Рільництво: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Kashub (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Зображення:Zemlerobstvo Kolodno.jpg|300px|right|thumb|Весняний обробіток землі]] |
[[Зображення:Zemlerobstvo Kolodno.jpg|300px|right|thumb|Весняний обробіток землі]] |
||
'''Рільни́цтво''' (''Землеробство'') — вирощування [[польові культури|польових культур]] як галузь [[сільське господарство|сільського господарства]]. Наука і галузь [[Сільське господарство|сільського господарства]], що базується на використанні землі з ціллю вирощування [[сільськогосподарські культури|сільськогосподарських культур]]. |
'''Рільни́цтво''', '''ратайство''' (''[[суржик]]ом'' - ''Землеробство'' від ''[[Російська мова|рос.]]'' "Земледелие") — вирощування [[польові культури|польових культур]] як галузь [[сільське господарство|сільського господарства]]. Наука і галузь [[Сільське господарство|сільського господарства]], що базується на використанні землі з ціллю вирощування [[сільськогосподарські культури|сільськогосподарських культур]]. |
||
Головною задачею галузі землеробства є створення сприятливих умов для раціонального використання [[Фотосинтез|фотосинтетичної]] активної радіації та інших факторів життя. У зв’язку з цим формування потужного фото-синтетичного апарату рослин і забезпечення тривалості продуктивної роботи, є важливою науковою проблемою, оскільки між величиною врожаю і площею [[Листки|листків]] встановлено пряму кореляційну залежність.<ref>Афендулов К.П Афендулов К.П. Влияние сроков внесения, сочетания и доз удобрений на фотосинтетическую активность растений // Вестник с.-х. науки. – 1969. – № 5. – С. 53-56</ref><ref>Генгель П.А Физиология растений. – М.: Просвещение, 1974. – 191 с.</ref> |
Головною задачею галузі землеробства є створення сприятливих умов для раціонального використання [[Фотосинтез|фотосинтетичної]] активної радіації та інших факторів життя. У зв’язку з цим формування потужного фото-синтетичного апарату рослин і забезпечення тривалості продуктивної роботи, є важливою науковою проблемою, оскільки між величиною врожаю і площею [[Листки|листків]] встановлено пряму кореляційну залежність.<ref>Афендулов К.П Афендулов К.П. Влияние сроков внесения, сочетания и доз удобрений на фотосинтетическую активность растений // Вестник с.-х. науки. – 1969. – № 5. – С. 53-56</ref><ref>Генгель П.А Физиология растений. – М.: Просвещение, 1974. – 191 с.</ref> |
||
Версія за 09:40, 24 жовтня 2012
Рільни́цтво, ратайство (суржиком - Землеробство від рос. "Земледелие") — вирощування польових культур як галузь сільського господарства. Наука і галузь сільського господарства, що базується на використанні землі з ціллю вирощування сільськогосподарських культур.
Головною задачею галузі землеробства є створення сприятливих умов для раціонального використання фотосинтетичної активної радіації та інших факторів життя. У зв’язку з цим формування потужного фото-синтетичного апарату рослин і забезпечення тривалості продуктивної роботи, є важливою науковою проблемою, оскільки між величиною врожаю і площею листків встановлено пряму кореляційну залежність.[1][2]
В залежності від ґрунтово-кліматичних умов, рільництво можна поділити на:
- Меліоративне землеробство — землеробство на меліорованих землях.
- Зрошувальне землеробство — землеробство з використанням різноманітних зрошувальних систем.
- Богарне землеробство — землеробство на засушливих територіях з використанням вологи ранньовесняного періоду.
Ґрунти і рослинність є основними об'єктами рільництва.
Включає підгалузі, які потребують обробки землі під польові культури, а саме:
- зернові культури (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис, кукурудза, гречка, сорго та ін.);
- зернобобові культури (горох, квасоля, чечевиця, соєві боби та ін.);
- кормові культури (кормові трави, силосні культури, кормові коренеплоди, кормові баштанні культури);
- технічні культури: а) харчові культури (цукровий очерет, цукровий буряк, крахмалоносні культури, лікарські рослини); б) текстильні культури (бавовник, льон, джут, коноплі); в) каучуконоси (гевея);
- овоче-баштанні культури: а) картопля, б) листові культури (капуста, салат, шпинат, кріп, листова петрушка і ін.); в) плодові культури (томат, огірок, гарбуз, кабачок, патисон, баклажан, перець); г) цибулинні культури (цибуля і часник); д) коренеплоди (морква, столові буряк, пастернак, петрушка, селера, ріпа, редиска, редька та ін.); е) баштанні культури (кавун, диня, гарбуз та ін.);
- олійні і ефіроолійні культури: а) олійні культури (соняшник, рицина, гірчиця, рапс, кунжут, коноплі, льон, кмин та ін.);
Примітки
Джерела
Посилання
Див. також
|
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |