Плещинський Іларіон Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іларіон Миколайович Плещинський
Народження 28 квітня 1892(1892-04-28)
Докшиці
Смерть 6 лютого 1961(1961-02-06) (68 років)
  Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Навчання Казанський художній інститут
Діяльність художник
Відомі учні Авраменко Василь Кузьмович, Голованов Володимир Федорович, Божко Ніна Григорівна, Гаркуша Григорій Трохимович, Григор'єва Галина Сергіївна, Костянтин Козловський, Масаутов Рафаель Зейнурович, Фільберт Олександр Олександрович, Долотін Олександр Михайлович, Іванова Лариса Володимирівна, Павловська Олександра Георгіївна, Призант Лев Семенович, Прокопенко Микола Антонович, Решетов Володимир Миколайович, Снарський Олег Володимирович, Фейгін Ліберт Ізраїльович, Філонюк Микола Купріянович, Макарова Ніна Вікторівна, Стеценко Василь Кіндратович, Стефанчук Юрій Семенович, Гавриленко Григорій Іванович, Жуковський Амброз Броніславович, Вандаловський Олексій Прокопович, Глухенька Наталія Олександрівна, Мікора Олександр Ілліч і Золотов Юрій Іванович
Працівник Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури і Київський національний університет будівництва і архітектури

Іларіон Миколайович Плещинський (28 квітня 1892, Докшиці — 6 лютого 1961, Київ) — український радянський графік.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 квітня 1892 року в місті Докшицях (нині районний центр Вітебської області Білорусі). В 19191921 роках навчався в Казанському художньому інституті. В 1920-х роках переїхав до Києва. В 19251934 і 19441961 роках викладав у Київському художньому інституті1948 року — професор), у 19341944 роках — у Київському інженерно-будівельному інституті.

Жив в Києві в будинку по вулиці Павлівській, 10. Помер в Києві 6 лютого 1961 року. Похований на Байковому кладовищі.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював переважно в галузі ліричного пейзажу, а також плаката, книжкової та промислової графіки. Створив серії літографій, офортів та малюнків:

  • «Київ. Краєвиди на березі Дніпра» (1927);
  • «По шевченківських місцях», «Шевченківський заповідник у Каневі» (1936–1938);
  • «Дніпровські мотиви» (1947–1961).

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]