Цецорська битва (1620)

Цецорська битва
Молдавські війни
Загибель гетьмана Жолкевського (картина В. Еліяш-Радзіковького)
Дата: 17 вересня — 7 жовтня 1620 Місце: біля Цецора, на річці Прут, Молдавія Результат: Перемога Османської імперії
Сторони
Річ Посполита Молдавське князівство	Османська імперія
Командувачі
Станіслав Жолкевський†	Іскандер Паша(тур) Саримсаг паша(тур) Галга Султан Кан-Темир
Військові сили
близько 20 000	близько 120 000 татар 8000 турків
Втрати
	невідомо

Цецо́рська битва — битва війська Речі Посполитої з турецько-татарськими військами біля села Цецора поблизу Ясс.

Відбулася 12.09 - 7.101620

Командуючі

Командуючими 8 000 турецької армії були: Іскендер Паша Боснії та Саримсаґ Паша, татарської 120 000 армії: Ґалга султан, брат татарського хана Мехмед III Ґерай - Шагін Гірей.

Командуючими 12 000 польської армії були: 73 літній канцлер Станіслав Жолкевський, польний гетьман Станіслав Конєцпольський, князь Самійло Корецький, Струсь.

Каспер Гратіані - 3000.

Всього було 20 000 тисяч. В битві брала участь шляхта волинська, подільська, руська, козаки з Бару (Стефан Хмелецький). Також брали участь теребовлянський i вінницький старости Олександр Балабан, Мартин Казановський, князь Самійло Корецький, галицький староста Микола та Михайло Струси, Ян Тишкевич, Микола Потоцький "Ведмежа лапа", Станіслав "Ревера" Потоцький, кам'янецький староста Валентій та його син Самуель Калиновський, Іван (син) і Лукаш Жолкевські, г-н Бичко.

Передумови битви

23 серпня посли турецькo султанa вирушив до Ясс, з метою заарештувати Каспара Гратіані і забрати його в Стамбул. Каспар з-під Ясс з 3000 армією вирушив в Хотин під польський захист.

Досвідчений в боях гетьман Жолкевський не хотів розпочинати військові дії,проти османів,за його словами: Війна з турками це не іграшка.Але король настояв на битві і обіцяв дати допомогу ( але не надав) .Також обіцяв її і Каспар Гратіані ( але не надав).

Підготовка

3 серпня війська Конєцпольського і князя Корецького стали табором під Орининим.

10 серпня Конєцпольський і кн. Корецький прибули в Камянець(Подільський).Через три дня військо вирушило до Буші і стало там табором під молдавським кордоном.

Хід битви

9-10 1620 р. біля с. Цецора військо зустрілося з великими турецько-татарськими силами.

Жолкевський під Цецорою зрозумівши ,що сили противника набагато більші,ніж вказав Гратіані,наказав взяти двох язиків,один з яких сказав ,що сили противника 40 000 ,а другий взятий пізніше сказав 100 000.Жолкевський оцінивши ситуацію,наказав утворити з возів, спаяних ланцюхами, табір і іти в напрямку Могилева на Поділлі, до переправи на Дністрі.Вози були в чотири ряди,по 50 возів в кожному ряду.

Частина шляхти з військом в кількості 3000, підбурена молдавським господарем Каспаром Гратіані,який заперечував розпоряження відступати до Дністра,а обіцяв ,щасливо вивести військо через переправу на р. Прут і через Валахію,вирушила до р. Прут.Пізніше ,при переправі вбрід всі стали легко добитими татарським військом.

Після цієї події військо Жолкевського стояло ще 8 днів,марно чекаючи на допомогу. Відступали війська оточені табором з возів.

Всю дорогу від Цецори до Дністра татари не припиняли нападати на табір Жолкевського.

Перед переправою через Дністер Жолкевський наказав стати табором за пів милі від Дністра ,щоб добути провіанту і пороху,якого йому не вистачало.Але серед війська виникли незгоди і деякі вирушили ,щоб швидше переправитись через Дністер.В цей час один з табору перейшов до Калги Султана і повідомив ,що в війську нема згоди,Калга Султан тутже розпорядився кинути сили Кантемір Мірзи і розбити військо Жолкевського.

