Список ссавців України

ссавці України ?
Україна
Біорегіон
Біогеографічний екорегіон	Голарктика
Біом	помірні широколистяні та мішані ліси, степ, гірський ліс, альпійські луки, прісні води
Місцевість
Континент	Європа
Країна	Україна
Фауна вищого рангу
За географією	фауна Європи
За систематикою	ссавці, фауна України
За екологією	суходільна й морська фауна
За біогеографією	теріофауна України
Період існування
Особливості
Видовий обсяг	134 (разом з натуралізованими й вимерлими після 1500 року)
Чужорідні види	муфлон, олень японський, лань, візон річковий, єнот уссурійський, нутрія, ондатра, ракун звичайний, кріль європейський, миша хатня, пацюк сірий, пацюк чорний
Вимерлі види	росомаха, тюлень-монах, тур, козиця звичайна, сайгак, довгокрил європейський, кінь дикий, кулан, бабак альпійський, тушканчик малий, політуха сибірська

Список ссавців України включає близько 120 видів сучасних ссавців, поширених в межах території України.

Список є основою опису і аналізу складу та динаміки фауни, зокрема теріофауни України, а також відправною точкою для усіх систематичних ревізій.

Список постійно змінюється у бік розширення у зв'язку зі збільшенням числа визнаних видів, а також змінами критеріїв включення окремих видів у склад списку (зокрема, види, відомі в історичні часи, види інтродуковані, свійські види тощо). Опублікований у 1999 р. в Україні список має назву «Контрольний список теріофауни України» (Загороднюк, 1999), представлений у виданні «Ссавці України під охороною Бернської конвенції» (Праці Теріологічної школи, випуск 2). За даними С.В. Межжеріна та О.І. Лашкової (2013) за умови занесення до списку напіввільних акліматизованих або реакліматизованих видів і з урахуванням певних новацій у систематиці сліпаків, кількість ссавців у фауні України становить 124 види.

Наявні списки

Дотепер впорядковано кілька списків фауни. В цілому у стосунку до України існує лише кілька списків. Ними є:

• список в монографії Олексія Мигуліна (1938) «Звірі УРСР»;
• огляд теріофауни в монографії Івана Сокура (1960) «Звірі України»;
• визначник теріофауни у версії Олександра Корнєєва (1965) «Визначник звірів УРСР»;
• огляд «Ссавці України під охороною Бернської конвенції» (за ред. І. Загороднюка, 1999);
• Межжерін С.В., Лашкова О.І. Ссавці України (довідник-визначник) (2013).

Тут наводиться повний перелік таксонів відповідно до публікації «Контрольний список теріофауни України» (1999):

Обсяги рядів

• Soriciformes [Insectivora auct.] — ряд Комахоїдні (14 видів)
• Vespertilioniformes [Chiroptera auct.] — ряд Кажани (26 видів)
• Caniformes [Carnivora auct.] — ряд Хижі (22 види)
• Leporiformes [Duplicidentata auct.] — ряд Зайцеподібні (3 види)
• Muriformes [Rodentia auct.] — ряд Мишоподібні (53 види)
• Equiformes [Perissodactyla auct.] — ряд Копитні (2 види)
• Cerviformes [Artiodactyla auct.] — ряд Ратичні (9 видів)
• Delphiniformes [Cetacea auct.] — ряд Китоподібні (4 види)

Разом маємо: 14 комахоїдних, 26 кажанів, 22 хижих, 56 гризунів, 15 унгулят.

Сумарно у переліку — 134 види, 31 родина.

Природоохоронні статуси

   Таким кольором позначені види ссавців, що перебувають під державною охороною на території України й включені до Червоної книги України.

Із 134 зазначених в таблиці видів, 1 перебуває на межі зникнення, 1 — під загрозою зникнення, 2 є уразливими, 6 — близькі до загрозливого стану.

Природоохоронні статуси за оцінками МСОП, позначено так:

	Extinct	Зниклий
	Extinct in the Wild	Зниклий у дикій природі
	Critically Endangered	Перебуває під критичною загрозою
	Endangered	Перебуває під загрозою
	Vulnerable	Уразливий
	Near Threatened	Близький до загрозливого стану
	Least Concern	У найменшій загрозі
	Data Deficient	Відомості недостатні
	Not Evaluated	Види з недослідженим статусом

