Родовище

Родо́вище корисних копалин — це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів, яке в якісному та кількісному відношенні задовольняє вимогам промисловості при даному стані техніки і в даних економіко-географічних умовах.

Придатність до розробки

Родовище може бути промисловим, якщо згідно затвердженим кондиціям воно має балансові запаси, і непромисловим, якщо використання його запасів в теперішній час економічно недоцільно або технічно і технологічно неможливо.

Родовища за походженням

В залежності від геологічних процесів, що обумовлюють накопичення мінеральної речовини в надрах, всі родовища корисних копалин розподіляють на ендогенні, екзогенні та метаморфогенні:

• Ендогенні родовища корисних копалин формуються в результаті дії внутрішньої енергії Землі і пов’язані з магматичними процесами. В процесі диференціації і кристалізації магми і утворення вивержених порід, відбувається формування різних типів магматичних родовищ корисних копалин (лікваційні, магматичні, пегматитові, карбонатові, скарнові, гідротермальні). При цьому формуються родовища і рудних і нерудних корисних копалин.

• Екзогенні родовища корисних копалин утворюються в результаті хімічної, біохімічної і механічної диференціації речовини під дією зовнішньої сонячної енергії. Серед екзогенних родовищ розрізняють: родовища вивітрювання, розсипні і осадові.

Родовища вивітрювання генетично пов’язані з формуванням кори вивітрювання. При цьому відбувається накопичення таких корисних копалин як боксити, каолініти, бурі залізняки, марганець та інші.

Розсипи утворюються при фізичному вивітрюванні і пов’язаному з ним механічному руйнуванні гірських порід, а також деяких рудних покладів. Розсипні родовища алмазів, титану, вольфраму, олова, золота, платини, танталу, ртуті та інших металів мають важливе промислове значення.

Осадові родовища формуються в результаті механічного (гравій, пісок, глина), хімічного (солі, гіпс, ангідрит, борати, лімоніт та ін.) і біохімічного (фосфорити, карбонати, кременисті породи, вугілля, горючі сланці) осадження мінералів або руд в водних басейнах. Серед них розрізняють озерні, болотні, річні, морські родовища.

• Метаморфогенні родовища корисних копалин утворюються під впливом процесів метаморфізму, обумовлених дією високої температури, великого тиску і хімічно активних речовин. Серед метаморфогенних родовищ виділяють: метаморфізовані, які утворилися в процесі метаморфізму з раніше існуючих родовищ корисних копалин, при цьому змінюється форма, склад, будова тіл корисних копалин, але промислове застосування мінеральної сировини не змінюється (із бокситів утворюються наждаки, із бурого залізняка — магнетит та інше) і метаморфічні, які можуть заново утворюватися із гірських порід, що раніше не мали промислової цінності (пісковики перетворюються в кварцити, вапняки — в мармур, вугілля — в графіт та інше).

Характеристики родовищ корисних копалин

• простягання (лінія, азімут)
• потужність (для пластів, лінз — товщина, для інших - геометрічні розміри)
• кут і напрямок падіння пласта або рудного тіла
• характеристики навколишніх порід
• кількість чистої руди, яку можна витягнути з відомого об'єму або ваги даної копалини (вміст руд).

Способи розробки родовищ

• Відкрита розробка родовищ
• Підземна розробка родовищ
• Підводна розробка родовищ

Див. також

• Техногенне родовище корисних копалин
• Консервація родовищ

Література:

1. Основи технології гірничих робіт / За. ред. К. Ф. Сапицького. — К.: ІСДО, 1993. — 196 с. ISBN 5-7763-1499-2
2. Некрасовский Я. Э., Колоколов О. В. Основы технологии горного производства. — М.: Недра, 1981. — 200 с.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.