Стребко Станіслав Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стребко Станіслав Кирилович
Народився 28 лютого 1937(1937-02-28)
Молочанськ, Молочанська міська рада, Великотокмацький район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Помер 28 липня 2008(2008-07-28) (71 рік)
Іллічівськ, Одеська область, Україна
Поховання Чорноморськ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність політик, підприємець
Alma mater Одеське морехідне училище (1959) і Одеський національний морський університет (1975)
Знання мов українська і російська
Членство Верховна Рада України IV скликання
Посада народний депутат України[1]
Партія КПРС
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Заслужений працівник транспорту України
Заслужений працівник транспорту України
Орден Дружби народів Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Україна Народний депутат України
4-го скликання
За єдину Україну! 14 травня 2002 25 травня 2006

Станісла́в Кири́лович Стребко́ (28 лютого 1937(1937-02-28), Молочанськ, Запорізька область — 28 липня 2008(2008-07-28), Іллічівськ, Одеська область) — член Народної партії; член правління УСПП.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 28 лютого 1937 р. (Молочанськ, Запорізька область); українець; батько Кирило Михайлович (1902—1944); мати Килина Павлівна (1912—1990); дружина Олена Василівна (1937) — пенсіонерка; син Альберт (1961) — інспектор крюїнґової компанії; син Сергій (1964) — старший помічник капітана.

Закінчив Одеське морехідне училище (1959), технік-експлуатаційник; Одеський інститут інженерів морського флоту (1975), інженер-механік.

З вересня 1954 — матрос на суднах Чорноморського морського пароплавства. З вересня 1955 — курсант, Одеське морехідне училище. З січня 1959 — старший диспетчер, заступник начальника, начальник вантажного району, з листопада 1978 — секретар парткому, Іллічівський морський торговельний порт. З жовтня 1981 — начальник, Миколаївський морський торговельний порт. Грудень 1993—2002 — начальник, Іллічівський морський торговельний порт.

З квітня 2002 по березень 2005 — Нардеп 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 139 Одеська область.

Голосував за згоду на призначення Віктора Януковича прем'єр-міністром України 21 листопада 2002 року.[2]

З 4 листопада 2005 — у групі Литвина, висунутий Виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». На час виборів: начальник Іллічівського морського торговельного порту.

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 100 в списку, член НП[3].

Співавтор праць[ред. | ред. код]

  • «Организация планетарного управления охраной окружающей среды» (1998),
  • «Экологическое качество продукции порта, его измерение и использование в управлении производством» (1998),
  • «Экологический блок в планах судоходной политики Украины» (1999),
  • «Экология… Производство… Управление…» (1999).

1990 балотувався на виборах до ВРУ, округ 283 (Миколаїв), з 3.1 % голосів посів 9-е місце серед 10-ти претендентів, поступився А. В. Морозу (14 % у 1-му турі). Колишній член Ради промисловців і підприємців при Президентові України. 1999 — довірена особа кандидата у Президенти України Кучми у територіальному виборчому окрузі[4].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Ордени «Знак Пошани» (1971), Дружби народів (1979), Трудового Червоного Прапора (1984).
  • Ордени «За заслуги» III (1997)[6], II ступеня (1998)[7].
  • Герой України (з врученням ордена Держави, 21.08.1999)[8].
  • Орден «Святий Князь Володимир» IV, III ступенів (1997, 1999, УПЦ).
  • Орден «За трудові досягнення» IV ступеня (1999).
  • Орден «Слава на вірність Вітчизні» III ступеня (2000).
  • Орден «Зірка суспільного визнання» (2001).
  • Орден «За церковні заслуги». 20 медалей. Золота медаль «За ефективність управління» (Міжнародна кадрова академія).
  • Заслужений працівник транспорту СРСР.
  • Заслужений працівник транспорту України (1994)[9].
  • Почесний працівник морського флоту СРСР (1970).
  • Почесний працівник транспорту України.
  • Почесний прикордонник України.
  • Почесний громадянин м. Чорноморська.
  • Нагорода «Артсмейкер» в номінації «За мудрість та гнучкість політики управління» (1997).
  • Диплом «За динаміку і прогрес економічного розвитку в умовах перехідної економіки» (Оргкомітет програми «Сафарі транс маркетинг», 1998).
  • Лауреат Почесної європейської нагороди «Золота медаль» за реформаторські ідеї (Вищий інститут міжнародного співробітництва, Інститут промислових стратегій, Вищий інститут зовнішньої торгівлі Франції, 1998).
  • Міжнародна нагорода «Лаври Слави» за професійні досягнення у сучасному світі.
  • Нагорода «Срібний дельфін» Європейської Спілки у номінації «Керівник XXI століття».
  • Нагорода суспільного визнання «Почесна нагорода тисячоліття».
  • Звання «Ділова людина України».
  • Нагрудний знак «Золотий Меркурій» (нагорода II конгресу ділових кіл України).
  • Диплом і «Кришталевий Ріг Достатку» (нагорода Міжнародного рейтингу «Золота Фортуна» у номінації «Найсучасніший міжнародний порт»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 17 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Постанова Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2005 року № 275 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України виборчого блоку політичних партій "Народний блок Литвина" (Народна Партія, партія Всеукраїнського об'єднання лівих "Справедливість", Українська селянська демократична партія)"»
  4. Постанова Центральної виборчої комісії від 21 липня 1999 року № 117 «Про реєстрацію довірених осіб кандидата у Президенти України Кучми Л.Д. у загальнодержавному одномандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах»
  5. Рішення Іллічівської міської ради № 534/2009. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2012.
  6. Указ Президента України від 28 лютого 1997 року № 189/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
  7. Указ Президента України від 4 липня 1998 року № 732/98 «Про відзначення нагородами України працівників Іллічівського морського торговельного порту, Одеська область»
  8. Указ Президента України від 21 серпня 1999 року № 1047/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Герой України"»
  9. Указ Президента України від 1 липня 1994 року № 354/94 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений працівник транспорту України" працівникам морського та річкового флоту»

Джерела[ред. | ред. код]