Контрольний список теріофауни України

Українська назва	Латинська назва	Статус МСОП	Статус в Україні та регіони проживання	Зображення
Ряд: Carnivora
Родина: Canidae
Шакал звичайний	Canis aureus Linnaeus, 1758		Адвентивний вид. Починаючи з 1998—2000 років, цей вид почав розселення територією України. Може траплятися на всій території країни, найбільш стабільні його поселення сформовано в приморських регіонах, зокрема в заплавах Дунаю, Дністра, Південного Бугу та Дніпра. Однак, згідно зі свідченнями Яворницького, за часів Запорізької Січі це був звичайний звір на території вольностей низових козаків.
Вовк	Canis lupus Linnaeus, 1758		В Україні вовк трапляється на всій території, але більш-менш звичайним є тільки в лісовій зоні (Полісся, Лісостеп) та в Карпатах.
Єнот уссурійський	Nyctereutes procyonoides Gray, 1834		Адвентивний вид. Зустрічається на всій території України, за винятком Криму. У південних степових регіонах дотримується лісів, берегів річок та озер, сільськогосподарських угідь і приміських районів.
Лис корсак	Vulpes corsac Linnaeus, 1768		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. В Україні цей вид відмічений у кількох східних областях (Луганська, Запорізька, Донецька), проте достовірні знахідки останніх 20 років стосуються переважно східних і північно-східних районів Луганщини. Нещодавно вид виявлений також на сході Дніпропетровської області, де його поширення припускалося раніше.
Лисиця звичайна	Vulpes vulpes Linnaeus, 1758		В Україні лисиця руда зустрічається на всій території.
Родина: Felidae
Кіт лісовий	Felis silvestris Schreber, 1777		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Сучасний ареал кота лісового в Україні охоплює Карпатський регіон, західне Полісся (Волинська та Рівненська області), Поділля, а також дельти Дунаю та Дністра.
Рись євразійська	Lynx lynx Linnaeus, 1758		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. В Україні номінативна форма поширена на території Полісся — окремі р-ни Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської областей. Карпатська форма трапляється в Карпатах на території Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей. До XIX ст. вид був поширений в Карпатах, Поліссі, Лісостепу і Степу.
Родина: Mustelidae
Росомаха	Gulo gulo Linnaeus, 1758		Вимерлий в Україні вид. До кінця XIX століття — початку XX століття зустрічалася на Поділлі, Поліссі та на півночі Лісостепу.
Видра річкова	Lutra lutra Linnaeus, 1758		Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. В Україні водиться на всій території країни, за винятком Криму.
Куна кам'яна	Martes foina Erxleben, 1777		Куна кам'яна зустрічається на всій території України.
Куна лісова	Martes martes Linnaeus, 1758		Зустрічається у лісах Карпатського регіону, Полісся та Лісостепу, але більш звичним вид є на заході та півночі країни.
Борсук європейський	Meles meles Linnaeus, 1758		В Україні борсук мешкає на всій території та населяє всі природні зони, проте його поселення розподілені нерівномірно. Вважається рідкісним у рівнинних степах південних областей (рівнинний Крим, південь Одеської, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області).
Горностай	Mustela erminea Linnaeus, 1758		Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. В Україні горностай поширений скрізь, окрім Криму та степових приазовських районів Херсонської, Запорізької та Донецької областей.
Тхір степовий	Mustela eversmanii Lesson, 1827		Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. У фауні України представлений двома підвидами: номінативним Mustela eversmanni eversmanni, що поширений на більшій частині країни, окрім правобережного Полісся й Карпат і європейський Mustela eversmanni hungaricus, що мешкає на Закарпатті.
Норка європейська	Mustela lutreola Linnaeus, 1761		Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Зустрічається норка на всій території України, окрім Кримського півострова. Стабільна чисельність, з тенденцією до збільшення спостерігається на Півдні України у плавнях Дунаю та Дністра.
Ласка мала	Mustela nivalis Linnaeus, 1766		Ласка зустрічається на всій території України.
Тхір лісовий	Mustela putorius Linnaeus, 1758		Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. В Україні зустрічається повсюдно, крім АР Крим.
Візон звичайний	Neovison vison Schreber, 1777		Адвентивний вид. Зустрічається на більшій частині території України, стабільні популяції на заході та півночі країни.
Перегузня звичайна	Vormela peregusna Güldenstädt, 1770		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. В Україні перегузня поширена на території Запорізької, Донецької та Луганської обл. Основними біотопами є відкриті безлісі простори у Степу, рідше — чагарники, долини річок та узлісся лісових масивів у Лісостепу.
Родина: Phocidae
Тюлень-монах звичайний	Monachus monachus Hermann, 1779		Вимерлий в Україні вид, що занесений до Червоної книги України. На узбережжі України відмічався в Криму (мис Тарханкут), о. Зміїний, дельті Дунаю.
Родина: Procyonidae
Ракун звичайний	Procyon lotor Linnaeus, 1758		Адвентивний вид. У дикому вигляді в Україні не зустрічається. Однак відомі випадки, коли бачили групи по 5–10 особин за 10–30 км від кордонів України з Білоруссю, де вони зимували в дуплах вікових дерев. Імовірно, що ці єноти живуть і на теренах України, в північних районах Чернігівської, Київської та Житомирської областей.
