Тактильні відчуття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тактильні відчуття — відчуття доторку і тиску. У взаємодії людини з довкіллям вони відіграють велику роль, оскільки сигналізують про присутність того чи іншого подразника, який контактує з поверхнею тіла.

Дотикові (тактильні) відчуття виникають унаслідок дії механічних подразників на поверхню шкіри. Вони належать до групи шкірних відчуттів. Необхідною умовою їхнього виникнення є контакт з об'єктивним подразником, тиск на шкіру, що спричинює її деформацію. Периферичний тактильний аналізатор створюють нервові закінчення в шкірі. Останні з'єднуються з мозковою частиною аналізатора за допомогою провідного шляху (чутливі нервові волокна), який проходить через спинний мозок, стовбур головного мозку, зоровий горб у кору великого мозку. Відсутність відчуттів тиску й ваги називають абарестезією, м'язово-суглобового відчуття — абатестезією.

Література[ред. | ред. код]

  • M. Grunwald, L. Beyer (Hrsg.): Der bewegte Sinn, Birkhäuser Verlag 2001, ISBN 3-7643-6516-1 (нім.)
  • M. Grunwald (Ed.): Human Haptic Perception — Basics and Applications. Berlin, Basel, Boston: Birkhäuser 2008. ISBN 978-3-7643-7611-6 (англ.)