Нюрбургринг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нюрбургринг (нім. Nürburgring) — гоночна траса в Німеччині, поряд з містечком Нюрбург (федеральна земля Рейнланд-Пфальц). Будівництво траси завершили весною 1927 року, а перші змагання Всезагального німецького автомобільного клубу відбулися 18 травня 1927року.

Схема траси
Назва Nürburgring
Розташування Нюрбург, Німеччина
Географічні координати 50°19′51″ п.ш. 6°56′31″ с. д.
Власник олгігарх Віктор Харитонін (Росія Росія), з жовтня 2014
Основні змагання Формула-1, DTM, GP2, Формула-3, 1000 км Нюрбургринга, 24 години Нюрбургринга
Довжина траси 5,148 км.
Повороти 15
Рекорд кола в теперішній конфігурації 1'29.468 Міхаель Шумахер Ferrari (2004)
Статистика в чемпіонатах світу Формули 1
Перший Гран-Прі Гран-Прі Німеччини 1951 року
Теперішній статус Гран-Прі Проводяться
Проведено Гран-Прі 38 (станом на поч. 2012)
Найбільше перемог в Гран-Прі на трасі
Пілот Міхаель Шумахер (5)
Команда Scuderia Ferrari
В наш час на трасі проводять перегони Formula1,  DTM, GP2 і інші автоспортивні серії.

Також на автодромі проводять змагання з інших видів спорту та щорічний рок-фестиваль Rock Am Ring. Траса побудована недалеко від містечка Нюрбург і середньовічного замку в горах Айфель, близько 70 кілометрів на південь від Кьольна і 100 кілометрів на північний захід від Майнца. • Конфігурація Спочатку траса складалася зі чотирьох кілець — Gesamtstrecke 28,265 км довжини, («Об'єднана Петля»), яка в свою чергу складалася із 22,810-кілометрової Nordschleife («Північна Петля»), і 7,747-кілометровою Südschleife («Південна Петля»). Також була 2,281-кілометрове «кільце» для провелення передзмагальних тренувань (warm-up) Betonschleife, навкруг піт-лейн. На зорі існування автодром складався із чотирьох кілець — Між 1982 і 1983 роками область в ррайоні прямої старт-фініш була ліквідована, для того, щоб створити новий GP-Strecke — саме на цій трасі проводяться основні автомобільні змагання в наш час. Однак Nordschleife використовується у світі автоспорту і сьогодні — яку Джекі Стюард прозвав Зеленим пеклом. І ця частина автодрому вважається найскладнішою кільцевою трасою у світі. На «Північній Петлі» проводилися Гран-Прі Формули 1 до Гран-Прі Німеччини 1976 року. Причина цьому невідповідність траси вимогам безпеки, що досягло своєї «точки кипіння» післі аварії Ніккі Лауди цього року, а Гран-Прі Німеччини був перенесений на Хоккенхаймринг і більше ніколи Великі Призи не поверталися на Nordschleife. Перегони Формули 1 на Нюрбургринзі відновилися в 1984 році на перебудованій частині траси GP-Strecke. У 2002 році було збудовано комплекс поворотів Mercedes-Arena, який продовжив довжину траси на 0.5 км. В перегонах DTM викоритовується коротший варіант траси, де пілоти на виході із Mercedes-Arena розвертаються і виходять прямо на 11-й поворот, минаючи шпильку Dunlop. Отож довжина траси для DTM становить 3629 метрів.

Характеристики конфігурацій автодрому[ред. | ред. код]

Версія Довжина (м) Гран-Прі Рекорд кола в кваліфікації; гонці (хв)
1951 22 810 13 (1951-54,1956-58,1961-66) 8'16.5,1966, Дж. Кларк; 8'24.1,1965,Дж. Кларк
1967 22 835 9 (1967–1969, 1971–1976) 7'00.8, 1974, Нікі Лауда; 7'06.4,1975, Клей Регаццоні
1984 4 542 2 (Европа 1984, Германия 1985) 1'17.429,1985, Тео Фабі; 1'22.806,1985, Нікі Лауда
1995 4 556 6 (Европа 1995, Европа 1996,Люксембург 1997, Люксембург 1998,Европа 1999-Европа 2001) 1'14.960,2001, Міхаель Шумахер; 1'18.354,2001, Хуан-Пабло Монтоя
2002 5 146 1 (Європа 2002) 1'29.906,2002, Хуан-Пабло Монтоя; 1'32.226,2002, Міхаель Шумахер
2003 5 148 5 (Європа 2003-Європа 2007) 1'28.351,2004, Міхаель Шумахер; 1'29.468,2004, Міхаель Шумахер

