Карадазький природний заповідник: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
NickK (обговорення | внесок) м Відкинути редагування 31.134.67.114 до зробленого PanTeodor |
Немає опису редагування |
||
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
| WHS_Link = |
| WHS_Link = |
||
}} |
}} |
||
'''Карада́зький приро́дний запові́дник''' — заповідник, розташований у південно-східній частині [[Кримський півострів|Кримського півострова]] |
'''Карада́зький приро́дний запові́дник''' — заповідник, розташований у південно-східній частині [[Кримський півострів|Кримського півострова]] за 36 км на південний захід від міста [[Феодосія]] між [[Отузька долина|Отузькою]] (на південному заході) і [[Коктебельська долина|Коктебельською]] (на північному сході) долинами і між населеними пунктами [[Коктебель]], [[Щебетовка]], [[Курортне (Феодосійська міськрада)|Курортне]]. Займає територію площею в 28,552 км², з якої 8,091 км² припадає на прибережну акваторію [[Чорне море|Чорного моря]]. |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Національне надбання України]] |
||
== Історія == |
== Історія == |
Версія за 05:51, 30 серпня 2012
Краєвид Карадагу | |
Назва на честь | Кара-Даг |
---|---|
44°56′09″ пн. ш. 35°13′59″ сх. д. / 44.936111110027773918° пн. ш. 35.23333333002777579° сх. д.Координати: 44°56′09″ пн. ш. 35°13′59″ сх. д. / 44.936111110027773918° пн. ш. 35.23333333002777579° сх. д. | |
Країна | Крим, Україна |
Розташування | Крим, Україна |
Найближче місто | Феодосія, Коктебель |
Площа | 28,74 км² |
Засновано | 9 серпня 1979 |
Оператор | НАН України |
Вебсторінка | karadag.com.ru |
Місцеположення заповідника на мапі Криму | |
Карадазький природний заповідник у Вікісховищі |
Карада́зький приро́дний запові́дник — заповідник, розташований у південно-східній частині Кримського півострова за 36 км на південний захід від міста Феодосія між Отузькою (на південному заході) і Коктебельською (на північному сході) долинами і між населеними пунктами Коктебель, Щебетовка, Курортне. Займає територію площею в 28,552 км², з якої 8,091 км² припадає на прибережну акваторію Чорного моря.
Історія
Був створений з ініціативи Академії наук Української РСР на базі Карадазької наукової станції ім. Т. І. В'яземського 9 серпня 1979 р. Площа заповідника — 2874 га, у тому числі 809 га акваторії Чорного моря. Директор заповідника Морозова Алла Леонідовна, кандидат біологічних наук. Юридична адреса 98188, АРК, м. Феодосія, с. Курортне, вул. Науки, 24.
У 1997 р. заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 р. рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (XVII—XIX ст.) бібліотеки заповідника визнано національним надбанням України. Заповідник входить до переліку територій, що є важливими для збереження різноманітності птахів. З 2004 р. «Аквально-скельний комплекс Карадагу» занесений до Рамсарського переліку водно-болотних угідь міжнародного значення.
Природні умови
За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно з геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції Євксинської провінції Середземноморської лісової області. Ландшафт заповідника особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан є природним музеєм мінералів — сердоліку, халцедону, кришталю, аметисту, агату, опалу, яшми, різної форми і відтінків. Дуже мальовничою є і берегова смуга заповідника з численними, надзвичайної краси затишними бухтами з прозорою водою, що оточені стрімкими скелями.
Клімат Карадагу є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1,5 °C, липня — +23,8 °C при абсолютному максимумі +40 °C і мінімумі −24 °C. Період із сніговим покровом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах — до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °C.
-
Массив «Король з королевою і супроводжуюча їх свита»
-
Скеля «Пряничний кінь»
-
Скеля «Чортів палець»
-
Вид з моря
Біота
Заповідник є однією з територій найвищої пріоритетності для збереження біорозмаїття в Криму. Значення заповідника в збереженні флори (близько 3000 видів) і фауни (близько 5300 видів) величезне, адже на Карадазі можна зустріти половину кримських видів флори і фауни, які внесено до Червоної книги України, серед яких — релікти дольодовикової природи.
Флора
У заповіднику 859 видів водоростей, 313 — лишайників, 76 — мохів, 380 — грибів. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість ендемічних рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — еремур Юнге, глід Пояркової тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списка.
Фауна
Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видів молюсків, 196 — ракоподібних, 500 — павукоподібних, 3000 — комах. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів асцидій, 114 видів риб, 4 — земноводних, 9 — плазунів, 231 — птахів та 35 — ссавців. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. Фауна представлена 3375 видами комах (тільки метеликів 1659 видів). Список тварин кожен рік поповнюється за рахунок нових знахідок. Кількість морських тварин акваторії заповідника — 943 види.
Із комах у Червону книгу України занесено богомола емпуза смугастого, аскалафа строкатого, жужелицю кримську, бджолу-тесляра фіолетову, дибку степову, ембію реліктову, метеликів — бражника кроатського, карликового, шовкопряда Балліона, совку Трейчке, із ракоподібних — крабів трав'яного, кам'яного, мармурового та волохатого із риб — морського коника чорноморського, арноглоса, губаня зеленого, горбиля світлого, з плазунів — полоза жовточеревого та леопардового, із птахів — реготуна чорноголового, стерв'ятника, кроншнепа великого, дрофу, баклана довгоносого і малого, каравайку, грифа чорного, із ссавців — тушканчика великого, широковуха європейського, нічницю триколірну, нетопира середземноморського, підковоноса великого і ін.
Наукова та освітня робота
У 1977 р. у заповіднику було створено дельфінарій як експериментальну базу для наукових робіт з морськими ссавцями.
Заповідник є науково-дослідною установою, тут здійснюється вивчення стану біорізноманіття і моніторинг наземних і водних екосистем. Науковці заповідника беруть активну участь у поширенні знань про красу і багатство природи Карадагу, у заповіднику діють 2 екостежки: пішохідна (по суходолу) та морська.
У 2004 році відкрито музей природи Карадагу.
Галерея музею природи
-
Зозуля біля гнізда очеретянки
Посилання
- Офіційний сайт Карадазького природного заповідника Національної академії наук України
- Карадазький природний заповідник. Відкрийте для себе Україну.
- Заповедник Карадаг. koktebel.net. (рос.)