Родина: Ursidae
Ведмідь бурий	Ursus arctos Linnaeus, 1758		Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Ареал в Україні в минулому охоплював лісову, лісостепову і частково степову зони. Наразі вид зберігся лише в регіоні Карпат. Заходи окремих особин трапляються на Поліссі (Київська та Сумська обл.).
Ряд: Cetartiodactyla
Родина: Balaenopteridae
Смугач малий	Balaenoptera acutorostrata Lacépède, 1804		Фантомний вид фауни України. Було декілька випадків спостереження смугача малого у Чорному морі (у 1880 та 1926 роках)
Родина: Bovidae
Зубр	Bison bonasus Linnaeus, 1758		Реакліматизований вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. В Україні раніше зустрічалися в лісних районах по всій країні, нині[коли?] утримуються на заповідних територіях у Волинський, Київській, Сумській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Вінницькій областях; іноді заходить до Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника з території Білорусі.
Тур	Bos primigenius Bojanus, 1827		Вимерлий вид. В Україні населяв степи, лісостепи, мішані ліси і був мисливською твариною, вимер у XVII столітті.
Муфлон	Ovis musimon Pallas, 1811		Адвентивний вид. В Україні муфлон населяє Кримські гори та окремі райони півдня країни (заповідник Асканія-Нова, острів Джарилгач та острів Бирючий)
Козиця звичайна	Rupicapra rupicapra Linnaeus, 1758		Вимерлий в Україні вид. На території Україні до 19 століття популяція козиць існувала в межах Карпат.
Сайгак	Saiga tatarica Linnaeus, 1766		Вимерлий у дикій природі України вид. У минулому сайгак заселяв степи України на захід до самих Карпат. Вид зник на теренах України у XIX столітті внаслідок прямого переслідування людиною. Сьогодні в Україні утримується у напіввільних умовах у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» та в Парку природи «Беремицьке» на Чернігівщині.
Родина: Cervidae
Лось звичайний	Alces alces Linnaeus, 1758		Наприкінці XX століття заселяв усю лісову і лісостепову смугу на південь до Карпат (але в самих Карпатських горах відсутній), Середнього Подніпров'я та Сіверського Дінця. На сьогодні відбувається зворотне скорочення південних меж видового ареалу.
Сарна європейська	Capreolus capreolus Linnaeus, 1758		Типовий вид фауни України. Зустрічається на всій території країни.
Олень благородний	Cervus elaphus Linnaeus, 1758		В Україні зустрічається два підвиди благородного оленя, номінативний — Cervus elaphus hippelaphus, що мешкає на більшій території країни та рідкісний кримський підвид — Cervus elaphus brauneri, що зустрічається у Кримських горах.
Олень японський	Cervus nippon Temminck, 1838		Адвентивний вид. Зустрічається у лісових урочищах по всій Україні.
Лань	Dama dama Linnaeus, 1758		Адвентивний вид. Розводиться на заповідних територіях на всій території України
Родина: Delphinidae
Дельфін білобокий	Delphinus delphis Linnaeus, 1758		Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається по всій акваторії територіальних вод України в Чорному морі, представлений підвидом Delphinus delphis ponticus.
Афаліна звичайна	Tursiops truncatus Montagu, 1821		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Трапляється по всій акваторії Чорного моря, включаючи територіальні води України. В прибережних зонах і на мілководдях зустрічальність відносно вища, особливо в весняний і осінній періоди. В Чорному морі представлений ендемічним підвидом Tursiops truncatus ponticus.
Родина: Phocoenidae
Фоцена звичайна	Phocoena phocoena Linnaeus, 1758		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Трапляється во всій акваторії територіальних вод України у Чорному та Азовському морях. У фауні України представлений ендемічним підвидом Phocoena phocoena relicta.
Родина: Suidae
Свиня дика	Sus scrofa Linnaeus, 1758		В Україні вид поширений у Карпатах (до висоти 1 800 м), Кримських горах, у лісовій, лісостеповій смугах, а також у лісах і сільськогосподарських угіддях степової зони.
Ряд: Chiroptera
Родина: Rhinolophidae
Підковоніс великий	Rhinolophus ferrumequinum Schreber, 1774		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Є одним з домінантів печерних скупчень кажанів в Криму та на Закарпатті (поза межами цих регіонів відома лише одна реєстрація в Чернівецькій області).
Підковоніс малий	Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. На території Україні поширений у карпатському регіоні, Поділлі, Придністров’ї, Криму.
Родина: Vespertilionidae
Широковух звичайний	Barbastella barbastellus Schreber, 1774		Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Основними місцями перебування є лісова та лісостепова смуги Правобережжя, Карпатські та Кримські гори. Знайдений в Київській, Житомирській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Черкаській, Кіровоградській, Хмельницькій областях і в Криму.
Пергач північний	Eptesicus nilssonii Keyserling & Blasius, 1839		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Територією Україні проходить південна межа ареалу, ареал обмежений західними та північними областями (Карпати, Полісся), кілька переважно давніх знахідок відомо з Середнього Подніпров’я та Слобожанщини. Карпатська популяція ізольована від поліської.
Пергач пізній	Eptesicus serotinus Schreber, 1774		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Поширений на всій території України. Звичайний вид Поділля та Придніпров’я, Рідше трапляється в інших регіонах: Поліссі, Карпатах, гірському Криму та степу.
