Хальмахера
| Хальмахера | |
|---|---|
| індонез. Pulau Halmahera | |
 Хальмахера на мапі Молуккських островів та Папуа. | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 0/36/00/N/127/52/00/E | |
| Континент | Азія |
| Місцерозташування | Тихий океан |
| Акваторія | Море Хальмахера, Молуккське море |
| Архіпелаг | Малайський архіпелаг |
| Площа | 17780 км² |
| Довжина | 366 км |
| Ширина | 159 км |
| Найвища точка | 1635 м |
| Країна | |
| Індонезія | |
| Регіон | Північне Малуку |
| Адм. одиниця | Північне Малуку[1] |
| Населення |
162 728 (1995) |
  Хальмахера Хальмахера (Індонезія) | |
 | |
 Хальмахера у Вікісховищі | |
Хальмахера[2][3], Гальмагера[4] (індонез. Pulau Halmahera) — острів у Малайському архіпелазі, найбільший з Молуккських островів, належить Індонезії.
Географія[ред. | ред. код]
Площа 17 780 км². Гірський рельєф (висота до 1635 м — діючий вулкан Гамкуноро). На острові також є діючі вулкани Дуконя в північній і Ібу в північно-західній частині острова.
Клімат екваторіальний. Протягом усього року температура на узбережжі 25-28 ° C, опадів 2000-3000 мм на рік. Вічнозелені ліси.
Історія[ред. | ред. код]
Добробут малозаселеного острова Хальмахера тривалий час залежав від островів Тернате та Тідоре, розташованих на захід. На цих островах існували впливові королівства до приходу туди Голландської Ост-Індської компанії, яка колонізувала весь архіпелаг.
Під час Другої світової війни на Хальмахері була японська військова база.
У 1999 і 2000 роках на острові Хальмахера були запеклі зіткнення між християнами та мусульманами. У релігійному конфлікті загинули тисячі людей.
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить близько 180 000 осіб (2005).
Економіка[ред. | ред. код]
Тропічне землеробство, плантації кокосової пальми. Добування золота, нікелю та кобальту.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Індонезія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 357.
Література[ред. | ред. код]
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Посилання[ред. | ред. код]
- Історія острова Хальмахера (англ.)