Проспект Науки (Дніпро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проспект Науки
Дніпро
проспект Науки біля Космічної площі
проспект Науки біля Космічної площі
проспект Науки біля Космічної площі
Місцевість Нагірний, Табірний, Вишівський (Вузівський)
Район Соборний
Колишні назви
вулиця Табірна, проспект Гагаріна
радянського періоду (українською) проспект Гагаріна
радянського періоду (російською) проспект Гагарина
Загальні відомості
Протяжність 4700 м
Координати початку 48°27′16″ пн. ш. 35°03′55″ сх. д. / 48.45444° пн. ш. 35.06528° сх. д. / 48.45444; 35.06528
Координати кінця 48°25′30″ пн. ш. 35°01′28″ сх. д. / 48.42500° пн. ш. 35.02444° сх. д. / 48.42500; 35.02444
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r1200798
Мапа
Мапа
CMNS: Проспект Науки у Вікісховищі

Проспект Науки в місті Дніпрі розташований у Соборному та Шевченківському адміністративних районах міста. Історична назва — вулиця Табірна — пов'язана з військовими таборами, що розташовувались уздовж цієї вулиці Катеринослава.

Розташована вздовж височини головного пагорба міста. Простягається від Соборної площі у Нагірній частині до Космічної площі.

Довжина проспекту — 4700 метрів. У другій половині проспекту, що забудовувалася після 1930-их років, на південь від Університету залізничного транспорту, посередині є широка клумба без пішохідної бульварної стежини всередині.

Історія та архітектура[ред. | ред. код]

Вулиця була позначена на генеральному плані міста XVIII сторіччя. Вона починалася від Соборної площі та прямувала на південний захід, де проходила старовинним степовим козацьким шляхом на Січ, яким згодом проклали державну дорогу на Микитин Ріг (Нікополь).

Катеринославський царський військовий гарнізон розміщувався в таборах уздовж тієї вулиці, яку й прозвали Табірною. Особливо військові табори розрослися за часів Кримської війни. Тут розташувався військовий шпиталь (існує досі на території обласної лікарні імені Мечникова). Тоді тіла вбитих ховали на схід від Табірної вулиці на Севастопольському цвинтарі (нині Севастопольський парк). Після Кримської війни тут з'явилися вулиці Сімферопольська та Севастопольська.

Будівництво вздовж вулиці йшло повільно через складність організації водопостачання. Лише на початку XX століття Табірна вулиця сягнула сучасної Телевізійної вулиці.

Архітектурний комплекс Табірної вулиці у Нагірному й Табірному районах означився освітніми корпусами Металургійного, Хіміко-технологічного, Медичного й Транспортного інститутів у 1930-их роках. У той же період забудова Табірної вулиці дісталась вулиці Казакова (нині — Ніла Армстронга).

У 1950-их роках район продовжував активно забудовуватися приватними будинками викладачів інститутів. Тоді ж забудовувалися селища Перше Травня й Переможне, які є частиною Табірного району, що розбудовувався вздовж вулиці Табірна.

У 1960-их роках у південній третині проспекту звели 5-поверхівки перших «хрущовок», що виявилися невдалими через неспроможність тримати тепло. Той мікрорайон назвали Вузівським.

1961 року Табірну вулицю перейменували честь Юрія Гагаріна, першого радянського космонавта.

У 1970-их роках забудували Космічну площу, де проспект Гагаріна упирається в Запорізьке шосе. Цей район називають Підстанцією, від електричної підстанції, що була побудована для забезпечення міста електрикою. У той же період по вулиці Козакова розбудовують академічне містечко ДНУ. 1970 року вздовж проспекту Гагаріна збудували одразу чотири десятиповерхові студентські гуртожитки Дніпровської політехніки(№ 35а, 57, 59 й 61) між вулицею Глобинською та провулком Фурманова, на 771 місце кожен.

1978 року із Псковської області сюди було переведено Дніпропетровське вище зенітне ракетне командне училище ППО, що 1995 року було розформовано[1]. Тоді тут розмістився Юридичний інститут.

У районі проспекту є велика кількість студентських гуртожитків. Також обабіч проспекту закладено парки: Севастопольський, Ботанічний сад, Гагаріна, Дубініна.

31 січня 2024 року Дніпровська міська рада перейменувала проспект Гагаріна на проспект Науки.[2]

Основні будівлі та об'єкти[ред. | ред. код]

Перехресні вулиці[ред. | ред. код]

  • Проспект Дмитра Яворницького
  • вулиця Академіка Чекмарьова
  • вулиця Паторжинського
  • вулиця Архітектора Олега Петрова
  • Глобинська вулиця
  • Феодосійська вулиця
  • Медична вулиця
  • провулок Героїв Крут
  • вулиця Наукових працівників (до дерусифікації Білгородська вулиця)
  • вулиця Академіка Баха
  • Телевізійна вулиця
  • Університетський провулок
  • вулиця Марії Кюрі
  • Севастопольська вулиця
  • вулиця Сірка
  • вулиця Ласточкіна
  • вулиця Академіка Лазаряна
  • Бронетанкова вулиця
  • вулиця Казакова
  • вулиця Лізи Чайкіної
  • Болгарська вулиця
  • вулиця Гордачі
  • провулок Одоєвського
  • Ірпінська вулиця (до дерусифікації Абхазька вулиця)
  • Запорізьке шосе
  • Космічна площа

Громадський транспорт[ред. | ред. код]

  • Трамваї: 1, 5.
  • Тролейбуси: А, Б, 9, 16, 21.

Мешканці[ред. | ред. код]

На проспекті мешкали:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 12 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Рашевська, Аліна (31 січня 2024). У Дніпрі перейменували проспект Гагаріна та ще 91 вулицю: нові назви. Новини Дніпра | Останні новини Дніпро Оперативний (укр.). Процитовано 31 січня 2024.
  3. Бібліотека № 5 | Дніпровська Центральна міська бібліотека. library.dp.ua. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  4. Контакти | Дніпровська Центральна міська бібліотека. www.library.dp.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  5. Довідник членів Спілки художників України, 1998, с. 48.
  6. Українські радянські художники. Довідник, 1972, с. 493.
  7. Довідник членів Спілки художників України, 1998, с. 144.
  8. Довідник членів Спілки художників України, 1998, с. 16.
  9. Українські радянські художники. Довідник, 1972, с. 42.
  10. Українські радянські художники. Довідник, 1972, с. 55.
  11. Українські радянські художники. Довідник, 1972, с. 503.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]