Довгокрил звичайний	Miniopterus schreibersii Kuhl, 1817		Вимерлий на території України вид, занесений до Червоної книги. На початку XX століття був знаний як чисельний вид, що був поширений в Криму та на Закарпатті. Останній раз зафіксовано: в Криму — в 1947 р., в Закарпатській обл. — в 1993 р.
Нічниця довговуха	Myotis bechsteinii Kuhl, 1817		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Поширення в Україні обмежене Карпатами, прикарпатськими областями та Поділлям.
Нічниця гостровуха	Myotis blythii Tomes, 1857		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. На території Україні поширений в Криму, на Закарпатті та у Середньому Придністров’ї.
Нічниця Брандта	Myotis brandtii Eversmann, 1845		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Територією України проходить південна межа ареалу, поширення виду в Україні залишається слабо вивченим, дотепер відомо лише дванадцять зимових і літніх місцезнаходжень на території Карпат, Прикарпаття та Придінців'я.
Нічниця ставкова	Myotis dasycneme Boie, 1825		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається спорадично на всій території країни, переважно у Львівській, Київській, Полтавській, Харківській, Одеській, Тернопільській, Вінницькій та Донецькій областях.
Нічниця водяна	Myotis daubentonii Kuhl, 1817		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Поширений на більшій частині території країни за винятком Криму та деяких ділянок півдня степової зони.
Нічниця триколірна	Myotis emarginatus É. Geoffroy, 1806		Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Знайдений у Криму, на Закарпатті та на півночі Чернівецької області.
Нічниця велика	Myotis myotis Borkhausen, 1797		Основними регіонами поширення є Карпати та Прикарпаття у межах Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей.
Нічниця вусата	Myotis mystacinus Kuhl, 1817		На території Україні поширення виду обмежене західними областями (підвид Myotis mystacinus alcathoe) та приморськими степами й Гірським Кримом (підвид Myotis mystacinus aurascens).
Нічниця війчаста	Myotis nattereri Kuhl, 1817		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається спорадично по всій країні, зокрема в окремих місцях Закарпатської, Львівської, Хмельницької, Чернівецької, Житомирської, Вінницької, Одеської та Черкаської областей, Криму.
Вечірниця велетенська	Nyctalus lasiopterus Schreber, 1780		Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Більшість знахідок виду належні до лісостепової та степової зон, окремі знахідки відомі з Полісся та Кримських гір.
Вечірниця мала	Nyctalus leisleri Kuhl, 1817		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Спорадично поширена на більшій частині території країни, окрім приморських районів Запорізької та Донецької областей та високогірних районів Карпат.
Вечірниця дозірна	Nyctalus noctula Schreber, 1780		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається на всій території країни, надаючи перевагу лісним та лісостеповим районам.
Нетопир середземноморський	Pipistrellus kuhlii Khul, 1817		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Починаючи з 1990-х років поширився майже на всій території України, окрім західного Полісся та більшої частини Карпат.
Нетопир лісовий	Pipistrellus nathusii Keyserling & Blasius, 1839		Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. Є звичайним видом на Поліссі, нечисленний — у Лісостепу та Карпатах, Рідкісний — на Поділлі, у степовій зоні та Криму.
Нетопир карлик	Pipistrellus pipistrellus Schreber, 1774		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Звичайний вид на Закарпатті, нечисленний на Поліссі та у Лісостепу, Рідкісний на Поділлі, в Карпат і Криму, у степовій частині країни — дуже рідкісний у виводковий період і звичайний під час міграцій.
Нетопир пігмей	Pipistrellus pygmaeus Leach, 1825		Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. Є нечисленним видом на Поліссі, у Лісостепу та Придінців'ї, рідкісний — на Поділлі й Закарпатті.
Нетопир кажановидний	Pipistrellus savii Bonaparte, 1837		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги. Українська частина ареалу представлена двома сегментами у приморській зоні Головного пасма Кримських гір, на ділянках КараДаг–Судак і Ялта–Алупка
Вухань звичайний	Plecotus auritus Linnaeus, 1758		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Поширений на всій території, окрім степових районів, ізольовано у Гірському Криму. Найбільш суцільним є ареал у Поліссі.
Вухань австрійський	Plecotus austriacus Fischer, 1829		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Поширення виду в Україні обмежене переважно західними (Закарпатська, Львівська, Івано-франківська та Тернопільська) та приморськими (Одеська, Херсонська, Запорізька та Крим) областями.
Лилик двоколірний	Vespertilio murinus Linnaeus, 1758		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається спорадично на всій території України.
Ряд: Eulipotyphla
Родина: Erinaceidae
Їжак європейський	Erinaceus europaeus Linnaeus, 1758		Цей вид інколи (особливо у давній літературі) згадують для фауни України, проте скоріш за все це був інший вид — їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus), який є більш характерним для України.
