Сосницький повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сосницький повіт
Герб повітового центру
Губернія Чернігівська губернія
Центр Сосниця
Створений 1796 рік
Площа 4 080 км²
Населення 170 057 чоловік (на 1897 рік) осіб 

Сосницький повіт — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської губернії.

Повіт утворено 1781 року у складі Новгород-Сіверського намісництва. У 1796 році увійшов до Малоросійської губернії (2-го складу). 1802 року увійшов до Чернігівської губернії. 1923 року повіт скасовано, а його землі увійшли до Сосницького району Конотопської округи.

Повітове місто — Сосниця.

Повіт знаходився в центральній частині губернії, на заході межував із Городнянським і Чернігівським, півночі Новозибковським, північному сході Новгород-Сіверським, сході Кролевецьким, південному сході Конотопським, півдні Борзнянським повітами. Займав площу 3 585 верст² або 373 434 десятини (4 080 км²). Мав 394 населених пункти.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 170 057 чоловік. З них 94,22 % — українці, 4,46 % — євреї, 1,02 % — росіяни[1].

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Мапа повіту

Повіт поділявся на 3 стани і 14 волостей:

Волость Волосний центр Кількість сільських общин[2]
І стан
Менська Мена 17
Олександрівська Олександрівка 21
Блистовська Блистова 11
Волосківська Волосківці 11
Синявська Синявка 10
ІІ стан
Холминська Холми 15
Авдіївська Авдіївка 14
Охрамієвська Охрамієвичі 15
Перелюбська Перелюб 6
Погорільська Погорільці 11
ІІІ стан
Шабалинівська Шабалинів 27
Волинська Волинка 23
Бабська Баба 12
Сосницька Сосниця 21

та місто Сосниця із передмістям В'юнище

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дані перепису населення 1897 року по Чернігівській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 30 квітня 2009.
  2. Календарь Черниговской губернии на 1891 год. Чернігів. Типографія губернського правління. 1890. стор. 45—46(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]