Тирновська конституція
Ти́рновська конститу́ція (болг. Търновска конституция) — перша конституція Болгарії, ухвалена на установчому засіданні Народних зборів Болгарії 16 (28) квітня 1879 року[1] у місті Велико-Тирново у північній Болгарії. Відіграла величезну роль у становленні нової незалежної болгарської держави.
Тирновська конституція мала буржуазно-ліберальний характер та визначила функції та повноваження центральних органів влади згідно з принципом розподілу влад на законодавчу, виконавчу та судову. Також конституція проголосила підзвітність міністерств, депутатську недоторканність, недоторканність приватної власності та містила положення, що формально проголошували Болгарську православну церкву офіційною церквою країни.
З поправками 1893 та 1911 років, що посилювали владу монарха, Тирновська конституція діяла до 4 грудня 1947 року. Згодом замість неї було проголошено Конституцію Народної Республіки Болгарія.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 16 квітня в Болгарії відзначають День Конституції і свято болгарських юристів. [Архівовано 2022-09-22 у Wayback Machine.] // Новини Болгарії українською мовою
Джерела інформації[ред. | ред. код]
- Энциклопедия Кругосвет [Архівовано 13 серпня 2009 у Wayback Machine.]