Тирлич-свічурник
Тирлич-свічурник | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Тирличецвіті (Gentianales) |
Родина: | Тирличеві (Gentianaceae) |
Рід: | Тирлич (Gentiana) |
Вид: | G. asclepiadea
|
Біноміальна назва | |
Gentiana asclepiadea L., 1753
|
Тирлич-свічурник[1], тирлич ваточниковий[2], тирлич ваточниковидний[3] (Gentiana asclepiadea) — багаторічна трав'яниста рослина родини тирличевих.
Опис[ред. | ред. код]
Стебло прямостояче, просте, 30—60 см заввишки, густо вкрите листям. Листки супротивні, яйцюваті або серцеподібно-ланцетні, цілокраї, 5—8 см завдовжки і 3—5 см завширшки, з 5(7) виразними поздовжніми жилками, на верхівці довгозагострені; нижні листки короткочерешкові, верхні — сидячі. Квітки правильні, двостатеві, одиничні або по 2—3 в пазухах верхніх листків; чашечка дзвоникоподібна, майже в 3 рази коротша за віночок, з вузьколанцетними або лінійними зубцями; віночок дзвоникоподібний, синій з темнішими плямочками, до основи звужений, 35–50 мм завдовжки, з п'ятилопатевим відгином (лопаті трикутно-яйцювато-ланцетні, загострені). Плід — видовжена коробочка. Цвіте у серпні — вересні.
Поширення[ред. | ред. код]
Тирлич-свічурник в Україні росте в Карпатах і зрідка на Розточчі — Опіллі на луках, узліссях, у лісах та серед чагарників.
Заготівля і зберігання[ред. | ред. код]
Для виготовлення ліків використовують коріння (див. статтю про тирлич жовтий) і траву (див. статтю про тирлич хрещатий) тирличу ваточниковидного. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Хімічний склад коріння тирличу ваточниковидного подібний до хімічного складу коріння тирличу жовтого. Трава тирличу ваточниковидного містить ті самі речовини, але в меншій кількості. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як для виду тирлич жовтий. В аналогічних випадках використовують і настій сушеної трави тирличу ваточниковидного (1 столову ложку сировини настоюють 2 години в 500 мл окропу і п'ють по півсклянки 4 рази на день до їди). Крім того, настій сушеної трави тирличу ваточниковидного дають усередину при запаленні й піску в нирках і сечовому міхурі, при мізерних і болісних місячних, істерії, кашлі, загальній слабості, запамороченні, туберкульозі, кровохарканні, геморої, золотусі й подагрі та як засіб, що сприяє збільшенню молока у жінок, які годують груддю. У вигляді примочок настій трави застосовують для лікування ран, опіків і гнояків. Для лікування ран і гнояків використовують і настойку (1 частина свіжої трави на 10 частин міцної горілки).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gentiana asclepiadea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Російсько-український словник ботанічної термінології і номенклатури. — К.: Вид-во АН УРСР, 1962. — 340 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Тирлич ваточниковидний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 430. — ISBN 5-88500-055-7.
|