Ґюнтер Зімон (актор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґюнтер Зімон
нім. Günther Simon
Народився 11 травня 1925(1925-05-11)[1][2][3]
Берлін, Німецька імперія[1]
Помер 25 червня 1972(1972-06-25)[1][2][3] (47 років)
Берлін, НДР[1]
Поховання Доротеенштадтський цвинтарd
Громадянство  НДР
Діяльність актор, актор озвучування, актор театру, кіноактор, телеактор
Роки діяльності з 1948
IMDb nm0800166
Нагороди та премії
CMNS: Ґюнтер Зімон у Вікісховищі

Гюнтер Зімон (нім. Günther Simon; 11 травня 1925, Берлін — 25 червня 1972 там же) — німецький актор. Здобув славу завдяки ролям у декількох фільмах DEFA .

Життєпис[ред. | ред. код]

Син банкіра Фрідріха Зімона вже під час свого навчання у школі відвідував приватну драматичну школу. Під час свого перебування в Імперській службі праці він добровільно подався до десантників у серпні 1943 року. У 1943 році він приєднався до НСДАП.[4] Під час вторгнення союзників він працював у Нормандії і потрапив у полон до американців, який він провів у таборі для полонених в Колорадо. У місцевому табірному театрі набирався свого першого сценічного досвіду.

Після війни він з 1947 року брав уроки акторської майстерності у Карла Майснера при театрі Гебеля. Дебютував у театрі міста Кьотен в «Урагані» Димитрія Чеглова. З 1948 по 1950 рр. грав у театрі Шверина, де познайомився з дружиною Маргаритою, танцівницею. З 1950 по 1951 рік Зімон працював у державному театрі Саксонії у Дрездені, а потім недовго в у Лейпцигу.

З 1951 року Зімон також отримував ролі у фільмах. Незважаючи не дуже підходяще за класом минуле життя, він був обраний у 1952 році на головну роль у розробці двосерійного фільму-адаптації життя комуністичного лідера Ернста Тельмана. Зіймон сприйняв фільм рішуче і намагався також особисто відповідати представленій ролі. Він приєднався до SED і став членом центрального партійного керівництва студії DEFA.

У наступні роки Зімон завжди грав зразкових соціалістів, селян, робітників і дбайливих чиновників. З середини 1960-х років він також втілював цих персонажів на телебаченні. Іноді, однак, він також отримував ролі, які не відповідали цьому кліше, як у фільмі Дружина Лота, де він реагує з нерозумінням на своєї дружини до емансипації, або як батька Зіттербаке в Альфонс Зіттербаке, де він зміг випробувати свої комедіантські навички.

У Ґюнтера Зімона та його дружини Маргаритою народилося троє синів і одна дочка.

Надгробок

Його могила знаходиться на кладовищі Доротеенштадт у Берліні.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Зимон Гюнтер // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Гаррі Вайбель : Слуга багатьох майстрів.
  5. ↑ Новий час з 1-го.

Література[ред. | ред. код]

  • Konrad Wolf über Günther Simon in Prisma, Kino- und Fernseh-Almanach Nr. 4. Henschelverlag, Berlin 1973, ISSN 0323-5599.
  • Bernd-Rainer Barth: Simon, Günther. Wer war wer in der DDR? 5. Ausgabe. Band 2, Ch. Links, Berlin 2010, ISBN 978-3-86153-561-4.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґюнтер_Зімон_(актор)&oldid=37735130