Історія[ред. | ред. код]

1923–1939[ред. | ред. код]

Автоперегони в горах Ейфель, які назвали ADAC Eifelrennen почали проводиться ще на початкку 20-ї рр. Та для того, щоб забезпечити робочі місця і прривабити туристів, було потрібне будівництво кільцевої траси на прикладі Монци і АФУСа. Однак розробллений профіль траси повністю відрізнявся від інших автодромів великою ккількістю поворотів. Будівництво нового автодрому було розпочато у вересні 1923 році Будівництво закінчили в 1927 році, в перегони ADAC Eifelrennen були продовжені на новій трасі. Цього ж року на трасі було проведено друге Гран-Прі Німеччини (дивіться Гран Прі Львова). Перший був проведений попереднього року на автодромі АФУС. Крім цього траса була відкрита кожного вечора і на вихідні, як одностороння платна дорога. Повна траса складалася із 174 поворотів, шириною 8-9 метрів. 1939 року повне кільце використалося останній раз в перегонах, а останнє після цього Гран-Прі проводилося ттільки на Nordschleife. Мотоперегони і перегони молодших серій проводилися на біль безпечнішій і коротшій ділянці траси — Südschleife. Рудольф Караччіола, Таціо Нуволарі, Берндт Розмаєр та інші видатні гонщики демонстрували свою майстерність на цій довгій та видовищній трасі.

1947–1970[ред. | ред. код]

Після Другої Світової війни, Нюрнбургринг знову став місцем проведення Гран Прі Німеччини, який тепер входив в чемпіонат світу Формула 1. Неофіційний титул Ringmeister (Майстер Кільця) отриммали Альберто Аскарі, Хуан Мануель Фанхіо, Стірлінг Мосс, Джекі Стюарт. Першу перемогу в рамках Гран Прі здобув Аскарі — на двадцять кіл дистанції в нього пішло три з половиною години. Але краще коло показав Фанхіо в 1951 році — 9'55 хв. 5 серпня 1961 року під час практики на Гран Прі Німеччини, Філ Хілл став першою людиною, яка змогла проїхати Nordschleife менш ніж за 9 хвилин (8'55.2 при середній швидкості 153,4 км/год) на Ferrari 156. Починаючи з 1953 року почали проводити перегони 1000 км Нюрнбургрингу, а з 1970 — 24 години Нюрнбургрингу. До кінця 1960-х років Nordschleife перестав відповідати стандартам безпеки. В 1967 році було добудовано шикану перед прямою старт/фініш, яку назвали Hohenrain, для того, щоб зменшити швидкість на ділянці при виїзді з піт-лейн. 1970 року післі загибелі Пірса Каріджа на трасі Зандвоорт, пілоти Формули 1 вирішили бойкутувати німецьку трасу, якщо куратори траси не поліпшать стандарти безпеки. В результаті цього Гран Прі був перенесений в Хокенхаймринг.

1971–1983[ред. | ред. код]

Післля робіт по покращенні безпеки (які стосувалися перш за все у встановленні захисних бар'єрів безпеки та деякого вирівнювання траси), Гран-Прі Німеччини повернувся в гори Ейфель на період з 1971 по 1976 роки. Та незважаючи на всі пророблені роботи по вдосконаленні безпеки траси, значна довжина (більше 22 км) не дозволялла постійно відповідати потребпм безпеки та все зростаючими стандартами телевізійного ринку. Нікі Лауда, дійсний чемпіон світу, єдиний пілот, якому вдалося проїхати повну ділянку Nordschleife менше ніж за 7 хвилин. 6:58.6, 1975 рік, запропонуав пілотам бойкотувати проведення Гран-Прі на Нюрнбургринзі в 1976 році. Але ідею не ппідтримали і перегони відбулися. За збігом, але саме Ferrari Лауди зазнало аварії на 2-му колі перегонів, здійнялася сильна пожежа і завдяки іншим пілотам(Артуро Мерцаріо, Гай Едвардс, Брет Ланджер і Гаральд Ертль), Лауді вдалося врятуватися, а не маршали перегонів, котрі були рідко розставлені вздовж траси. Крім того аварія показала, що на таких відстанях пожежні і санітарні автомобілі прибуваають занадто пізно. Це було кінцем старого Нюрнбургрингу для Формулли 1, яка з 1977 року проходила на Хокенхаймринзі. В 1980 році на старій Nordschleife було проведено останній раз Гран-Прі MotoGP. А в 1981 році розпочалося будівництво нової траси довжиною 4,5 км. В районі піт-лейн. Nordschleife був скорочений до 20 832 м, з допоміжним невеликим піт-лейном. Ця версія використовувалася для перегонів в 1983 році, до прикладу 1000 км Нюрнбургрингу (час поул-позиції Штефана Белоффа на Porsche 956 склало 6,11 хвилини).

