Сульфіт натрію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сульфіт натрію
Інші назви Сірчистокислий натрій, E221
Ідентифікатори
Номер CAS 7757-83-7
PubChem 24437
Номер EINECS 231-821-4
KEGG D09002
ChEBI 86477
RTECS WE2150000
SMILES [O-]S(=O)[O-].[Na+].[Na+][1]
InChI InChI=1S/2Na.H2O3S/c;;1-4(2)3/h;;(H2,1,2,3)/q2*+1;/p-2
Номер Бельштейна 8156740
Властивості
Молекулярна формула Na2SO3
Молярна маса 126,043 г/моль
Зовнішній вигляд біла кристалічна речовина
Густина 2.633 г/см3
Розчинність (вода) 14,29 г/100 мл (0 °C)
26,1 г/100 мл (20 °C)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Сульфі́т на́трію (Na2SO3, натрієва сіль сульфітної кислоти) — безбарвна (у вигляді порошку біла) кристалічна речовина, солонувата на смак, консервант, пожежо- та вибухонебезпечний.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Для сульфіту натрію властиві типові реакції для солей:

  • реакція з іншою сіллю з утворенням осаду (Na2SO3 + 2AgNO3 = 2NaNO3 + Ag2SO3↓);
  • реакція з сильнішими за сульфітну кислотами, виділяючи діоксид сірки (Na2SO3 + 2HCl = 2NaCl + SO2 + H2O);
  • реакція з лугами з утворенням осаду (Na2SO3 + Ba(OH)2 = 2NaOH + BaSO3↓).

Приєднує воду, утворюючи кристалогідрат:

Na2SO3 + 7H2O = Na2SO3•7H2O.

Сильний відновник, легко окиснюється киснем у повітрі (вологому) та у водних розчинах, іншими окисниками:

2Na2SO3 + O2 = 2Na2SO4.

Може також вступати в реакцію як окисник, відновлюючись до дитіоніту натрію Na2S2O4 чи сульфіду натрію Na2S:

2NaHSO3 + 2H2SO3 + Zn = Na2S2O4 + Zn(HSO3)2 +2H2O ( суспензія цинкового пилу в водному розчині )
Na2SO3 + 3CO = Na2S + 3CO2 (температура понад 700 °C).

При кімнатній температурі стійкий, але розкладається при нагріванні:

4Na2SO3 = 3Na2SO4 + Na2S (температура до 800 °C);
Na2SO3 = Na2O + SO2 (температура понад 800 °C).

Добування[ред. | ред. код]

Сульфіт натрію як типову сіль легко добути багатьма способами, наприклад, реакцією між оксидом натрію і сірчистим газом:

Na2O + SO2= Na2SO3.

В промисловості його добувають взаємодією карбонату натрію з сірчистим газом у розчині (з сірчистою кислотою):

Na2CO3 + H2SO3 = Na2SO3 + CO2 + H2O.

Застосування і вплив на людину[ред. | ред. код]

Сульфіт натрію — важливий продукт хімічної промисловості, застосовується і в самій хімічної промисловості, і в багатьох інших галузях, зокрема в металургії, легкій промисловості, при виробництві гігієнічних і миючих засобів. Входить до складу фотографічних проявників, деяких пестицидів. Використовується також як відбілювач, холодоагент.

Є важливим компонентом харчової промисловості, використовується як консервант (Е 221) при обробці фруктів (і сухофруктів), овочів, гальмує їх потемніння, запобігає утворенню бактерій. Також застосовується як антиоксидант при виробництві вин, варення, зефіру, соків. Дозволених у країнах ЄС, в Україні за умови дотримання норм. Допустима норма для людини — 0,7 мг/кг маси тіла на добу[2]. Для дітей вживання продуктів, які містять чи оброблені сульфітом натрію, не бажане. При передозуванні у людини може розвинутися ниркова недостатність, астма, хвороби шлунково-кишкового тракту, алергія.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SODIUM SULFITE
  2. Сульфит натрия (Е221). Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]