Луцій Валерій Потіт (консул 449 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Валерій Потіт
лат. L. Valerius P.f.P.n. Poplicola Potitus
Народився невідомо
невідомо
Помер після 444 до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Суспільний стан патрицій[1]
Посада консул
Термін 449 рік до н. е.
Попередник Друга колегія децемвирів
Наступник Спурій Герміній Корітінезан Аквілін
Рід Валерії
Батько Публій Валерій Потіт
Мати невідомо[2]
У шлюбі з невідомо
Діти Луцій Валерій Потіт[1][1]

Луцій Валерій Потіт (лат. Lucius Valerius Potitus; ? — після 444 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Валеріїв.

У 449 році до н. е. разом із Марком Горацієм Барбатом виступили проти влади децемвірів на чолі із Аппієм Клавдієм Крассом Інрегілленом. Того ж року разом із Барбатом його було обрано консулом. Під час своєї каденції розбив війська еквів та вольсків. Водночас з колегою видав закони про гласність законів та утворення судової колегії.

У 446 році до н. е. став квестором. У 444 році до н. е. виступав на боці плебеїв під час нового конфлікту останніх з патриціями. Подальша доля його невідома.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Christian Müller: Valerius [I 46]. // Der Neue Pauly (DNP). Band 12/1, Metzler, Stuttgart 2002, ISBN 3-476-01482-7.

]

  1. а б в Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. http://www.strachan.dk/family/valerius.htm