Санаторій
Санато́рій, або лічни́ця, оздоро́вниця — лікувально-профілактичний заклад для лікування та оздоровлення за допомогою природних факторів (клімат, мінеральні води, лікувальні грязі, морські купання, сонцелікування тощо) у сполученні з дієтотерапією, фізіотерапією, медикаментозним лікуванням та іншими заходами. Існують санаторії загального типу і спеціалізовані — відповідно до певних груп захворювань.
Загальна інформація[ред. | ред. код]
Розрізняють наступні типи спеціалізованих санаторіїв для хворих[1]:
- із захворюваннями органів кровообігу
- із захворюваннями органів травлення
- із порушенням обміну речовин
- із захворюваннями нервової системи
- із захворюваннями органів дихання нетуберкульозного характеру
- із захворюваннями органів руху
- із гінекологічними захворюваннями
- із захворюваннями шкіри
- із захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів
Дитячі санаторії призначені для доліковування в них дітей після тяжких захворювань і операцій.
У системі санаторно-курортного туризму свою нішу мають і пансіонати. В пансіонатах, розташованих на бальнеологічних курортах, розміщуються туристи, які користуються амбулаторним лікуванням.
Санаторії-профілакторії — це медичні заклади санаторного типу для проведення лікувально-оздоровчих заходів без відриву працівників від виробничої діяльності (перебування в санаторії-профілакторії у нічний і вільний від виробничої діяльності час). Термін лікування — 24 дні.
Санаторій починає працювати тільки після отримання спеціальної роздільною ліцензії. Термін дії ліцензії - 5 років, після потрібне повторне ліцензування. Також медичні працівники проходять підтвердження кваліфікації через кожні 5 років.[2]
Курортна поліклініка — це лікувально-профілактичний заклад, що здійснює амбулаторно-курортне лікування на курорті.
Будинок відпочинку — оздоровчий заклад із регламентованим режимом, призначений для відпочинку практично здорових людей.
Бази відпочинку служать для розміщення, харчування, відпочинку, туристсько-екскурсійного, культурно-побутового й фізкультурно-оздоровчого обслуговування туристів та екскурсантів.
Бальнеолікарня — медичний заклад для проведення процедур (ванн, душів, промивань, зрошень, інгаляцій тощо) переважно з використанням природних мінеральних вод.
Грязелікарня — медичний заклад для проведення процедур із застосуванням лікувальних грязей. Поряд із самостійною грязелікарнею функціонує відділення у складі санаторію.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Організація туризму — Поколодна М М
- ↑ Дозвільна документація санаторіїв.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Санаторій - Академічний тлумачний словник української мови
Посилання[ред. | ред. код]
- Санаторій // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 175. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Санаторно-курортний заклад // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
