Середа Антон Хомич: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Середа Антін змінено на Середа Антон Хомич: Відповідно до вимог до назв статей у Вікіпедії
м розкриття скорочень з допомогою AWB
Рядок 1: Рядок 1:
'''Середá Антíн''' ([[1890]] — [[1961]]), графік і майстер прикладного мистецтва, педагог, родом з Київщини; закінчив Строгановську школу в [[Москва|Москві]] (1914); 1915 завідував відділом мист. металевого виробництва [[Кавказ]]ького кустарного комітету в [[Тбілісі]]. У 1920-29 викладач, з 1934 проф. [[Київ]]. Художнього Ін-ту, у 1930 — 34 — у [[Харків]]ському Поліграфічному Ін-ті. С. тонкий графік кола [[Нарбут Георгій Іванович|Г. Нарбута]]. Він розвивав гол. у [[Книжкова графіка|книжковій графіці]] [[орнамент]]альні мотиви і [[шрифт]]и Нарбуга, проте його обкладинки суворіші, відзначаються симетрією, урівноваженістю ліній і плям, контрастним зіставленням чорного і білого. До кращих праць С. належить оформлення кн. і ж.: «Сяйво» (1913), монографії «Г. Нарбут» (не появилася друком) і зб. «Сергій Macлов» (1927), «Енеїда» [[Котляревський Іван Петрович|І. Котляревського]], «Повна збірка. Поезії» [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] (1927), «Бібліологічні Вісті» (1928), «Коз. пісні» (1936), «Фата морґана» [[Михайло Коцюбинський|М. Коцюбинського]] (1937), «Кобзар» Т. Шевченка (1937), «Твори» [[Франко Іван Якович|І. Франка]] в 25 тт. (т. 1 — 12, 1941), «Слово о полку Ігореві». (1952), «Люборацькі» [[Свидницький Анатоль|А. Свидницького]] та т. У проектах укр. поштових марок (1918), вид. і фірмових знаків (вид. знак видавництва «Друкар», 1919) С зберігав строгу лінію рисунка і класичні засоби композиції. Графіка С. експонувалася на виставці АНУМ у [[Львів|Львові]] 1932; ретроспективна виставка [[Малярство|малярства]] і [[Графіка|графіки]] С. відбулася в Києві 1969. С. автор ст. нім. мовою «George Narbut als Buchkünstler», (Gutenberg Jahrbuch, 1927) і фахових ст.
'''Середá Антíн''' ([[1890]] — [[1961]]), графік і майстер прикладного мистецтва, педагог, родом з Київщини; закінчив Строгановську школу в [[Москва|Москві]] (1914); 1915 завідував відділом мист. металевого виробництва [[Кавказ]]ького кустарного комітету в [[Тбілісі]]. У 1920-29 викладач, з 1934 проф. [[Київ]]. Художнього Інституту, у 1930 — 34 — у [[Харків]]ському Поліграфічному Інституті. С. тонкий графік кола [[Нарбут Георгій Іванович|Г. Нарбута]]. Він розвивав гол. у [[Книжкова графіка|книжковій графіці]] [[орнамент]]альні мотиви і [[шрифт]]и Нарбуга, проте його обкладинки суворіші, відзначаються симетрією, урівноваженістю ліній і плям, контрастним зіставленням чорного і білого. До кращих праць С. належить оформлення кн. і ж.: «Сяйво» (1913), монографії «Г. Нарбут» (не появилася друком) і зб. «Сергій Macлов» (1927), «Енеїда» [[Котляревський Іван Петрович|І. Котляревського]], «Повна збірка. Поезії» [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] (1927), «Бібліологічні Вісті» (1928), «Коз. пісні» (1936), «Фата морґана» [[Михайло Коцюбинський|М. Коцюбинського]] (1937), «Кобзар» Т. Шевченка (1937), «Твори» [[Франко Іван Якович|І. Франка]] в 25 тт. (т. 1 — 12, 1941), «Слово о полку Ігореві». (1952), «Люборацькі» [[Свидницький Анатоль|А. Свидницького]] та т. У проектах укр. поштових марок (1918), вид. і фірмових знаків (вид. знак видавництва «Друкар», 1919) С зберігав строгу лінію рисунка і класичні засоби композиції. Графіка С. експонувалася на виставці АНУМ у [[Львів|Львові]] 1932; ретроспективна виставка [[Малярство|малярства]] і [[Графіка|графіки]] С. відбулася в Києві 1969. С. автор ст. нім. мовою «George Narbut als Buchkünstler», (Gutenberg Jahrbuch, 1927) і фахових ст.




===Література===
===Література===

Версія за 14:48, 22 жовтня 2007

Середá Антíн (18901961), графік і майстер прикладного мистецтва, педагог, родом з Київщини; закінчив Строгановську школу в Москві (1914); 1915 завідував відділом мист. металевого виробництва Кавказького кустарного комітету в Тбілісі. У 1920-29 викладач, з 1934 проф. Київ. Художнього Інституту, у 1930 — 34 — у Харківському Поліграфічному Інституті. С. тонкий графік кола Г. Нарбута. Він розвивав гол. у книжковій графіці орнаментальні мотиви і шрифти Нарбуга, проте його обкладинки суворіші, відзначаються симетрією, урівноваженістю ліній і плям, контрастним зіставленням чорного і білого. До кращих праць С. належить оформлення кн. і ж.: «Сяйво» (1913), монографії «Г. Нарбут» (не появилася друком) і зб. «Сергій Macлов» (1927), «Енеїда» І. Котляревського, «Повна збірка. Поезії» Т. Шевченка (1927), «Бібліологічні Вісті» (1928), «Коз. пісні» (1936), «Фата морґана» М. Коцюбинського (1937), «Кобзар» Т. Шевченка (1937), «Твори» І. Франка в 25 тт. (т. 1 — 12, 1941), «Слово о полку Ігореві». (1952), «Люборацькі» А. Свидницького та т. У проектах укр. поштових марок (1918), вид. і фірмових знаків (вид. знак видавництва «Друкар», 1919) С зберігав строгу лінію рисунка і класичні засоби композиції. Графіка С. експонувалася на виставці АНУМ у Львові 1932; ретроспективна виставка малярства і графіки С. відбулася в Києві 1969. С. автор ст. нім. мовою «George Narbut als Buchkünstler», (Gutenberg Jahrbuch, 1927) і фахових ст.

Література