6 жовтня (27 вересня) 1620 р. біля самого кордону Речі Посполитої (біля Могилева) татарське військо під проводом Кантеміра мірзи оточило польськo-козацький табір. Наступного дня військо було цілком розгромлене.

Втрати

Гетьман Жолкевський поліг в бою під Могилевом-Подільським ( На полях села Савки ( мол. Сауца) ). Каспар Гратіані був убитий по дорозі в Валахію.Олександр Калиновсьский та його син загинули під час переправи через Прут.

Князь Корецький та Струсь, Іван Жолкевський ( син ),Лукаш Жолкевський, Олександр Балабан,Ференчбег,та 6 ін. шляхтичів були взяті Іскендер пашою в полон і доставлені до Ґалги султана. Капітан нім. кавалерії - Денгоф був убитий з 15 іншими. Іскендер паша забрав в Ґалги султана Корецького та Ференчбег і послав їх турецькому султану. Гетьман Конєцпольський та син брата Жолкевського дісталися Ґалзі султану, інших 4 шляхтичів відправили в Крим.

В полон потрапили також : Мартин Казановський,Микола Потоцький,Станіслав "Ревера" Потоцький.В бою поліг Михайло Хмельницький та в полон потрапив його син Богдан.

Вийшли неушкодженими шляхтичі Стефан Хмілецький та Шемберг ( написав щоденик битви )

Висновки

60 000 татарська армія, послана Галга Султаном, пішла на Покуття і Львів спустошуючи все навколо і поверталася з походу з багатствами та більше як 100.000 полонених русинів (українців), з яких до Криму дійшло тільки 30.000,багато загинуло від холоду. В цей час були зруйновані Глиняни.

В листопаді 1620 боснійський Іскендер паша загинув в Аккерман і наглою смертю від руки своїх слуг.

Наступного року розпочався похід турецького війська під проводом султана Османа ІІ на Польщу. Після довгих боїв під Хотином обидві сторони уклали мир.

Памятники

Дружина гетьмана Регіна Гербурт на місці де загинув Ст. Жолкевський поставила памятник з мармуровою плитою,на якій золотими буквами був напис на латині.Памятник був до сер. 19 ст.Відрубану голову Жолкевського ,яку відправили турки султану в Стамбул,його дружина викупила пізніше за великі гроші ,яких вона не мала,крім того вона збирала у родичів та просила допомогу в короля ,щоб викупити з полону сина Івана.

Станіслав Жолкевський та син Іван поховані Регіною Гербурт в костелі в Жовкві.

В червню 1912 памятник Жолкевському був відбудований,посприяла цьому шляхта Могилева-Подільського під організацією кн. Голубецького.Памятник знаходиться в 4 кілометрах від с. Савки ( mol. Sauce ),в 8 км. від Дністра ,по правій стороні дороги яка веде з м. Атак до с. Аріанешті.Памятник стоїть на могилі.

Цецорська битва в народній творчості

Дума про Михайла Хмельницького

«Відкіль їдешь? Від Дунаю.

«А що чував про Михайлу?

«Еге чував! я сам видав:

Йшли Ляхи на три шляхи,

Козаченьки на чотири,

А Татаре поле крили.

А в тім, війську Козацькому

Їхав возок, тай покритий

Червоною китайкою,

Заслугою Козацькою.

А в тім візку було тіло,

порубане, и почорніле;

За тим возком кінь, Лицарьский

Веде коня хлоп Козацький,

Держить в руци спис довгенькии,

А у другий меч ясненький, —

Ой ще з меча і кров тече.

По Михайлу мати плаче.

Не дуже син порубаний,

Головонька на три части,

Біле тіло на чотири

Джерела

• An Armeno - Kipchak Chronicle on the Polish-Turksh wars in 1620- 1621 ,E. Schütz,,Budapesht 1968,ст. 40 - 50.(Камянецька хроніка учасника війни - Аксентія)[]

Література

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000
• Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. - К.: Генеза, 1993

Посилання

• Станіслав та Ян Жолкевський.Жовква
• Станіслав Жолкевський Портрет
• Станіслав ЖолкевськийПортрет
• Стаття про Жолкевського []