Маслове (Звенигородський район)
| село Маслове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Шполянський район |
| Рада | Маслівська сільська рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1781 року[1] |
| Населення | 328 |
| Поштовий індекс | 20652 |
| Телефонний код | +380 4741 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′40″ пн. ш. 31°25′51″ сх. д. / 48.79444° пн. ш. 31.43083° сх. д.Координати: 48°47′40″ пн. ш. 31°25′51″ сх. д. / 48.79444° пн. ш. 31.43083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
158 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Маслове |
| Сільський голова | Бідний Олександр Васильович |
| Карта | |
  Маслове | |
 Маслове | |
| Мапа | |
| |
Ма́слове — село в Україні, у Шполянському районі Черкаської області. У селі мешкає 328 людей.
Історія[ред. | ред. код]
На межі XVIII—XIX століття село входило до складу Звенигородського, а згодом Чигиринського повіту Київської губернії.
У жовтні 1959 року у зв'язку з ліквідацією Златопільського району село увійшло до складу Шполянського району.[2]
На південно-західній околиці села, на лівому березі р.Гнилий Товмач, над урочищем Макітра, виявлено декілька стоянок середнього палеоліту (130-35 тис. років тому) та стоянку ямної культури (ІІІ тис. до н.е.) епохи ранньої бронзи. У 2008 р. на стоянці Маслове-5в було проведено розкопки спільною експедицією Інституту археології та Черкаського національного університету. Виявлено вироби, виготовлені неандертальцями близько 130—100 тис. років тому та кераміку ямної культури.
Церква[ред. | ред. код]
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Масловому відома з кінця XVIII століття (священик Никифор Герасимов Іванча). Найдавніша з відомих метричних книг датується 1781 роком[1]. До місцевої парафії були приписані слободи Винопіль, Нестерівка, Щербаківка[3].
При церкві діяла церковнопарафіяльна школа. На початку 1860-х років у ній учителював Іван Василієв Гдешинський — випускник Київської духовної семінарії[4].
Власники[ред. | ред. код]
На початку XIX століття власність майора Миколи Івановича Нечаєва (Нечая)[5].
Згодом селом володіли:
- поміщик Яків Невядомський[6];
- поміщик колезький реєстратор Григорій Григорович Цимбалістий[7] та його нащадки.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Зарицький Яків Василієв — іконописець, мешкав на початку XIX століття[8].
- Гудзенко Костянтин Наумович (1913-2008) — український педагог та краєзнавець.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Метрична книга церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Маслового 1781 року // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 695
- ↑ Голуб К. О. Календар Шполянщини. — 57 с.
- ↑ Сповідний розпис церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Маслового 1801 року // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1015, спр. 141, арк. 291—304зв
- ↑ Метрична книга церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Маслового 1859 року // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 3263, арк. 432
Метрична книга церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Маслового 1860 року // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 3330, арк. 1—33 - ↑ Сповідний розпис церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Маслового 1807 року // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1015, спр. 184, арк. 592
- ↑ Метрична книга церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Маслового 1811 року // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 1348, арк. 474
- ↑ Метрична книга церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Маслового 1824 року // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 1538а, арк. 465
- ↑ Метрична книга церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Маслового 1801 року // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 1203, арк. 298зв
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Маслове [Архівовано 26 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Маслове [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Степанчук В. Н., Сыволап М. П., Ветров Д. А., Озеров П. И. Обследование палеолитических местонахождений в бассейне р. Большая Высь в 2004 году // НА ІА НАН України, ф.2004.
- Степанчук В. Н., Сыволап М. П., Ветров Д. А., Озеров П. И. Обследование палеолитических местонахождений в бассейне р. Большая Высь в 2004 году // Археологічні дослідження в Україні 2004—2005 рр. — Київ-Запоріжжя: Дике Поле, 2006. — С.34-39.
- Сиволап М. П., Сиволап Л. Г. Найдавніші стоянки первісних людей у нашому краї (за матеріалами археологічних досліджень 2002—2006 років) // Черкащина в контексті історії України. Матеріали ІІІ-ї науково-краєзнавчої конференції Черкащини. — Черкаси, Ваш дім, 2008. — С.128-141.
- Степанчук В. Н., Рыжов С. Н., Ветров Д. А., Сиволап М. П. Разведки палеолитических памятников на пограничье Черкасской и Кировоградской областей в октябре 2007 г. // Археологічні дослідження в Україні 2006-2007 рр. — Київ, 2009. — С.331-334.
- Степанчук В. Н., Сиволап М. П., Матвиишина Ж. Н., Кармазиненко С. П. Исследования палеолитических памятников на юге Черкасской области в 2008 г. // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — Київ: Академперіодика, 2010. — С.281-283. 337с.
|
Це незавершена стаття з географії Черкаської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
