Книга псалмів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
JAnDbot (обговорення | внесок)
м r2.7.2) (робот додав: ml, uz, vep, vi
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Книга Псалмів''', також '''Псалти́р'''  — одна з книг [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] [[Біблія|Біблії]]. Містить 150 духовних пісень.
'''Книга Псалмів''', також '''Псалти́р'''  — одна з книг [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] [[Біблія|Біблії]]. Містить 150 духовних пісень.


== Авторство і призначення ==
== Авторство і призначення ==
Рядок 18: Рядок 18:
Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: [[Скорина Франциск|Франциска Скорини]] (1517) і [[Федорович Іван|Івана Федоровича]] в Заблудові (1570) та Острозі (1580).
Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: [[Скорина Франциск|Франциска Скорини]] (1517) і [[Федорович Іван|Івана Федоровича]] в Заблудові (1570) та Острозі (1580).


Переклади Псалтиря на українську мову зробили: І. Пулюй (1903 з гебрейської), о. А. Бачинський (1903), о. Я. Левицький (1925), [[Михайло Кобрин|М. Кобрин]] (1936, 1941), митр. Іларіон (1962), отець І. Хоменко (1963) та інші.
Переклади Псалтиря [[українська мова|українською мовою]] зробили: [[Пулюй Іван Павлович|Іван Пулюй]] (1903 з гебрейської), отець [[Бачинський Олександр Гаврилович|Олександр Бачинський]] (1903), отець Ярослав Левицький (1925), [[Кобрин Михайло Петрович|Михайло Кобрин]] (1936, 1941), митрополит [[Іларіон (Огієнко)|Іларіон]] (1962), отець [[Хоменко Іван Софронович|Іван Хоменко]] (1963) та інші.


== Джерела ==
== Література ==


* Псалтир // {{ЕУ}} — Т. 7. — С. 2408—2409.

== Посилання ==
{{wikisource|Біблія (Огієнко)/Псалми}}
* [http://www.molitvoslov.com/files/pdfc/433.pdf Псалтир старослов'янською]
* [http://www.molitvoslov.com/files/pdfc/433.pdf Псалтир старослов'янською]
* [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/akafisty-kanony/dlya-choho-chytaty-psaltyr/ Для чого псалтир? // Сайт Парафії Святого Архистратига Михаїла у Києві на Пирогові]
* [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/akafisty-kanony/dlya-choho-chytaty-psaltyr/ Для чого псалтир? // Сайт Парафії Святого Архистратига Михаїла у Києві на Пирогові]
* [http://www.vatican.va/archive/bible/nova_vulgata/documents/nova-vulgata_vt_psalmorum_lt.html Псалтир латиною]
* [http://www.vatican.va/archive/bible/nova_vulgata/documents/nova-vulgata_vt_psalmorum_lt.html Псалтир латиною]

=== Література ===

* {{ЕУ}}


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Псальма]]
* [[Псальма]]
* [[Забур|Псалтир в ісламі]]
* [[Забур|Псалтир в ісламі]]

== Посилання ==
{{wikisource|Біблія (Огієнко)/Псалми}}


{{Книги Біблії}}
{{Книги Біблії}}

Версія за 06:54, 25 жовтня 2012

Книга Псалмів, також Псалти́р  — одна з книг Старого Заповіту Біблії. Містить 150 духовних пісень.

Авторство і призначення

Люди вірили, що всі псалми були написані Давидом, але на сьогодні вважають, що вони написані кількома авторами; деякі з них можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у Єрусалимському Храмі; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння Богу та Його ділам.

Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються вже в українській літературі з 11 століття до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили, і текст так званого гадального Псалтиря, у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в 11 столітті.

Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону Нового Заповіту.

Широко вживається у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього поділена на відповідні розділи — 20 кафизмів. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську мову за часів святих Кирила й Мефодія і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з толкуванням («толковий») неясних місць та викладами, зазвичай проти юдейської віри.

Структура

Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона — псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псалми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68.

Переклади і видання

Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних пісень-псалмів з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових співів.

Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: Франциска Скорини (1517) і Івана Федоровича в Заблудові (1570) та Острозі (1580).

Переклади Псалтиря українською мовою зробили: Іван Пулюй (1903 з гебрейської), отець Олександр Бачинський (1903), отець Ярослав Левицький (1925), Михайло Кобрин (1936, 1941), митрополит Іларіон (1962), отець Іван Хоменко (1963) та інші.

Література

Посилання

Див. також