Джордж Гершвін: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок)
м r2.7.3) (робот додав: be-x-old:Джордж Гершвін
м →‎Біографія: replaced: до цього часу → до того часу за допомогою AWB
Рядок 38: Рядок 38:
У [[1918]]—[[1919]] роках на Бродвеї з'явилось багато творів композитора: його пісня Суоні «Swanee» увійшла до мюзиклу «Сінбад» и мала приголомшливий успіх у виконанні Ела Джонсона.
У [[1918]]—[[1919]] роках на Бродвеї з'явилось багато творів композитора: його пісня Суоні «Swanee» увійшла до мюзиклу «Сінбад» и мала приголомшливий успіх у виконанні Ела Джонсона.


Першою, але не дуже вдалою спробою введення елементів джазу у композицію традиційного типу стала його одноактна опера "135 вулиця" («135th Street»). Але вже наступний його твір написаний у змішаній манері — Рапсодія у стилі блюз для [[фортепіано]] з [[оркестр]]ом перевернула американський музичний світ. Трохи неоднорідна за формою ця рапсодія завдяки винятковій оригінальності мелодики і ритму, яскравому національному колориту отримала міжнародне визнання і до цього часу є найбільш популярним симфонічним твором американського композитора.
Першою, але не дуже вдалою спробою введення елементів джазу у композицію традиційного типу стала його одноактна опера "135 вулиця" («135th Street»). Але вже наступний його твір написаний у змішаній манері — Рапсодія у стилі блюз для [[фортепіано]] з [[оркестр]]ом перевернула американський музичний світ. Трохи неоднорідна за формою ця рапсодія завдяки винятковій оригінальності мелодики і ритму, яскравому національному колориту отримала міжнародне визнання і досі є найпопулярнішим симфонічним твором американського композитора.


У [[1928]] році Ґершвін їде до Європи де спілкується з визначними композиторами того часу, такими як [[Равель Моріс Жозеф|Моріс Равель]]. Подорож до Європи надихнула композитора на створення симфонічної сюїти «[[Американець у Парижі]]» («An American in Paris»), у якоій яскраво проявилась майстерність автора.
У [[1928]] році Ґершвін їде до Європи де спілкується з визначними композиторами того часу, такими як [[Равель Моріс Жозеф|Моріс Равель]]. Подорож до Європи надихнула композитора на створення симфонічної сюїти «[[Американець у Парижі]]» («An American in Paris»), у якоій яскраво проявилась майстерність автора.

Версія за 06:22, 19 жовтня 2012

Джордж Ґершвін
англ. George Gershwin
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Яків Гершович
Дата народження 26 вересня 1898(1898-09-26)[1][2][…]
Місце народження Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]
Дата смерті 11 липня 1937(1937-07-11)[5][2][…] (38 років)
Місце смерті Каліфорнія, США
Причина смерті рак головного мозку[d]
Поховання Westchester Hills Cemeteryd
Роки активності 19141937
Громадянство США США
Національність Russian Jewsd
Професія композитор
Вчителі Рубін Голдмаркd, Генрі Коуелл, Edward Kilenyid, Charles Hambitzerd[6] і Надія Буланже
Інструменти фортепіано
Мова англійська
Жанри опера, джаз і класична музика
Псевдоніми Gershwin
Колективи George & Ira Gershwind
Лейбли Victor Talking Machine Companyd
Нагороди
Батько Morris Gershwined[7]
Мати Rose Bruskinad[7]
Автограф
gershwin.com
CMNS: Файли у Вікісховищі


Джо́рдж Ґе́ршвін (англ. George Gershwin, *26 вересня, 1898 — †11 липня, 1937) — американський композитор. Народився у районі Бруклін, Нью-Йорк, у сім'ї євреїв — емігрантів з України. Більшість своїх творів композитор написав у співавторстві зі своїм старшим братом поетом Айрою. Він писав як класичні твори, так і для Бродвею. Його твори мали великий успіх серед публіки, а також виконавців, багато з них використовували для фільмів..

