Пульпа (техніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пульпа із скляних кульок у силіконовій олії стікає похилою площиною.

Пульпа (англ. pulp, slurry ; нім. Trübe f, Pulpe f) — суміш твердих частинок і рідини, рідка неоднорідна система.

За крупністю частинок розрізнюють різновиди пульпи:

Концентрація пульпи (відношення маси твердої і рідкої фаз) вимірюється в % твердого або співвідношенні твердого до рідкого (Т:Р). Пульпа використовується при збагаченні корисних копалин, в гідромеханізації, при гідравлічному транспортуванні, для гасіння пожеж.

Розрідженість — відношення маси рідкого до маси твердого у деякому об’ємі пульпи. Розрідженість показує скільки кубічних метрів (або тонн) води припадає на 1 т твердого.

Склад пульпи характеризується вмістом твердого в пульпі по масі, розрідженістю, густиною і в’язкістю.

Вміст твердого у пульпі по масі є відношенням маси твердої речовини до маси усієї пульпи, у якій міститься ця кількість твердого. Вміст твердого оцінюється у процентах або частках одиниці.

Різновиди[ред. | ред. код]

Пульпа флотаційна — становить багатофазну систему, що складається з твердої фази (дрібні мінеральні частинки), рідкої фази (вода, реаґенти) і газоподібної фази (бульбашки повітря). Результати флотаційного збагачення залежать від властивостей і структури фаз.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]