Оржиця (річка)
| Оржиця | |
|---|---|
 | |
| 49°55′07″ пн. ш. 32°32′52″ сх. д. / 49.918777777805772189° пн. ш. 32.54777777780577708° сх. д. | |
| Витік | біля західної околиці с. Савинців |
| • координати | 49°55′07″ пн. ш. 32°32′52″ сх. д. / 49.918777777805772189° пн. ш. 32.54777777780577708° сх. д. |
| Гирло | Сула |
| • координати | 49°46′07″ пн. ш. 32°46′32″ сх. д. / 49.76861111113877456° пн. ш. 32.77572222224977594° сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: |
 Україна* Полтавська область |
| Регіон | Полтавська область |
| Довжина | 29 км км |
| Площа басейну: | 2 190 км² |
| Притоки: |
Жаб'яче Око, Жоравське Озеро, Чумгак, Чевельча (праві) Гнила Оржиця (ліва) |
 | |
О́ржиця — річка в Україні, в межах Оржицького району Полтавської області. Права притока Сули (басейн Дніпра). Літописна назва — Со́жиця (дав.-рус. Съжица)[1].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина 29 км (разом з Гнилою Оржицею — 127 км). Площа водозбірного басейну 2 190 км². Похил річки 0,34 м/км. Долина коритоподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 15 м. Заплава завширшки до 600 м, з багатьма озерами, в нижній течії заболочена. Річище слабозвивисте, на більшості ділянок зарегульоване. Середня багаторічна витрата води р. Оржиця (с. Маяківка) становить 3,44 м³/с. Середньорічна мінералізація води становить близько 745 мг/дм³. Використовується для рибництва, водопостачання, зрошення, задля рекреації.
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок біля західної околиці села Савинців. Утворюється злиттям річок Гнилої Оржиці та Чумгаку. Тече переважно на південний схід, у пригирловій частині — на південь. Впадає до Сули на південний схід від села Плехова.
На правому березі річки розташований районний центр Оржиця.
Притоки: Жаб'яче Око, Жоравське Озеро, Чумгак, Чевельча (праві); Гнила Оржиця (ліва).
Історія[ред. | ред. код]
25 серпня 1078 року на берегах Сожиці відбулася битва, в якій союзне військо князів-ізгоїв Олега, Бориса та половців розбили руське військо чернігівського князя Всеволода Ярославича[2].
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Згідно з деякими довідниками Гнила Оржиця не є притокою Оржиці, а лише назвою середньої та верхньої частини Оржиці.
- У долині річки розташовані природоохоронні території: Плехівський заказник і Оржицький заказник.
У мистецтві[ред. | ред. код]
У творчості Євгена Гребінки є байка Рибалка, у якій в алегоричній формі йдеться про Оржицю та Сулу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Літопис руський… С. 121, 459.; Географічний покажчик. Сожиця
- ↑ ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 190—191. — л.74-74об.; Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. С. 121—122.
Джерела[ред. | ред. код]
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Полтавщина. Енциклопедичний довідник., за ред. В. А. Кудрицького., К.: «Українська Енциклопедія», 1992, стор. 622.
- Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу / За ред. В. К. Хільчевського, В. А. Сташука. — К.: Ніка-Центр, 2014. — 230 с. ISBN 978-966-521-107-5
|
Це незавершена стаття про Полтавщину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |