Марія Олександрівна (імператриця)

Марія Олександрівна рос. Мария Александровна нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein
Марія Олександрівна рос. Мария Александровна нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein Портрет Франца Вінтергальтера, 1857 рік (Ермітаж)
Імператриця Російської імперії
2 березня 1855 — 3 червня 1880
Попередник	Олександра Федорівна (дружина Миколи I)
Наступник	Марія Федорівна (дружина Олександра III)
Народилася	27 липня (8 серпня) 1824 Дармштадт
Померла	22 травня (3 червня) 1880 Санкт-Петербург
Похована	Петропавлівський собор
Країна	Російська імперія
Національність	німкеня
Батько	August von Senarclens de Grancyd
Мати	Вільгельміна Баденська
У шлюбі з	Олександр II (російський імператор)
Діти	Олександра Олександрівна, Олександр III, Володимир Олександрович, Олексій Олександрович, Марія Олександрівна, Сергій Олександрович, Павло Олександрович
Релігія	православна церква
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Її́ Імпера́торська Вели́чність, Госуда́риня Імператри́ця Всеросі́йська Марі́я Олекса́ндрівна, уроджена принцеса Гессен-Дармштадтська (нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein; 27 липня (8 серпня) 1824, Дармштадт — 22 травня (3 червня) 1880, Санкт-Петербург) — принцеса Гессенського Дому, дружина російського імператора Олександра II і мати імператора Олександра III.

Біографія

У 1838 році майбутній імператор Олександр II, подорожуючи Європою, закохався у 14-річну Марію Гессенську, згодом одружився з нею 16 квітня 1841.

З ініціативи Марії Олександрівни в Росії були відкриті жіночі гімназії та єпархіальні училища, а також заснований Червоний Хрест. Неодноразово відвідуючи з чоловіком Київ, вона посприяла відбудові Царського палацу; за її ініціативою на місці колишнього військового плацу перед палацом було закладено парк, названий на її честь Маріїнським.

Імператриця довго хворіла на туберкульоз і померла у 1880 році, ще за життя чоловіка. Останні роки були найважчі для імператриці, адже чоловік створив ще за життя дружини другу сім'ю з княжною Катериною Долгоруковою, причому княжна з дітьми від Олександра жила в Зимовому палаці, де й сама імператриця. Через місяць після її кончини імператор обвінчався з княжною, а ще менш ніж через рік був убитий.

Діти

• Олександра Олександрівна
• Олександр III
• Володимир Олександрович
• Олексій Олександрович
• Марія Олександрівна
• Сергій Олександрович
• Павло Олександрович

Родовід

8. Людвиг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)

4. Людвиг I Гессенський

9. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська

2. Людвіг II Гессенський

10. Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський

5. Луїза Гессен-Дармштадтська

11. Марія Луїза Альбертіна Лейнінген-Дагсбург-Фалькенбурзька

1. імператриця Марія Олександрівна

12. Карл Фрідріх Баденський

6. Карл Людвіг Баденський

13. Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська

3. Вільгельміна Баденська

14. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)

7. Амалія Гессен-Дармштадтська

15. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська

Галерея

• 
  1850-ті
• 
  1855 рік
• 
  1860-ті роки
• 
  1870-ті роки
• 
  Марія Олександрівна з чоловіком (Олександр ІІ) та сином (Олександр ІІІ)

Нагороди

• Орден Королеви Марії Луїзи

Див. також

• Маріїнський сквер

Джерела

• Меглицкий Г. Т. Письмо к А. И. Голубовой / Сообщ. П. Я. Виноградовым // Исторический вестник, 1891. — Т. 43. — № 1. — С. 282—286.
• Яковлева А. И. Воспоминания бывшей камер-юнгеферы императрицы Марии Александровны // Исторический вестник, 1888. — Т. 31. — № 1. — С. 147—174; № 2. — С. 393—413; № 3. — С. 593—606.
• Соболева И. А.. Принцессы немецкие— судьбы русские. — СПб.: Питер, 2008. — 414 с: ил. — (Серия «Романовы: семейная сага русских царей»)