Пясечно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пясечно
Piaseczno
Герб Прапор
Герб Прапор
Основні дані
52°04′ пн. ш. 21°01′ сх. д. / 52.067° пн. ш. 21.017° сх. д. / 52.067; 21.017Координати: 52°04′ пн. ш. 21°01′ сх. д. / 52.067° пн. ш. 21.017° сх. д. / 52.067; 21.017
Країна Польща Польща
Регіон Мазовецьке воєводство
Столиця для Q9271735? і Q9271983?
Магдебурзьке право 1429
Площа 16,22 км²
Населення 42378 (2011)[1]
· густота 2415 (2008[2]) осіб/км²
Міста-побратими Гуадіс, Ла-Кальметт
Телефонний код (48) 22
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів WPI
GeoNames 762423
OSM 336137 ·R (Ґміна П'ясечно)
SIMC 0921438
Поштові індекси 05-500
Міська влада
Вебсайт piaseczno.eu
Мапа
Мапа


CMNS: Пясечно у Вікісховищі

Пясе́чно (пол. Piaseczno) — місто в Польщі, розташоване в Мазовецькому воєводстві, центр району Пясечно і місько-сільської ґміни Пясечно, в околицях варшавського району Урсинув, приблизно в 17 км на південь від центру Варшави. Згідно з даними Головного статистичного управління, на 31 грудня 2021 року в місті проживало 51 979 жителів.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про Пясечно як село відноситься до 13 століття і це одне з найстаріших міст Мазовії. Свою назву воно отримало від розташування на піщаному ґрунті на березі річки Озерка. У середні віки це було княже село, розташоване на шляху між Варшавою та Черськом. Це стратегічне розташування призвело до того, що 5 листопада 1429 року Пясечно отримало права міста згідно з Кульмським правом, наданим князями Вишогрудським, Цеханівським, Задрожмським, Черським і Варшавським Янушем I, званим Старшим.

Невдовзі Пясечно стало одним із місцевих ринкових центрів південної Мазовії, посередником в обміні товарами та послугами. Відбулися зміни в об’ємно-просторовому плануванні міста, центральною точкою якого стала ринкова площа. З XVI століття і до 1964 року це було традиційне місце для ярмарків і базарів.

Акт про надання прав міста було підтверджено 1461 року. На той час місто мало ремісничо-сільськогосподарський характер. Динамічний розвиток ремесел і торгівлі спонукав княгиню Ганну Радзивілл надати місту Пясечно право проводити ярмарок і призначати базарний день 23 листопада 1513 року. Далі привілеї місту надали королева Бона, Анна Ягеллонка, Стефан Баторій, Ян II Казимир та Ян III Собеський.

У 1537 році місто стало королівською власністю і відтоді діяло як позаміське староство. Згідно з королівським даруванням від 1554 року, міщани отримали ділянки для садів поза межами забудови міста. Найбільшого розвитку Пясечно пережило в другій половині XVI ст., тоді воно налічувало близько 200 будинків і приблизно 1200 мешканців. Особливо добре розвивалося пивоваріння і винокуріння. У 1580 році єдиний, що існував до поділів, цех шевців, отримав королівський привілей від Стефана Баторія, пізніше підтверджений наступними польськими правителями. Місто було знищено численними пожежами на межі XVI-XVII століть. Цикл розвитку, розпочатий за часів Януша I Старшого, завершився шведською навалою в середині XVII століття. Вороги спалили Пясечно та садибу та господарство старости.

Місто повернуло свою славу в першій половині 18 століття.Пясецьким старостою був тодішній міністр Олександр Юзеф Сулковський, який збудував у місті королівську резиденцію. Його було безповоротно зруйновано під час повстання Костюшка. Також було перебудовано інтер'єр костелу св. Анни в стилі пізнього бароко 1736 року за проектом королівського архітектора Карла Фрідріха Пеппельмана молодшого.

Найбільша битва в історії ґміни відбулася 9 і 10 липня 1794 року під Ґолкувом. Польською стороною командував генерал Юзеф Зайончек, російською — генерал Іван Ферсен . Втрати склали 180 убитими, 136 пораненими і близько 100 зниклими безвісти. Місто було спалене, вціліли лише костел і будинки, що знаходилися в Заставі (за двома великими ставками, розташованими в центрі міста, завдяки чому пожежі не поширилися на південну частину Пясечно).

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 19975 4603 13528 1844
Жінки 22403 4335 13823 4245
Разом 42378 8938 27351 6089

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]