Книга псалмів: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
JAnDbot (обговорення | внесок) м r2.7.2) (робот додав: ml, uz, vep, vi |
OlegB (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Книга Псалмів''', також '''Псалти́р''' — одна з книг [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] [[Біблія|Біблії]]. |
'''Книга Псалмів''', також '''Псалти́р''' — одна з книг [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] [[Біблія|Біблії]]. Містить 150 духовних пісень. |
||
== Авторство і призначення == |
== Авторство і призначення == |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: [[Скорина Франциск|Франциска Скорини]] (1517) і [[Федорович Іван|Івана Федоровича]] в Заблудові (1570) та Острозі (1580). |
Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: [[Скорина Франциск|Франциска Скорини]] (1517) і [[Федорович Іван|Івана Федоровича]] в Заблудові (1570) та Острозі (1580). |
||
Переклади Псалтиря |
Переклади Псалтиря [[українська мова|українською мовою]] зробили: [[Пулюй Іван Павлович|Іван Пулюй]] (1903 з гебрейської), отець [[Бачинський Олександр Гаврилович|Олександр Бачинський]] (1903), отець Ярослав Левицький (1925), [[Кобрин Михайло Петрович|Михайло Кобрин]] (1936, 1941), митрополит [[Іларіон (Огієнко)|Іларіон]] (1962), отець [[Хоменко Іван Софронович|Іван Хоменко]] (1963) та інші. |
||
== |
== Література == |
||
* Псалтир // {{ЕУ}} — Т. 7. — С. 2408—2409. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
* [http://www.molitvoslov.com/files/pdfc/433.pdf Псалтир старослов'янською] |
* [http://www.molitvoslov.com/files/pdfc/433.pdf Псалтир старослов'янською] |
||
* [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/akafisty-kanony/dlya-choho-chytaty-psaltyr/ Для чого псалтир? // Сайт Парафії Святого Архистратига Михаїла у Києві на Пирогові] |
* [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/akafisty-kanony/dlya-choho-chytaty-psaltyr/ Для чого псалтир? // Сайт Парафії Святого Архистратига Михаїла у Києві на Пирогові] |
||
* [http://www.vatican.va/archive/bible/nova_vulgata/documents/nova-vulgata_vt_psalmorum_lt.html Псалтир латиною] |
* [http://www.vatican.va/archive/bible/nova_vulgata/documents/nova-vulgata_vt_psalmorum_lt.html Псалтир латиною] |
||
=== Література === |
|||
* {{ЕУ}} |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Псальма]] |
* [[Псальма]] |
||
* [[Забур|Псалтир в ісламі]] |
* [[Забур|Псалтир в ісламі]] |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{Книги Біблії}} |
{{Книги Біблії}} |
Версія за 06:54, 25 жовтня 2012
Книга Псалмів, також Псалти́р — одна з книг Старого Заповіту Біблії. Містить 150 духовних пісень.
Авторство і призначення
Люди вірили, що всі псалми були написані Давидом, але на сьогодні вважають, що вони написані кількома авторами; деякі з них можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у Єрусалимському Храмі; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння Богу та Його ділам.
Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються вже в українській літературі з 11 століття до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили, і текст так званого гадального Псалтиря, у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в 11 столітті.
Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону Нового Заповіту.
Широко вживається у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього поділена на відповідні розділи — 20 кафизмів. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську мову за часів святих Кирила й Мефодія і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з толкуванням («толковий») неясних місць та викладами, зазвичай проти юдейської віри.
Структура
Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона — псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псалми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68.
Переклади і видання
Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних пісень-псалмів з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових співів.
Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: Франциска Скорини (1517) і Івана Федоровича в Заблудові (1570) та Острозі (1580).
Переклади Псалтиря українською мовою зробили: Іван Пулюй (1903 з гебрейської), отець Олександр Бачинський (1903), отець Ярослав Левицький (1925), Михайло Кобрин (1936, 1941), митрополит Іларіон (1962), отець Іван Хоменко (1963) та інші.
Література
- Псалтир // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 7. — С. 2408—2409.
Посилання
У Вікіджерелах є |
- Псалтир старослов'янською
- Для чого псалтир? // Сайт Парафії Святого Архистратига Михаїла у Києві на Пирогові
- Псалтир латиною
Див. також
|