Їжак білочеревий	Erinaceus roumanicus Barrett-Hamilton, 1900		Мешкає по узліссях листяних лісів, степових ярах, балках, берегах каналів і лісосмугах на всій території України
Їжак вухатий	Hemiechinus auritus Gmelin, 1770		Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Знахідки на території країни відомі з Луганщини та Донеччини.
Родина: Soricidae
Білозубка білочерева	Crocidura leucodon Hermann, 1780		Недостатньо відомий вид, занесений до Червоної книги України. Ще 50 років тому мешкав по всій Україні. Зараз зустрічається на півдні в цілинних степах Херсонської області та у Криму, а також на заході у Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.
Білозубка мала	Crocidura suaveolens Pallas, 1811		Зустрічається у всіх природних зонах на всій території України.
Рясоніжка мала	Neomys anomalus Cabrera, 1907		Рідкісний реліктовий вид, занесений до червоної книги України. На території України вид поширений у лісовій і лісостеповій зонах Правобережжя, у Карпатах, у плавнях Дніпра та Дунаю, у Кримських горах, на Лівобережжі — спорадично в лісовій і лісостеповій зонах.
Рясоніжка велика	Neomys fodiens Pennant, 1771		В Україні вид відомий найбільше з Карпат і суміжних з Карпатами регіонах, спорадично реєструється в інших областях, на схід — до Сумщини, Харківщини, північної Луганщини та Донеччини. Не зустрічається у степовій зоні та Криму.
Мідиця альпійська	Sorex alpinus Schinz, 1837		Рідкісний реліктовий вид, занесений до Червоної книги України. На території Україні населяє лісовий і субальпійський пояс Карпат у межах Закарпатської та Івано-Франківської областей.
Мідиця звичайна	Sorex araneus Linnaeus, 1758		В Україні — один з найпоширеніших видів своєї родини, найхарактерніший для лісової та лісостепової смуг, долинами річок і мережею байраків проникає глибоко у степ.
Мідиця середня	Sorex caecutiens Laxmann, 1788		Мешкає у лісовій і лісостеповій зонах.
Мідиця мала	Sorex minutus Linnaeus, 1766		Зустрічається на всій території України, за винятком південних степових районів, також мешкає у гірському Криму.
Родина: Talpidae
Хохуля руська	Desmana moschata Linnaeus, 1758		Рідкісний реліктовий вид, занесений до Червоної книги України. У межах України дніпровська популяція проіснувала до початку минулого століття, донська (у басейні Сіверського Дінця) — до 1980-х рр. З 1970-х рр. хохулю регулярно відмічають у верхній течії Сейму.
Кріт європейський	Talpa europaea Linnaeus, 1758		Типовий вид фауни України, зустрічається на всій території країни.
Ряд: Lagomorpha
Родина: Leporidae
Заєць сірий	Lepus europaeus Pallas, 1778		Типовий вид фауни України, зустрічається по всій країні, уникаючи суцільних лісових насаджень і районів з високим сніговим покровом.
Заєць білий	Lepus timidus Linnaeus, 1758		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. До 19 століття водився в Карпатах, до останнього часу вважався зниклим й в інших регіонах країни. Зараз достовірно відмічений в північних районах Сумщини, Чернігівщини та Житомирщини, передбачається мешкання в сусідніх районах Рівненської області.
Кріль європейський	Oryctolagus cuniculus Linnaeus, 1758		Адвентивний вид. У XIX ст. дикого кролика завезено на південь України — в Одеську, Миколаївську, Херсонську області та АР Крим, де вони утворили стабільні популяції.
Ряд: Perissodactyla
Родина: Equidae
Кінь дикий	Equus ferus Boddaert, 1785		Зниклий у природі вид, занесений до Червоної книги України. На території України раніше був досить численний тарпан (Equus ferus ferus), що зустрічався на всій території, але вимер у 1918 році. З 2014-го року в Україні запущений проєкт по розведенню тарпаноподібних коней, близько 30 особин завезено в Парк природи «Беремицьке» (Козелецький район, Чернігівська область). Крім того в Україні акліматизовано коней Пржевальського (Equus ferus przewalskii) у заповіднику Асканія-Нова та в Чорнобильській зоні відчуження.
Кулан	Equus hemionus Pallas, 1775		Вимерлий у дикій природі України та реакліматизований вид. З території України підвид Туркменський кулан (Equus hemionus kulan) зник близько 17 століття, наразі реакліматизований у заповіднику Асканія-Нова, на острові Бирючий і в заказнику "Тарутинський степ".
Ряд: Rodentia
Родина: Castoridae
Бобер європейський	Castor fiber Linnaeus, 1758		На середину 20 ст. вид мав низьку чисельність і обмежене поширення. На той час в Україні окремі колонії європейських бобрів збереглись по річках Київської, Чернігівської, Житомирської, Волинської областей і на півночі Донецької області. Тепер бобри мешкають майже на всій території України, крім більшої частини степу, Криму.
Родина: Cricetidae
Щур водяний	Arvicola amphibius Linnaeus, 1758		Зустрічається у водоймах на всій території України.
Щур гірський	Arvicola scherman Shaw, 1801		В Україні щур гірський мешкає у Карпатах і сусідніх із ними районах
Снігурка звичайна	Chionomys nivalis Martins, 1842		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Відомі знахідки в Україні належать до субальпіки в межах висот 1300–2000 метрів над рівнем моря. Ареал в Україні фрагментований на кілька ділянок у Чорногорі і Ґорґанах (можливо, також Свидовці й Марамарошах).
Хом'ячок сірий	Cricetulus migratorius Pallas, 1773		Недостатньо відомий вид, занесений до Червоної книги України. Зустрічається у степовій зоні, Лісостепу та Криму. у перший половині XX ст. його також знаходили на південних районах Київської, Сумської та Чернігівської обл.