1984–2007[ред. | ред. код]

Новий Нюрбургринг для проведення Гран-Прі Формули 1 був закінчений в 1984 році і названий GP-Strecke. Траса відповіддала найвищими сттандартами безпеки, але по характеру траса була блідою тінню своєї колишньої величі. Серед вболівальників є думка, що нова траса не має права носити легендарне ім'я, тож пропонували назвати трасу Eifelring, Ersatzring чи Green Party Ring. Айртон Сенна здобув перемогу на новій 4542-метровій трасі на перегонах, які були приурочені її відкриттю. Ці перегони відбувалися на дорожніх спорткарах Mercedes 190S, в ній брали участь декілька поколінь пілотів — Ален Прост, Кеке Росберг, Алан Джонс, Джеймс Хант, Стірлінг Мосс, Філ Хілл, Джек Бребем. В 1984 році на новій трасі було проведено змагання Формули 1 Гран-Прі Європи, а в 1985 році Гран-Прі Німеччини. Потім «Королева автоспорту» знову покинула автодром, на якому знову проводилися перегони на витривалість (Двіться [World Sportscar Championship []], або WSC), DTM, MotoGP, перегони вантажівок та рок-концерти. Після феєричних успіхів Міхаеля Шумахера, в календар перегонів Формули 1 , був введений ще один німецький етап, він почав проводитися на Нюрнбургринзі, під назвою Гран-Прі Європи або Гран-Прі Люксембургу. Але в останні роки через високу конкуренцію за право проведення Гран-Прі Формула 1, було прийнято рішення про те, що Гран-Прі Німеччини буде проводитися почергово на Нюрнбургринзі і у Хокенхаймі. Цікавий момент, етап 2007 року, через спір на комерційні права між власниками цих обох трас, проводився На Нюрнбургринзі, саме як Гран-Прі Європи (а Гран-Прі Німеччини був виключений із календаря змагань). Переможні Гран-прі на трасі Нюрбургринг Гран-Прі Європи

Рік №. Пілот Виробник Звіт
2007 17 Ф. Алонсо McLaren- Mercedes -
2006 16 М. Шумахер Ferrari -
2005 15 Ф. Алонсо Renault -
2004 14 М. Шумахер Ferrari -
2003 13 Р. Шумахер Williams-BMW -
2002 12 Р. Баррікелло Ferrari -
2001 11 М. Шумахер Ferrari -
2000 10 М. Шумахер Ferrari -
1999 9 Дж. Херберт Stewart-Ford -
1996 7 Ж. Вільньов Williams-Renault -
1995 6 М. Шумахер Benetton-Renault -
1984 2 А. Прост McLaren- TAG -
2003 13 Р. Шумахер Williams-BMW -

Гран-Прі Люксембургу

Рік №. Пілот Виробник Звіт
1998 2 М. Хаккінен McLaren-Mercedes -
1997 1 Ж. Вільньов Williams-Renault -

