Місце творення приголосного

Місця творення приголосних (пасивні і активні):
1. Зовнішньогубні, 2. Внутрішньогубні, 3. Зубні, 4. Ясенні, 5. Заясенні, 6. Передньопіднебінні, 7. Середньопіднебінні, 8. Задньопіднебінні, 9. Язичкові, 10. Глоткові, 11. Гортанні, 12. Надгортанні, 13. Радикальні (коренем язика), 14. Задньоязикові, 15. Середньоязикові, 16. Ламінальні (передньою спинкою язика), 17. Апікальні (кінчиком язика), 18. Субапікальні

Місце творення приголосного — точка, де між активним і пасивним артикулятором створюється перепона на шляху видихуваного повітря. Разом зі способом творення й фонацією надає приголосному його особливе звучання. Місце творення визначається за активним і пасивним артикулятором.

Виділяють п’ять основних активних артикуляторів: губи (губні приголосні), рухлива передня частина язика (передньоязикові приголосні), тіло язика (дорсальні приголосні), корінь язика разом з надгортанником (радикальні приголосні) і гортань (гортанні приголосні). Ці артикулятори можуть діяти одночасно незалежно одне від одного, що називається коартикуляцією.

Перелік місць, де може бути перепона

Місце творення
• Губне
Губно-губне
Губно-задньопіднебінне
Губно-ясенне
Губно-зубне
Зубно-губне
• Зубно-зубне
• Передньоязикове
Язиково-губне
Міжзубне
Зубне
Зубно-альвеолярне
Альвеолярне
Апікальне
Ламінальне
Субапікальне
Постальвеолярне
Альвеоло-палатальне
Ретрофлексне
• Дорсальне
Середньопіднебінне
Лабіопалатальний
Задньоязикове
Глибокозадньоязикове
Увуло-епіглотальне
• Радикальне
Фарингальне
Епіглото-фарингальне
Епіглотальне
• Гортанне
Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які можуть невірно відображатися в деяких браузерах.

• Губно-губне: між губами
• Губно-зубне: між нижньою губою й верхніми зубами
• Зубно-губне: між верхньою губою й нижніми зубами
• Язиково-губне: між передньою частиною язика й верхньою губою
• Зубне: між передньою частиною язика й верхніми зубами
• Ясенне: між передньою частиною язика й ясенним бугорком
• Заясенне: між передньою частиною язика й передньою частиною піднебіння
• Ретрофлексне: у «справжніх» ретрофлексах язик загинається і його нижня частина торкається піднебіння
• Твердопіднебінне: між середньою частиною язика й твердим піднебінням
• М’якопіднебінне: між задньою частиною язика й м’яким піднебінням
• Язичкове: між задньою частиною язика і язичком

(Усі попередні можуть бути назалізовані і більшість може бути боковими.)

• Фарингальне: між коренем язика й задньою частиною глотки
• Надгортанно-фарингальне: між надгортанником й задньою частиною глотки
• Надгортанне
• Гортанне: у гортані

Коартикуляція

У деяких мовах є приголосні що мають одночасно два місця творення, вони називаються коартикульованими. Коли вони подвійно артикульовані, артикулятори повинні мати можливість рухатися незалежно, а тому може бути лише одне місце творення у кожній з таких категорій: губні, передньоязикові, дорсальні, радикальні. (Гортань керує фонацією, і інколи повітряним потоком, а тому не вважається артикулятором.)

Частіше другорядна артикуляція має апроксимантну природу, тоді артикуляції можуть бути подібними, наприклад можливі огублені губні й под.

Серед поширених додаткових артикуляцій:

• Огублення
• Палаталізація
• Веляризація
• Фарингалізація
• Подвійно артикульовані зімкнення: зімкнення, що утворюються одночасно з іншим, наприклад губно-м’якопіднебінний [k͡p], що зустрічається в Західній і Центральній Африці.