Тетрил
| Тетрил | |
|---|---|
| |
| Систематична назва | N-метил-N,2,4,6-тетранітроанілін |
| Інші назви | нітрамін, тетраліт |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 479-45-8 |
| PubChem | 10178 |
| Номер EINECS | 207-531-9 |
| ChEBI | 28950 |
| RTECS | BY6300000 |
| SMILES | CN(c1c(cc(cc1[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-] |
| InChI | InChI=1S/C7H5N5O8/c1-8(12(19)20)7-5(10(15)16)2-4(9(13)14)3-6(7)11(17)18/h2-3H,1H3 |
| Номер Бельштейна | 964788 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C7H5N5O8 |
| Молярна маса | 287,15 г/моль |
| Зовнішній вигляд | Жовта кристалічна речовина без запаху |
| Густина | 1,73 г/см3 |
| Тпл | 129,5 °C |
| Ткип | Розкладається при 187 °C |
| Розчинність (вода) | Нерозчинний у воді |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
2,4,6-Тринітрофенілметилнітрамін (тетрил, нітрамін, тетраліт) — жовта кристалічна речовина з формулою (C7H5N5O8). Бризантна вибухівка підвищеної потужності, що використовується для виготовлення проміжних детонаторів і вторинних зарядів для детонаторів і детонуючих шнурів. Являє собою кристали білого кольору, які жовтіють на світлі. Негігроскопічний і нерозчинний у воді (розчиняється в ацетоні, бензолі, ефірі, толуені). З металами не взаємодіє. Токсичний.
Горить енергійно голубуватим полум’ям без кіптю; горіння може перейти в детонацію. Стабільність тетрилу дещо нижча, ніж у тротилу та інших нітросполук, але достатня для довгострокового зберігання у звичайних умовах. Чутливість до удару вища, ніж у тротилу. Вибухає при падінні на нього вантажу масою 2 кг з висоти 40 см. Може здетонувати від прострілювання гвинтівковою кулею. Замінники – ТЕН та гексоген.[1]
| Густина | 1,5 – 1,6 г/см³ |
| Температура плавлення | 128 – 131 ºС |
| Температура спалахування | 185 – 220 ºС |
| Температура вибуху | 3370 ºС |
| Швидкість детонації | 7750 м/с |
| Тротиловий еквівалент | 1,25 |
| Фугасність | 340 см³ |
| Бризантність за Гесом | 22 мм |
| Чутливість до удару за стандартною пробою | 48 – 60% |
| Чутливість до тертя з піском | 800 кгс/см² |
| Чутливість до тертя без піску | 2900 кгс/см² |
| теплота вибуху | 4620 кДж/кг |
| Об’єм продуктів вибуху | 0,74 – 1,09 м³/кг |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос. I // Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 38—39. — 352 с.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |