Рід Кі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рід Кі
Засновник Q11605107?
Країна Період Асука, Період Нара і  Японія
CMNS: Рід Кі у Вікісховищі

Рід Кі (яп. 紀氏, Кі-удзі) — японський аристократичний рід, що мав значну політичну вагу в періоди Асука і Нара. В період Хейан його представники також обіймали посади в міністерствах, проте значно нижчого рівня. Вплив клану Кі значно знизився, поступившись родам Отомо, Абе і Фудзівара.

Історія[ред. | ред. код]

Вів своє походження від напівміфічного героя Такетіусі-но-сукуне (або Такеноуті-но-сукуне), нащадка Хікофуцуосі-номікіто, сина імператора Коґен. Представники цього роду вперше отримують посади при дворі у VI столітті (на думку низки дослідників перші Кі отримали посади наприкінці V століття). Незважаючи на знатне походження до періоду асука не обіймали значних посад.

Поступове піднесення починається у 2-й половині VII ст., коли Кі но Омаро звитяжив у війнах проти корейської держави Сілла. У 684 році рід підтримав імператора Темму в боротьбі за владу. Невдовзі представникам клану Кі надано титул асон (другий у системі кабане).

Найбільше посилення роду Кі сталося в період Нара. В цей час придворні посади обіймало 124 представники клану Кі, з них 11 — вищі, з яких 8 осіб входило до гісейкану (вищої політичної ради в дайдзьокані), 59 осіб були камі (губернаторами) провінцій. При цьому придворні ранги мали 177 членів клану Кі. У 788 році Кі но Косамі отримує важливу посаду сейї-сьоґуна для боротьби з повсталими емісі на півночі Хонсю. Проте його невдача призвела до послаблення політичного впливу Кі.

На початку періоду Хейан рід Кі ще зберігав політичний вплив. Протягом IX століття його представники спільно з родом Отомо становлять опозицію клану Фудзівара. Але вже в наступному столітті рід занепадає, коли він фактично відходить від політичних справ. Члени клану Кі займаються переважно літературою, обіймаючи посади в Дайгакурьо (Палаті наук) та Оммьорьо (Управління у справах Інь і Ян), а також у столичних військових і поліцейських установах.

Відомі представники[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Edmond Papinot: Historical and Geographical Dictionary of Japan. Nachdruck der Originalausgabe von 1910 durch Tuttle, 1972, ISBN 0-8048-0996-8.
  • Nussbaum, Louis-Frédéric. (2002). Japan Encyclopedia. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-00770-3
  • Spackman, Chris. An Encyclopedia of Japanese History (2009). BiblioLife. (ISBN 0-559-11617-9).