Торжество (католицизм)
Торжество (лат. Solemnitas) — найвищий ранг церковного свята в західних літургійних обрядах Католицької церкви. Ранг торжества мають 17 свят.
Історія[ред. | ред. код]
Слово «solemnitas» завжди використовувалося на Заході для позначення великого церковного свята, однак до середини XX століття не було строгим літургійним терміном[1]. У 1969 році після Другого Ватиканського собору літургійна реформа замінила складну й багатоступеневу систему свят, що існувала в латинському обряді з кінця XVI століття, на систему, у якій усі дні літургійного року мають одну з 4 категорій:
- Будній день (feria). У цей день немає обов'язкового вшанування, у різних країнах шануються свої місцевошановані святі або літургія проходить взагалі без спогаду святих.
- Спомин (memoria). Пам'ять певного святого. Пам'ять може бути обов'язковою (memoria obligatoris) і необов'язковою, факультативною (memoria ad libitum). У другому випадку єпископська конференція країни або керівництво чернечого ордену має право замінити пам'ять святого з календаря на пам'ять свого місцевошанованого святого.
- Свято (festum). У дні свят богослужіння має святковий характер. До них належать більшість свят літургійного року, за винятком найважливіших.
- Торжество (solemnitas). Найзначиміші свята річного циклу.
Особливості святкування[ред. | ред. код]
Святкування торжества має ряд відмінностей у порядку проведення богослужінь. На відміну від інших літургійних днів святкування торжества починається не з опівночі, а з повечір'я попереднього дня. Воно відкривається вечірнею, деякі торжества також мають подальшу месу навечір'я, що також правиться напередодні ввечері[2]. Меса торжества містить у собі, як і будь-яка недільна меса, три біблійних читання, спів Gloria in excelsis Deo і читання Символу віри. Якщо торжество припадає на п'ятницю, то вона не є днем покаяння й посту[3]. Два найголовніших торжества літургійного року, Різдво і Великдень, святкуються з октавою (Октава Різдва, Октава Великодня), тобто протягом восьми днів після дня свята. Головне свято Католицької церкви, Великдень, іменується «торжеством торжеств».
Кількість торжеств у загальному римському календарі становить 17. Крім того, конференції католицьких єпископів окремої країни або керівництво чернечого ордена мають право додатково надати статус торжества дню пам'яті особливо шанованого в країні святого або засновника ордена. Додатково статус торжества в кожному окремому храмі автоматично отримує річниця його освячення й престольне свято цієї церкви[1].
Список торжеств загального календаря[ред. | ред. код]
| День | Свято |
|---|---|
| 1 січня | Торжество Пресвятої Богородиці |
| 6 січня | Богоявлення |
| 19 березня | Торжество Йосипа Обручника |
| 25 березня | Благовіщення |
| Березень-Квітень | Великдень |
| 40-й день після Великодня | Вознесіння Господнє |
| 50-й день після Великодня | П'ятидесятниця |
| Неділя після П'ятидесятниці | День Святої Трійці |
| Четвер після Дня Святої Трійці | Свято Тіла і Крові Христових |
| П'ятниця на 8-й день після Свята Тіла й Крові | Свято Найсвятішого Серця Ісуса |
| 24 червня | Різдво Івана Предтечі |
| 29 червня | День апостолів Петра і Павла |
| 15 серпня | Внебовзяття Пресвятої Діви Марії |
| 1 листопада | День усіх святих |
| Остання неділя перед Адвентом | Свято Христа Короля |
| 8 грудня | Непорочне зачаття Діви Марії |
| 25 грудня | Різдво Христове |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б «Торжество» //Католицька енциклопедія. Т. 4. 1411–1412.
- ↑ Загальні норми для літургійного року й календаря. $11 (англ.)
- ↑ Кодекс канонічного права. &1251 (лат.) (рос.) (паралельний текст)
Література[ред. | ред. код]
- «Торжество» // Католическая энциклопедия. Т.4. — М.: Изд-во францисканцев, 2011. — С. 1411–1412.