Портрет Леона Ленгоффа: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
Alpunin (обговорення | внесок)
интервики ведут на персоналию, а не на портрет
Рядок 54: Рядок 54:
[[Категорія:Мистецтво Франції]]
[[Категорія:Мистецтво Франції]]


[[ru:Портрет Леона Леенхоффа]]
[[de:Léon Leenhoff]]
[[fr:Léon Koelin-Leenhoff]]
[[ru:Леенхофф, Леон]]

Версія за 05:36, 8 серпня 2012

«Портрет Леона Леєнгофа»
або «Хлочик чистить грушу»
англ. Young Boy Peeling a Pear
Творець: Едуар Мане
Час створення: 1868
Розміри: 85 × 71 см
Висота: 85 см
Ширина: 71 см
Матеріал: олія на полотні
Жанр: портрет
Зберігається: Стокгольм, Швеція
Музей: Національний музей Швеції

Портре́т Лео́на Ле́нгоффа (англ. Young Boy Peeling a Pear) — ранній твір французького художника Едуара Мане.

Таємниця Леона Леєнгофа

Едуар Мане. Огюст та Ежені Мане, батьки художника.

Мати Леона — Сюзана Ленгофф, уродженка Голландії. Походила з бідної багатодітної родини. Разом з братами перебралася у Париж на заробітки (Рудольф Ленгофф був художником, а Фердинанд — скульптором). Вона була вчителькою музики в родині судді Огюста та Ежені Мане.

В родині зростав син Едуар, що волав стати художником. Суворий батько, що мав власні буржуазні уявлення про добропорядність поведінки і престижність кар'єри для сина, згоди не давав. В родині запанували напруженість і спротив сторін, жодна з яких не йшла на поступки. Підтримку Едуар отримав від дяді, брата матері, Едмона-Едуара Фурньє, що водив племінника у Лувр, а потім сплатив гроші за його навчання в художній школі. Лише після консультацій батька з добропорядними друзями родини Едуар — отримав дозвіл на художнє навчаня в майстерні модного митця Тома Кутюра (1815—1879).

Едуар ще не знав, що доля підкине йому випробування безгрошів'ям, травлею буржуазних журналістів і пригнічуючою залежністю від грошей батька. Адже роками Едуар не міг забезпечувати себе сам, а обрати інший фах — не захотів.

Безгрошів'я та непевний матеріальний стан митця став в заваді і при створенні власної родини. Лише по смерті батька — Едуар, що став спадкоємцем, одружився, узявши шлюб з вчителькою музики Сюзаною Ленгоф. Це був мезальянс, але на це в родині заплющили очі. Безкінечні любовні пригоди Едуара набридли, йому — тридцять один рік …

Нез'ясованим був і стан Леона Ленгоффа, якого позиціонували як молодшого брата Сюзани. Здивування викликали клопоти навколо вагітної Сюзанни з боку Едуара, той став хрещеним батьком народженого хлопчика, а потім виховував останнього у власній родині. Є підстави вважати, що він був позашлюбною дитиною Едуара Мане та Сюзани. Більше дітей в родині Едуара та Сюзани не було. В роки хвороби Едуара, піклувалися про нього саме Леон з Сюзаною. Хлопець не мав художніх здібностей і художником не був. Помер літньою людиною в Нормандії, не залишивши нащадків.

Опис твору

Портрет Луї Готьє-Латюїля, пастель (та ж зачіска).

Біля столу, де стоїть таріль з грушею, сидить юнак. Художник точно подав перехідну добу підлітка, що вже відчув перші протяги дорослішання — звідси модна зачіска, краватка і перша неголена борода.

В Парижі 19 століття була звичка вкривати фрукти, призначені на продаж, невеликим шаром воску аби вони довгше не втрачали товарного вигляду, не псувалися. Покупці про це добре знали. Придбані фрукти перед вживанням чистили від шкуринки разом з шаром воску. Саме цим і займається Леон.

Провенанс

Картина була в збірці художника Андерса Цорна (1860—1920), що працював в Парижі. У 1896 році Цорн і подарував твір Едуара Мане в Національний музей Швеції, що став коштовним внеском в колекцію творів попередників і творців французького імпресіонізму. Це не єдиний твір Едуара Мане в музеї, останній має ще й «Натюрморт з рибами».

Джерела

Шаблон:Портал мистецтво

  • Otto Friedrich: Edouard Manet und das Paris seiner Zeit (нім.) Kiepenheuer & Witsch 1994 ISBN 3-462-02366-7
  • Nancy Locke: Manet and the Family Romance (англ.) Princeton University Press 2001 ISBN 0-691-05060-0
  • Gotthard Jedlicka: Manet (нім.) Zürich 1941
  • Werner Hofmann: Édouard Manet Das Frühstück im Atelier (нім.) Fischer Taschenbuch 1998 ISBN 3-596-23908-7
  • James Cuno: Manet Manet (нім.) Dumont Verlag 2005 ISBN 3-8321-7504-0
  • Adolphe Tabarant: Manet (фр.) Mercure de France 1935
  1. а б http://collection.nationalmuseum.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=18501&viewType=detailView