Лев XII: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м r2.7.2) (робот додав: bar:Leo XII. |
м r2.7.2+) (робот змінив: yo:Pópù Leo XII |
||
Рядок 92: | Рядок 92: | ||
[[vi:Giáo hoàng Lêô XII]] |
[[vi:Giáo hoàng Lêô XII]] |
||
[[war:Papa León XII]] |
[[war:Papa León XII]] |
||
[[yo: |
[[yo:Pópù Leo XII]] |
||
[[zh:良十二世]] |
[[zh:良十二世]] |
Версія за 22:26, 3 серпня 2012
Лев XII (Leo PP. XII) | ||
| ||
---|---|---|
27 вересня 1823 — 10 лютого 1829 | ||
Попередник: | Пій VII | |
Наступник: | Пій VIII | |
Ім'я при народженні: | італ. Annibale Francesco Clemente Melchiorre Girolamo Nicola della Genga | |
Дата народження: | 2 серпня 1760[1][2][…] або 22 серпня 1760[4] | |
Місце народження: | Дженга, Папська держава | |
Дата смерті: | 10 лютого 1829[1][2][…] (68 років) | |
Місце смерті: | Рим, Папська держава[5] | |
Поховання: | собор Святого Петра | |
Громадянство: | Папська держава | |
Релігія: | католицька церква[6] | |
Освіта: | Папська церковна академія | |
Інтронізація: | 5 жовтня 1823 | |
У миру: | Annibale Sermattei della Genga | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Лев XII (лат. Leo PP. XII, італ. Leoni XII, Анібале, граф дела Дженга); (22 серпня 1760 — †10 лютого 1829), 252 папа римський з 28 вересня 1823 по 10 лютого 1829.
Клерикальна кар'єра
Анібале, граф делла Дженга народився 22 серпня 1760 року в замку Дженга біля Сполето. У 1783 році отримав сан священника. Став каноником собору Святого Петра в Римі. З 1794 виконував різні функції на дипломатичній службі в апостольські столиці. У 1816 отримав звання кардинала та посаду генерального вікарія Риму.
Понтифікат
Конклав вибрав його 28 вересня 1823 року папою римським. Папа Лев XII одразу ж засудив поширені в той час толерантизм, індиферентизм та приналежність до різноманітних біблійних товариств, які скрізь утворювались. Таким чином він покінчив із політикою реформ попереднього Державного секретаря Святого Престолу і Ватикану Ерколе Консальві, що служив при папі Пію VII. За час понтифікату Лева XII лише раз святкувався Ювілейний рік за все 19 століття. Внутрішньополітично проводив реакційну політику, що не дозволяла розвиватися папській державі. У 1824 році навіть заборонив щеплення проти віспи. В Римі поліція слідкувала за суспільною мораллю, і прояви її розкладу жорстко придушувались. Присмирення таємних організацій набрало великого розмаху. Не було недостачі і смертних кар.
Див. також
Посилання
Католицька енциклопедія [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
|
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119180413 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ BeWeB
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.