Хом'як звичайний	Cricetus cricetus Linnaeus, 1758		Неоцінений вид, занесений до Червоної книги України. На території Україні в середині XX ст. був поширений повсюдно за винятком високогір’я. Зараз в континентальній Україні трапляється спорадично на всій території, на більший частині АР Крим звичайний вид.
Сліпушок степовий	Ellobius talpinus Pallas, 1770		Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Раніше зустрічався по всій степовій зоні на схід від Південного Бугу. Наразі західний сегмент ареалу суттєво скорочується і відносно потужні популяції збереглися лише у Степовому Криму та Придінців’ї.
Строкатка степова	Lagurus lagurus Pallas, 1773		Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Поширений на схід від Дніпра в межах степової та лісостепової зон. Ареал інтенсивно скорочується, на теренах Придніпровської низовини вид, ймовірно, зник.
Полівка північна	Microtus agrestis Linnaeus, 1761		Зустрічається на всій території України, за винятком степових регіонів і Криму.
Полівка звичайна	Microtus arvalis Pallas, 1778		Вид широко поширений у фауні України, його ареал займає все Правобережжя та на північ Лівобережжя (Чернігівське Полісся).
Полівка лучна	Microtus levis Miller, 1908		В Україні поширення виду обмежено переважно степовою і лісостеповою смугами.
Полівка алтайська	Microtus obscurus Eversmann, 1840		В Україні вид поширений у двох ізольованих один від одного регіонах — у Криму та на Луганщині. У фауні Криму він знаний як відокремлений від інших, географічно ізольований підвид Microtus obscurus iphigenia.
Полівка економка	Microtus oeconomus Pallas, 1776		В Україні вид зустрічається у лісовій і лісостеповій зонах.
Полівка соціальна	Microtus socialis Pallas, 1773		Ареалом проживання є степова зона Лівобережжя та Крим.
Полівка підземна	Microtus subterraneus de Selys-Longchamps, 1836		В Україні населяє Кримські гори та більшість іншої території країни, крім південного степу.
Полівка татринська	Microtus tatricus Kratochvíl, 1952		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України.Вузькоареальний вид, відомий суто з Карпатської дуги, де населяє смугу букових і буково-ялинових лісів в межах висот 300–1000 м. Більшість знахідок в Україні належить до Чорногірського масиву (Закарпатська, Івано-Франківська області).
Нориця руда	Myodes glareolus Schreber, 1780		Поширений у лісовій і лісостеповій природних зонах України, Карпатами. Час від часу, заселяє північ степової зони
Ондатра	Ondatra zibethicus Linnaeus, 1766		Адвентивний вид. В Україну ондатра вперше була завезена в 1944 році, відтоді розповсюдилась по всій країні. Зазвичай вони населяють заболочені райони біля прісноводних або солоноводних водоймищ, річок, озер або ставків, у міру того, як болота зникають в результаті людської діяльності, переселяється до районів зрошувальних каналів.
Родина: Dipodidae
Тушкан великий	Allactaga major Kerr, 1792		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Мешкає на відкритих ландшафтах у Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Харківській та у всіх степових областях, окрім Одеської.
Тушканчик малий	Pygeretmus pumilio (Kerr, 1792)		У доісторичні часи був поширений на Слобожанщині, Полтавщині й півдні України. Посилаючись на описи О. Д. Нордманна, допускається, що в Криму цей гризун мешкав іще в середині XIX століття. Зараз регіонально вимер.
Мишівка лісова	Sicista betulina Pallas, 1779		Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Поширений у лісовій, лісостеповій зонах і в Карпатах.
Мишівка темна	Sicista severtzovi Ognev, 1935		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Раніше був поширений у степовій зоні на схід від Дніпра. Наразі в Україні достовірно відомий лише за знахідками з лівобережжя Сіверського Дінця.
Мишівка донська	Sicista strandi Formozov, 1931		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. У минулому був поширений у байрачних степах Придінців'я. Наразі достовірні знахідки в Україні відомі лише з Луганщини, переважно з заповідних ділянок Стрільцівського та Провальського степів.
Мишівка степова	Sicista subtilis Pallas, 1773		Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Поширена від Південного Бугу на схід до Сіверського Дінця в межах степової та лісостепової зон, включаючи Крим. Виходячи з останніх досліджень, у межиріччі Бугу та Дністра вид, ймовірно, зник.
Кандибка пустельний	Stylodipus telum Lichtenstein, 1823		Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. На території Україні поширення обмежено аренами Нижнього Дніпра (Херсонська область, частка Миколаївської області на Кінбурнському півострові).
Родина: Echimyidae
Нутрія	Myocastor coypus (Molina, 1782)		Адвентивний вид. Трапляється в Україні переважно в місцях штучного утримання й розведення, проте демонструє тенденцію до натуралізації.
Родина: Gliridae
Соня лісова	Dryomys nitedula Pallas, 1778		Зустрічається у лісовій і лісостеповій зонах, а також у Карпатах.
Жолудниця європейська	Eliomys quercinus Linnaeus, 1766		Вид, що зникає, занесений до Червоної книги України. Знахідки відомі у Черкаській, Київській, Рівненській і Закарпатській областях. Ареал інтенсивно скорочується. Вид нині[коли?] зберігся на Волині та у Центральному Поліссі.
Вовчок сірий	Glis glis Linnaeus, 1766		В Україні поширений у лісовій, лісостеповій зонах, Карпатах і лісових насадженнях північного степу.