Біографія

Справжні ім'я та прізвище Джорджа Ґершвіна – Яків Гершович. Його батько емігрував до Америки з Одеси.

Джордж був другою дитиною у сім'ї. Коли хлопць досяг 6-річного віку він познайомився з відомим, в майбутньому, американським скрипалем Максом Розенцвейгом. У домі Розенцвейга, який був старше за Джорджа, він сам навчився грати на фортепіано: підбирав по слуху популярні мелодії, намагався складати. Але одного разу у домі Ґершвинів з'явилося фортепіано — батьки купили його для занять Айри. Яке ж було здивування батьків, коли молодший брат за короткий час досяг настільки великого успіху, що залишив брата далеко позаду. На превелику радість братів було вирішено, що займатися на фортепіано буде Джордж.

За два роки навчання Джордж змінив чотирьох вчителів. І тільки вчитель Чарлз Хамбіцер виявився саме тим вчителем, який був потрібен майбутньому композитору. Піаніст і композитор Хамбіцер одразу побачив винятковий талант учня і недоліки його музичного виховання. Вчитель викладав радісно та захоплено, вчив не тільки грі на фортепіано, але і дав вірний напрям розвитку таланту Джорджа, познайомив його з творчістю Йоганна Себастьяна Баха, Ференца Ліста, Фредерика Шопена, Моріса Равеля, Клода Дебюссі. Зустрічі Хамбіцера і учня продовжувались до самої смерті вчителя у 1918 році.

У 1915 році 17-річний Джордж починає працювати піаністом-популяризатором у видавництві «Ремік і Ко». А вже у 1916 році з'являється перший його твір, який здобув успіх. Ґершвін привернув увагу деяких бродвейських продюсерів. Зіґмунд Роберт з радістю включив музику Гершвіна у свою оперету «The Passing Show of 1916».

У 19181919 роках на Бродвеї з'явилось багато творів композитора: його пісня Суоні «Swanee» увійшла до мюзиклу «Сінбад» и мала приголомшливий успіх у виконанні Ела Джонсона.

Першою, але не дуже вдалою спробою введення елементів джазу у композицію традиційного типу стала його одноактна опера "135 вулиця" («135th Street»). Але вже наступний його твір написаний у змішаній манері — Рапсодія у стилі блюз для фортепіано з оркестром перевернула американський музичний світ. Трохи неоднорідна за формою ця рапсодія завдяки винятковій оригінальності мелодики і ритму, яскравому національному колориту отримала міжнародне визнання і досі є найпопулярнішим симфонічним твором американського композитора.

У 1928 році Ґершвін їде до Європи де спілкується з визначними композиторами того часу, такими як Моріс Равель. Подорож до Європи надихнула композитора на створення симфонічної сюїти «Американець у Парижі» («An American in Paris»), у якоій яскраво проявилась майстерність автора.

Весь цей час композитор працює зі своїм братом, який пише всі тексти для його творів. Цей творчий тандем протягом десятьох років був найпродуктивнішим на Бродвеї. Найвдалішим їхнім шоу було «Of Thee I Sing», яке побачило світ у 1931 році. За це шоу брати отримали Пулітцерівську премію, яка вперше була присуджена музичному твору.

У 1935 році побачила світ найбільш масштабна і досконала опера композитора — «Поргі і Бесс» («Porgy and Bess»). Поставлена за романом Дюбоса Хейворда вона стала не тільки найдовершенішою оперою автора, але і кращою серед всіх американських опер.

Однак 11 липня 1937 року композитор помер внаслідок невдалої операції по видаленню пухлини головного мозку так і не побачивши успіху свого найкращого твору.

Твори

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118639226 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Гершвин Джордж // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. Pollack H. George Gershwin: His Life and WorkUC Press, 2007. — P. 26.
  7. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  8. Роман Савицький (молодший) (2002). Українська пісня та американські композитори (PDF). Вісник Львівського університету. Серія «Мистецтво», випуск 2. с. сс. 66-74. Процитовано 01.04.2010.
  9. Наші люди в Голівуді // Україна Молода

Джерела

  • Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.

Посилання

Шаблон:Link FA