Об'єднана теорія поля: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AndriyK (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
AndriyK (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| ⚫ | '''Об'́єднана теóрія пóля''' — ще не побудована фізична теорія, яка повинна об'єднати всі фундаментальні взаємодії у рамках єдиного теоретичного підходу. Термін був запропонований [[Альберт Ейнштейн|Альбертом Ейнштейном]], який намагався поєднати [[Загальна теорія відносності|загальну теорію відносності]] та [[електромагнетизм]] у рамках однієї теорії. |
||
{{edited}} |
|||
| ⚫ | '''Об'́єднана теóрія пóля''' — ще не побудована фізична теорія, яка повинна |
||
Сучасна фізика описує взаємодію між тілами та частинками з допомогою [[Квантова теорія поля|квантованих полів]]. Виходячи з принципу [[Частинково-хвильовий дуазізм|частинково-хвильового дуалізму]] взаємодія може бути описана як обмін частинками, які передють [[енергія|енергію]] та [[імпульс]] від одного тіла до іншого. |
Сучасна фізика описує взаємодію між тілами та частинками з допомогою [[Квантова теорія поля|квантованих полів]]. Виходячи з принципу [[Частинково-хвильовий дуазізм|частинково-хвильового дуалізму]] взаємодія може бути описана як обмін частинками, які передють [[енергія|енергію]] та [[імпульс]] від одного тіла до іншого. |
||
На сьогодні відомі чотири види взаємодій: |
На сьогодні відомі чотири види взаємодій: |
||
* [[ |
* [[Сильна взаємодія]], що утримує разом [[кварк|кварки]], з яких складаються [[протони|протони]] та [[нейтрон|нейтрони]], а також усі інші [[адрон|адрони]]. Ці ж самі сили утримують протони та нейтрони у складі [[атомне ядро|атомних ядер]]. Перенощиком сильних взаємодій є [[глюон]]. |
||
* [[Слабка взаємодія]], завдяки якій відбувається радіоактивний &beta-розпад ядер. Ці сили відіграють важливу роль у реакціях ядерного синтезу, що відбуваються у надрах [[Сонце|Сонця]]. Вони також відповідальні за взаємодію [[нейтрино]] з речовиною. Перенощиком слабких взаємодій є [[W-бозон|W]]- та [[Z-бозон|Z]]-бозони. |
* [[Слабка взаємодія]], завдяки якій відбувається радіоактивний &beta-розпад ядер. Ці сили відіграють важливу роль у реакціях ядерного синтезу, що відбуваються у надрах [[Сонце|Сонця]]. Вони також відповідальні за взаємодію [[нейтрино]] з речовиною. Перенощиком слабких взаємодій є [[W-бозон|W]]- та [[Z-бозон|Z]]-бозони. |
||
* [[ |
* [[Електромагнітна взаємодія]] — сили що діють на електрично заряджені частинки. З проявами електромагнітних взаємодій ми зустрічаємось у повсякденному житті на кожному кроці. Це світло, радіохвилі, властивості твердих тіл та рідин, робота різноманітних електричних та електронних пристроїв і багато іншого. Перенощиком електромагнітних взаємодій є [[фотон]]. |
||
* [[ |
* [[Гравітаційна взаємодія]] керують рухом Місяця та штучних супутників навколо Землі, Землі та інших планет навколо Сонця, а також Сонця навколо центру Галактики тощо.Вони ж відповідальні за знайоме кожному з нас земне тяжіння. Хоча перенощик гравітаційної взаємодії ще не був виявлений експериментально, більшість фізиків не сумнівається в його існуванні і називають цю частинку «[[гравітон]]». |
||
Дві з перерахованих взаємодій: слабкі та електромагнітні вже об'єднані у рамках спільної теорії, і розглядається сучасною наукою як прояви єдиної [[електрослабка взаємодія|електрослабкої взаємодії]]. |
Дві з перерахованих взаємодій: слабкі та електромагнітні вже об'єднані у рамках спільної теорії, і розглядається сучасною наукою як прояви єдиної [[електрослабка взаємодія|електрослабкої взаємодії]]. |
||
Версія за 20:04, 18 вересня 2005
Об'́єднана теóрія пóля — ще не побудована фізична теорія, яка повинна об'єднати всі фундаментальні взаємодії у рамках єдиного теоретичного підходу. Термін був запропонований Альбертом Ейнштейном, який намагався поєднати загальну теорію відносності та електромагнетизм у рамках однієї теорії.
Сучасна фізика описує взаємодію між тілами та частинками з допомогою квантованих полів. Виходячи з принципу частинково-хвильового дуалізму взаємодія може бути описана як обмін частинками, які передють енергію та імпульс від одного тіла до іншого. На сьогодні відомі чотири види взаємодій:
- Сильна взаємодія, що утримує разом кварки, з яких складаються протони та нейтрони, а також усі інші адрони. Ці ж самі сили утримують протони та нейтрони у складі атомних ядер. Перенощиком сильних взаємодій є глюон.
- Слабка взаємодія, завдяки якій відбувається радіоактивний &beta-розпад ядер. Ці сили відіграють важливу роль у реакціях ядерного синтезу, що відбуваються у надрах Сонця. Вони також відповідальні за взаємодію нейтрино з речовиною. Перенощиком слабких взаємодій є W- та Z-бозони.
- Електромагнітна взаємодія — сили що діють на електрично заряджені частинки. З проявами електромагнітних взаємодій ми зустрічаємось у повсякденному житті на кожному кроці. Це світло, радіохвилі, властивості твердих тіл та рідин, робота різноманітних електричних та електронних пристроїв і багато іншого. Перенощиком електромагнітних взаємодій є фотон.
- Гравітаційна взаємодія керують рухом Місяця та штучних супутників навколо Землі, Землі та інших планет навколо Сонця, а також Сонця навколо центру Галактики тощо.Вони ж відповідальні за знайоме кожному з нас земне тяжіння. Хоча перенощик гравітаційної взаємодії ще не був виявлений експериментально, більшість фізиків не сумнівається в його існуванні і називають цю частинку «гравітон».
Дві з перерахованих взаємодій: слабкі та електромагнітні вже об'єднані у рамках спільної теорії, і розглядається сучасною наукою як прояви єдиної електрослабкої взаємодії.
Намір побудувати об'єднану теорію поля ґрунтується на припущенні, що всі переаховані вище фундаментальні взаємодії, а також всі частинки, з яких складається речовина — це просто різні прояви одного фундаментального поля.
Передісторія
Перші думки про зв’язок електричних, магнітних та світлових явищ належать М. Фарадеєві, знайшли продовження у працях Д. К. Максвелла.