Гра-Прі Німеччини

Рік Пілот Виробник Траса/Кільце Звіт
2009 49 М. Вебер Red Bull Нюрбургринг -
1985 33 М. Альборетто Ferrari Нюрбургринг GP-Strecke -
1976 24 Дж. Хант McLaren-Ford Нюрбургринг Nordschleife -
1975 23 К. Райтеманн Brabham-Ford Нюрбургринг Nordschleife -
1974 22 К. Регацционі Ferrari Нюрбургринг Nordschleife -
1973 21 Дж. Стюарт Tyrrell-Ford Нюрбургринг Nordschleife -
1972 20 Ж. Ікс Ferrari Нюрбургринг Nordschleife -
1971 19 Дж. Стюарт Tyrrell-Ford Нюрбургринг Nordschleife -
1969 17 Ж. Ікс Brabham-Ford Нюрбургринг Nordschleife -
1968 16 Дж. Стюарт Matra-Ford Нюрбургринг Nordschleife -
1967 15 Д. Х'юм Brabham-Repco Нюрбургринг Nordschleife -
1966 14 Дж. Бребем Brabham-Repco Нюрбургринг Nordschleife -
1965 13 Дж. Кларк Lotus-Climax Нюрбургринг Nordschleife -
1964 12 Дж. Сортіс Ferrari Нюрбургринг Nordschleife -
1963 11 Дж. Сортіс Ferrari Нюрбургринг Nordschleife -
1962 10 Г. Хілл BRM Нюрбургринг Nordschleife -
1961 9 С. Мосс Lotus-Climax Нюрбургринг Nordschleife -
1960 Й. Боньє Porsche 718 Нюрбургринг Südschleife Формула 2
1958 7 Т. Брукс Vanwall Нюрбургринг Nordschleife -
1957 6 Х. М. Фанхіо Maserati Нюрбургринг Nordschleife -
1956 5 Х. М. Фанхіо Lancia-Ferrari Нюрбургринг Nordschleife -
1954 4 Х. М. Фанхіо Mercedes Нюрбургринг Nordschleife -
1953 3 Н. Фаріна Ferrari Нюрбургринг Nordschleife -
1952 2 А. Аскарі Ferrari Нюрбургринг Nordschleife -
1951 1 А. Аскарі Ferrari Нюрбургринг Nordschleife -
1939 Р. Караччіола Mercedes-Benz Нюрбургринг Gesamtstrecke -
1938 Р. Сімен Mercedes-Benz Нюрбургринг Gesamtstrecke -
1937 Р. Караччіола Mercedes-Benz Нюрбургринг Gesamtstrecke -
1936 Б. Роземаєр Auto Union Нюрбургринг Gesamtstrecke -
1935 Т. Нуваларі Alfa Romeo Нюрбургринг Gesamtstrecke -
1934 Г. Штук Auto Union Нюрбургринг Gesamtstrecke -
1932 Р. Караччіола Alfa Romeo Нюрбургринг Gesamtstrecke -
1931 Р. Караччіола Mercedes-Benz Нюрбургринг Gesamtstrecke -
1929 Л. Шірон Bugatti Нюрбургринг Gesamtstrecke -
1928 Р. Караччіола, К. Вернер Mercedes-Benz Нюрбургринг Gesamtstrecke -
1927 О. Мерц Mercedes-Benz Нюрбургринг Gesamtstrecke -

Карта В наш час знаменита «Північна Петля» (нім. Nordschleife) відкрита для використання гонщиками любителями — за 24 Євро можна проїхати одне коло легендарною трасою.

Примітки до траси[ред. | ред. код]

Flugplatz («Льотне поле») «Північна Петля» була відома перш за все своєю кількістю трамплінів, на яких гоночні автомобілів відривалися від асфальту. Цей поворот і був названий льотним полем, тому що раніше поряд з ним (зліва від траси) розташовувалося льотне поле для планерів. А кар'єра Кріса Ірвіна була закінчена саме на цій ділянці траси після масового зіткнення автомобілів. Bergwerk («Шахта») Цей поворот напевно найбільш сумно відомий в історії автодрому. Важкий правий поворот після довгої і швикої секції, поворот «Шахта», був відповідальний за значну кількість серйозних і фатальних нещасних випадків. Саме на цьому повороті попав в свою аварію Ніккі Лауда в 1976 році. Існує версія про те, що Лауда розбив свій автомобіль в лівому швидкому повороті, не доїжджаючи до «Шахти», після «Екс-Мюлле». Вся складність цього повороту не в тому, що він після «швидкої секції» (насправді перед ним один швидкий поворот і один повільний), а в тому, що перед ним дуже вже жорстке гальмування з великого ходу після Лауди, але для цього на спуску після декількох гальмувань в секції «Калленхард», гальма нагріваються і тут в «Шахті» вони працюють уже на межі своїх можливостей. По-друге, за «шахтою» почиинається довгий 2-х кілометровий підйом, і швидкість виходу з нього стає визначальною для доссягнення максиммальної швидкості в «Мут-Курве», одному із найшвидших, найскладніших і найстрашнішших поворотів на автодромі. Carraciola-Karussell («Карусель Каррачіоли») Один із найповільніших поворотів «Північної Петлі», Карусель — можливо і найлегендарніший і найкультовіший поворот траси, названий на честь відомого німецького гонщика Рудольфа Караччіолли (дивіться Рудольф Караччіола). Ділянка проходить між двома виступами, профільований поворот, вхід в який є сліпим, хоча Фанхіо радив іншим пілотам «цілитися на найвище дерево». Сукупність багатьох кутів зору на цей поворот і повільна конфігурація повороту зробила його найпопулярнішим серед фотографів і операторів, які шукають найкращих кадрів для свої репортажів. …а гонщики ще і тепер стараються цілитися в те ж саме «„найвище дерево“».

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ Профіль Кріса Ірвіна на www.grandprix.com

Посилання[ред. | ред. код]