Ліскулька	Muscardinus avellanarius Linnaeus, 1758		Цей вид характерний для лісових районів західних, центральних і північних областей України.
Родина: Muridae
Аподемус польовий	Apodemus agrarius Pallas, 1771		В Україні вид найхарактерніший для лісової і лісостепової смуг, але долинами великих рік проникає далеко на південь, вглиб степової зони, де нерідко формує потужні популяції в заплавах дельт великих річок.
Мишак жовтогорлий	Sylvaemus flavicollis Melchior, 1834		Спорадично мешкає на всій території України, надаючи перевагу лісовим регіонам.
Мишак лісовий	Sylvaemus sylvaticus Linnaeus, 1758		Спорадично мешкає на всій території України, уникаючи відкритих степових районів півдня країни.
Мишак уральський	Sylvaemus uralensis Pallas, 1811		Зустрічається на всій території України.
Мишак степовий	Sylvaemus witherbyi Pallas, 1811		Мешкає у деяких степових районах півдня країни (південні Миколаївська, Херсонська області та рівнинний Крим)
Мишка лучна	Micromys minutus Pallas, 1771		Мешкає на всій території України, віддаючи перевагу відкритим ландшафтам.
Миша хатня	Mus musculus Linnaeus, 1758		Адвентивний вид. Зустрічається на всій території України.
Миша курганцева	Mus spicilegus Petényi, 1882		В межах України вид поширений в степу, проте за останні десятиліття його ареал суттєво розширився на північ у Лісостеп.
Пацюк коричневий	Rattus norvegicus Berkenhout, 1769		Адвентивний вид. Зустрічається на всій території України.
Пацюк чорний	Rattus rattus Linnaeus, 1758		Адвентивний вид. За межами людських поселень зустрічається тільки у двох районах — у ялівцевих лісах південнобережжя Криму (де вважається реліктовим видом) та у глухих куточках Полісся, де в зимовий час стає синантропом, проте влітку виселяється у природу.
Родина: Sciuridae
Бабак степовий	Marmota bobak Muller, 1776		Ще у 18—19 століттях був поширений в степовій зоні. Наразі в Україні бабаки збереглися в окремих районах на Харківщині та Луганщині У межах Регіонального ландшафтного парку «Диканський» на Полтавщині успішно проводиться акліматизація бабаків.
Бабак альпійський	Marmota marmota Linnaeus, 1758		Вимерлий в Україні вид. На території Українських Карпат колись мешкав підвид бабака альпійського — широкомордий альпійський бабак (Marmota marmota latirostris), проте на початку 20 століття був повністю винищений. Зараз обговорюються спроби його реінтродукції, бажаного цього ж підвиду, але через його невелику численність необхідні заходи з охорони переселеної популяції, що уповільнить здійснення конкретних кроків.
Політуха сибірська	Pteromys volans Linnaeus, 1758		Вимерлий в Україні вид. У XVIII та на початку XX століття цей вид згадували для північних частин країни (Сумщина та Чернігівщина)
Вивірка звичайна	Sciurus vulgaris Linnaeus, 1758		В Україні вивірки мешкають переважно в межах лісової зони (Карпати, Полісся, Лісостеп), проте завдяки численним спробам їх розселення зустрічаються у паркових зонах і приміських лісах багатьох районів, у тому числі й у межах степової зони. В України цей вид представлений декількома підвидами: вивірка українська (Sciurus vulgaris ukrainicus) — на більший території країни, вивірка карпатська (Sciurus vulgaris carpathicus) — у гірській та передгірній смузі Карпат, вивірка телеутка (Sciurus vulgaris exalbidus) — акліматизована в Криму і в Подінців'ї.
Ховрах європейський	Spermophilus citellus Linnaeus, 1766		У 1970-х траплявся в Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій і Вінницькій областях, у 1980-х був рідкісним на березі Дністра. Згідно з ЧКУ (2009) може вважатися регіонально вимерлим.
Ховрах одеський	Spermophilus odessanus (Nordmann 1842)		Згідно з ЧКУ (2009) вид поширений на південному заході України (Одеська, Миколаївська й Херсонська області), поодинокі колонії залишились у Волинській, Житомирській і Дніпропетровські областях
Ховрах малий	Spermophilus pygmaeus Pallas, 1778		Поширений у сухій степовій місцевості: на південному сході, Дніпропетровщині, Херсонщині, Криму.
Ховрах крапчастий	Spermophilus suslicus Güldenstädt, 1770		Згідно з ЧКУ (2009) це нечисленний вид, колонії якого знаходяться в Луганській і Харківській областях
Родина: Spalacidae
Сліпак піщаний	Spalax arenarius Reshetnik, 1939		Ендемік півдня України, а саме нижньодніпровського піщаного лісостепу й лук. Основна частина населення перебуває в межах Чорноморського біосферного заповідника. За межами заповідника населення дуже фрагментоване.
Сліпак буковинський	Spalax graecus Nehring, 1898		Зустрічаються у південно-західній Україні. Живуть на схилах гір, іноді на сіножатях і посівах багаторічних трав.
Сліпак понтичний	Spalax leucodon Nordmann, 1840		В Україні вид мешкає у північно-західному Причорномор’ї (Одеська область), Буковина (межиріччя Дністра і Прута).
Сліпак звичайний	Spalax microphthalmus Nehring, 1897		Найпотужніші популяції збереглися на сході України, в Донецько-Донських степах.
Сліпак подільський	Spalax zemni Erxleben, 1777		Ендемік Правобережного Степу і Лісостепу, південної частини лісової зони України, де зустрічається досить спорадично. Основним середовищем проживання цього виду є незайманий степ. Також може жити біля доріг, в лісосмугах, сільськогосподарських угіддях, а нещодавно був знайдений на колишніх військових полігонах. Не уникає піщаних ґрунтів.

