Технічний об'єкт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Техні́чний об'є́кт — будь-який виріб (деталь, вузол, підсистема, функціональна одиниця або система), який можна розглядати відокремлено[1][2].

Технічний об'єкт може складатися з технічних засобів, програмних засобів або їх поєднання і може в окремих випадках включати людей, що його експлуатують, обслуговують та/або ремонтують. Кожний технічний об'єкт має певну функцію, що забезпечує реалізацію відповідний споживчої потреби.

До технічних об'єктів відносяться окремі машини, апарати, прилади, споруди та інші пристрої, що виконують певні функції з перетворення, зберігання або транспортування речовини, енергії чи інформації. До технічних об'єктів також відноситься будь-який елемент (агрегат, блок, вузол, складальна одиниця, деталь тощо), що входить в машину, апарат, прилад, механізм тощо, а також, будь-який з комплексів функціонально взаємопов'язаних машин, апаратів, приладів тощо у вигляді системи машин, технологічної лінії, дільниці і т.ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГОСТ 27.001-95 Система стандартов «надежность в технике». Основные положения.
  2. Визначення терміну викладено з врахуванням його визначення в IEC 50(191).

Література[ред. | ред. код]

  • Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. Основи створення машин / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. — ISBN 978-966-2989-39-7
  • Білецький В. С. Методологія наукових досліджень технічних об᾽єктів та їх оптимізація (Навчальний посібник), Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т». — Київ: ФОП Халіков Руслан Халікович, 2023. — 118 с.