Курбан-байрам: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.7.2+) (робот додав: diq:Roşanê Qurbani |
м r2.7.3) (робот додав: vi:Eid al-Adha |
||
Рядок 81: | Рядок 81: | ||
[[ug:قۇربان ھېيت]] |
[[ug:قۇربان ھېيت]] |
||
[[ur:بقرعید]] |
[[ur:بقرعید]] |
||
[[vi:Eid al-Adha]] |
|||
[[wa:Fiesse do moton]] |
[[wa:Fiesse do moton]] |
||
[[war:Eid al-Adha]] |
[[war:Eid al-Adha]] |
Версія за 04:03, 25 жовтня 2012
Ід аль-а́дха, ід аль-кабі́р, ід аль курба́н (араб. عيد الأضحى), курбан-байра́м (тюрк.) — свято жертвопринесення, одне з двох головних свят мусульман (друге — ід аль-фітр).
Свято починається за 70 днів після закінчення посту урази (10-го числа місяця Зуль-хіджжа, що є 12-м місяцем мусульманського місячного календаря), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та триває три-чотири дні.
В ці дні в долині Міна біля Мекки паломники приносять в жертву тварин (курбан) у память про те, як за біблійним переказом пророк Авраам (у мусульман Ібрагім), хотів принести в жертву Богу свого сина Ісаака (у мусульман Ісмаїла). Але Бог послав архангела Гавриїла (Джабраїла) з баранцем і врятував Авраамові сина. Те саме роблять віряни всього мусульманського світу.
В ритуал свята входить особлива молитва, під час якої кожен мусульманин зобов'язаний зарізати вівцю, корову чи верблюда, до того кров тварини обов'язково повинна збризнути землю, а не камінь чи асфальт, що є також даниною родючості землі.
На підтвердження цього обов'язку мусульманам наводять аяти Корану (3, 86):
Вам не досягти благочестивості, поки не будете робити жертви з того, що любите |
Під час Курбан-Байраму узвичаєно одвідувати могили предків, робити візити друзям, подарунки. Організовують святкову трапезу.