Капітолійські музеї: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м категорія ж, правда?
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:CampidoglioEng.jpg|thumb|right|300px|<center>Проект забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568</center>]]
[[Файл:CampidoglioEng.jpg|thumb|right|300px|<center>Проект забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568</center>]]
'''Капітолійські музеї''' ({{lang-it|Musei Capitolini}}) — [http://books.google.com/books?id=ppFwc9uSGNcC&pg=PA157&dq=%22world%27s+oldest+public+museum&as_brr=0&sig=ACfU3U0F0BzY3B-6Bu8eknm2FdZn6kTAGQ найстаріший публічний] [[музей]] у світі, початок якому поклав папа [[Сікст IV]] у 1471 році, передавши в дар «народу [[Рим]]a» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах [[Латеранський палац|Латерана]].
'''Капітолійські музеї''' ({{lang-it|Musei Capitolini}})&nbsp;— [http://books.google.com/books?id=ppFwc9uSGNcC&pg=PA157&dq=%22world%27s+oldest+public+museum&as_brr=0&sig=ACfU3U0F0BzY3B-6Bu8eknm2FdZn6kTAGQ найстаріший публічний] [[музей]] у світі, початок якому поклав папа [[Сікст IV]] у 1471 році, передавши в дар «народу [[Рим]]a» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах [[Латеранський палац|Латерана]].


Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою [[Бенедикт XIV|Бенедиктом XIV]] у вісімнадцятому столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у [[1734]] році під час понтифікату [[Климент XII|Климента XII]] його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.
Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою [[Бенедикт XIV|Бенедиктом XIV]] у вісімнадцятому столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у [[1734]] році під час понтифікату [[Климент XII|Климента XII]] його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.
Рядок 35: Рядок 35:
* [http://www.museicapitolini.org Сторінка музею для відвідувачів]
* [http://www.museicapitolini.org Сторінка музею для відвідувачів]
* [http://www.museicapitolini.net Сторінка музею з матеріалами досліджень]
* [http://www.museicapitolini.net Сторінка музею з матеріалами досліджень]
<br/>
<br />
{{Монументи Рима}}
{{Монументи Рима}}


Рядок 42: Рядок 42:
[[Категорія:Кампітеллі (Район)]]
[[Категорія:Кампітеллі (Район)]]
[[Категорія:Колекція Капітолійських музеїв]]
[[Категорія:Колекція Капітолійських музеїв]]
[[Художні музеї Італії]]
[[Категорія:Художні музеї Італії]]


[[be:Капіталійскія музеі]]
[[be:Капіталійскія музеі]]

Версія за 09:21, 30 липня 2012

Проект забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568

Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі, початок якому поклав папа Сікст IV у 1471 році, передавши в дар «народу Римa» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.

Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у вісімнадцятому столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 році під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.

Будівлі

Музеї розміщуються в трьох палацах на спроектованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:
*середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з 12 століття,
*перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatorі) та
*побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo) який повторює його вигляд.
У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.

Галерея

Див. також

Посилання