Див. також

• Теріологія
• Теріофауна України
• Роди ссавців України
• Категорія:ссавці України
• Категорія:роди ссавців України

Джерела

• Абелєнцев В. I. Фауна України. Куницеві. — Київ: Наук. думка, 1968. — 280 с. — (Фауна України. Том 1: Ссавці. Вип. 2).
• Абелєнцев В. I., Підоплічко I. Г. Ряд Комахоїдні — Insectivora / Фауна України. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — том 1, вип. 1. — С. 70-228.
• Абелєнцев В. I., Попов Б. М. Ряд рукокрилі, або кажани — Chiroptera / Фауна України. Ссавці. — Київ : Вид-во АН УРСР, 1956. — том 1, вип. 1. — С. 229—446.
• Загороднюк І., Жила С., Покиньчереда В. Контрольний список аборигенної теріофауни України, акроніми видових назв, сучасний охоронний статус видів та очікувані його зміни за категоріями ЧКУ (1994) // Вестник зоологии. — 1998. — Том 32, № 5-6. — С. 149—150.
• Дулицкий А. И., Товпинец Н. Н. Аннотированный список млекопитающих Крыма // Памяти профессора Александра Александровича Браунера (1857—1941). — Одесса: Музейный фонд им. А. А. Браунера; Астропринт, 1997. — С. 92-100.
• Загороднюк І. В. Вищі таксони ссавців у сучасній фауні України: склад, номенклатура та видове багатство // Доповіді НАН України. — 1998. — N 4. — С. 180—186.
• Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви. Частина 1. Загальні положення. Комахоїдні, кажани та хижі // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. — 2001. — Вип. 1. — С. 113—131.
• Загороднюк І. В. Польовий визначник дрібних ссавців України. — Київ, 2002. — 60 с. — (Пра-ці Теріологічної Школи, випуск 5).
• Загороднюк І., Покиньчереда В. Таксономія ссавців Східнокарпатського регіону // Загороднюк I., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. Теріофауна Карпатського біосферного заповідника. — Київ: Ін-т зоол. НАН України, 1997. — С. 16-23. — (Вестник зоологии Supplement, № 5).
• Корнєєв О. П. Визначник звірів УРСР. — Видання друге. — Київ : Рад. школа, 1965. — 236 с.
• Крыжановский В. И., Емельянов И. Г. Класс млекопитающие // Топачевский В. А. (ред.). Природа Украинской ССР. Животный мир. — Киев : Наук. думка, 1985. — С. 197—234.
• Мигулін О. О. Звірі УРСР (матеріали до фауни). — Київ: Вид-во АН УРСР, 1938. — 426 с.
• Сокур I. Т. Ссавці фауни України та їх господарське значення. — Київ: Держучпедвид., 1960. — 211 с.
• Татаринов К. А. Звірі західних областей України. Екологія, значення, охорона. — Київ : Вид во АН УРСР, 1956. — 188 с.