до парафії в с. Монастирець Ліського деканату.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Лісько. На 01.01.1939 в селі було 660 жителів, з них 430 українців-грекокатоликів, 50 українців-римокатоликів, 140 поляків (прибували переважно з сусіднього Ліська), 40 євреїв[2].
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945-1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване[5] на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 177 | 30 | 128 | 19 |
| Жінки | 204 | 37 | 118 | 49 |
| Разом | 381 | 67 | 246 | 68 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 43, 119.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- Łukawica (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 812. (пол.)
- Central Statistical Office (GUS) – TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2018.
- Українська Галицька Армія — У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях, том IV — Вінніпег. 1968. с. 282
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |