Пітер Бак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пітер Бак
англ. Peter Buck
Зображення
Peter Buck
Peter Buck
Основна інформація
Повне ім'я Пітер Лоуренс Бак
Дата народження 6 грудня 1956(1956-12-06) (67 років)
Місце народження Берклі
Роки активності 1980–дотепер
Громадянство США США
Національність американець
Віросповідання атеїзм
Професія Музикант
композитор
продюсер
Освіта Університет Еморі
Університет Джорджії
Інструменти гітара, мандоліна, банджо, клавішні, бас-гітара, барабани
Жанр альтернативний рок
Колективи R.E.M., Hindu Love Gods, The Minus 5, Tuatara, The Baseball Project, Eels[en]
CMNS: Файли у Вікісховищі

Пітер Лоренс Бак (англ. Peter Lawrence Buck);нар. 6 грудня 1956, Берклі, Каліфорнія) — музикант, насамперед відомий як співзасновник та провідний гітарист гурту R.E.M..

Життєпис[ред. | ред. код]

Пітер Бак народився 6 грудня 1956 року в Берклі, Каліфорнія. Проживши деякий час у Лос-Анжелесі та Сан-Франциско, його сім'я переїхала до Атланти, Джорджія. У 1975 році Пітер Бак з відзнакою закінчив Крествудську школу та вступив до Університету Еморі у Атланті. Але був відрахований. Потім він перебрався у Атенс, Джорджія, де вступив до Університету Джорджії. Підробляючи у крамниці «Wuxtry Records store», він познайомився з постійним клієнтом і майбутнім учасником рок-гурту Майклом Стайпом, а також з майбутнім менеджером «R.E.M.» Бертісом Довсом[1].

Пітер Бак під час виступу в Сіетлі, штат Вашингтон. 2011 рік

Бак був засновником «R.E.M.» і офіційним членом таких гуртів як: «Hindu Love Gods», «The Minus 5», «Tuatara», «The Baseball Project» і «Robyn Hitchcock and Venus 3», кожен з яких випустила як мінімум по одному альбому.

У 1987 році Пітер Бак, Майк Міллз, Білл Беррі і Ворен Зевон створили гурт «Hindu Love Gods» та записали свій перший альбом. В цей же час майбутні учасники групи «REM» разом з Zevon записували треки для альбому Зевона «Sentimental Hygiene». «Hindu Love Gods» - це одна з назв, під яким все ще виступають учасники рок-гурту в Атенс.

Бак також відомий енциклопедичним знанням музики. У його особистій колекції 10 000 вінілових пластинок, 6 000 LPs пластинок і 4 000 компакт-дисків[2].

У Пітера свій стиль гри на гітарі. З одного боку, він простий, а з іншого, є в ньому щось особливе, те, що відрізняє його від інших музикантів та допомагає створювати цікаві і запам'ятовуючі треки. Найулюбленіші гітари Пітера — фірми «Rickenbacker», чорна, 360 моделі та Gibson Les Paul. Він також експериментував з іншими інструментами (мандоліна, банджо, синтезатор, контрабас, цимбали).

Бак продюсує багато гуртів, в тому числі: «Uncle Tupelo», «Dreams So Real», «The Fleshtones», «Charlie Pickett», «The Feelies». Він також зробив вклад у альбоми музикантів: «The Replacements», Біллі Бреґґ, Робін Гічкок, «Eels[en]». У 1992 році Бак разом з поетом-піснярем Марком Гадом були продюсерами альбому «Vigilantes of Love» групи «Killing Floor». У 1997 році Пітер писав тексти та продюсував альбом Марка Ейтцеля «West».

У жовтні 2005 він організували гурт під назвою «Slow Music». Його голос можна почути на одній з пісень «R.E.M»: «I Went With Zombi» з альбому Roky Erickson «Where the Pyramid Meets the Eye». У 2006 році Бак зробив турне як провідний гітарист «Robyn Hitchcock and Venus 3». У 2008 році Бак був басистом у новому гурті «The Baseball Project».

Під час турне 9 вересня 2008 року було вкрадено улюблена і підписана Баком гітара «Rickenbacker», на якій він грав з 1982 року. 18 вересня вона була повернута анонімно.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Зараз Бак мешкає в Сіетлі, штат Вашингтон, на відміну від двох інших учасників групи Майк Міллз і Майкл Стайп, які все ще живуть у Атенс. Пітер був двічі одружений. Від шлюбу з Стефані Дорґан у нього дві дівчинки-близнючки: Зельда та Зоуї.

Пітер Бак одружився зі своєю третьою дружиною, Хлоєю Джонсон, 1 червня 2013 року в місті Портленд, штат Орегон.

Бак під час виступу в Неаполі, 2008

Дискографія[ред. | ред. код]

R.E.M.[ред. | ред. код]

  • 1983 — «Murmur»
  • 1984 — «Reckoning»
  • 1985 — «Fables of the Reconstruction»
  • 1986 — «Lifes Rich Pageant»
  • 1987 — «Document»
  • 1988 — «Green»
  • 1991 — «Out of Time»
  • 1992 — «Automatic for the People»
  • 1994 — «Monster»
  • 1996 — «New Adventures in Hi-Fi»
  • 1998 — «Up»
  • 2001 — «Reveal»
  • 2004 — «Around the Sun»
  • 2008 — «Accelerate»

Eels[ред. | ред. код]

  • 2005 — «Blinking Lights and Other Revelations»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Entry for Peter Buck. www.nndb.com. Процитовано 13 березня 2007. 
  2. Murmurs.com. Murmurs.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 29 лютого 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]