Хіросіма: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 16:37, 27 жовтня 2012

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хіросіма (значення).

Координати: 34°23′07″ пн. ш. 132°27′19″ сх. д. / 34.38528° пн. ш. 132.45528° сх. д.

Хірошіма
Прапор

Файл:Hiroshima montage.jpg зліва направо: Хірошімський замок, стадіон Мазда, Меморіал миру, Хірошімський трамвай, Памятник Садако
Країна	Японія
Острів	Хонсю
Регіон	Тюґоку
Префектура	Хірошіма
ISO 3166-2	34100-2
Площа	905,13 км² (1 жовтня 2007^[1])
Населення	1 176 951 осіб (1 червня 2011^[2])
Густота	1300.3 осіб / км²
city.hiroshima.lg.jp(яп.)

Хіросіма у Вікісховищі

Хіроші́ма (яп. 広島市, ひろしまし, МФА: [çiɾoɕima ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Хірошіма.

Короткі відомості

Хірошіма розташована у південно-західній частині префектури Хірошіма, в дельті річки Ота на березі Хірошімської затоки. Місто є адміністративним центром префектури, найбільшим населеним пунктом регіону Тюґоку.

Хірошіма заснована наприкінці 16 століття як столиця володінь самурайського роду Морі, володарів Західного Хонсю. Протягом 17 — 19 століття вона була центром автономного уділу Хірошіма-хан під керівництвом роду Асано. Місто набуло особливого економічного розвитку після японсько-цінської війни 1894 — 1895 років. 1945 року воно стало першим в історії населеним пунктом, який зазнав ядерного бомбардування. 1980 року Хірошіма увійшла до списку міст державного значення Японії.

Основою економіки Хірошіми є підприємства вторинного і третинного сектору. В місті розташована штаб-квартира та основні заводи японської корпорації Мазда. Серед головних туристичних принад — Хірошімський меморіал миру, зарахований до Світової спадщини ЮНЕСКО, а також Хірошімський замок та японський сад Сюккей.

Станом на 1 жовтня 2007^[1] площа міста становила &&&&&&&&&&&&0905.0130000905,13 км². Станом на 1 червня 2011^[2] населення міста становило &&&&&&&&01176951.&&&&001 176 951 осіб.

Географія

Хірошіма розташована у Хірошімській рівнині на узбережжі Внутрішнього Японського моря.

На заході місто межує з містом Хацукаїті, на північному заході — з містечком Акіота, на півночі — з містечком Кітахіросіма, на північному сході — з містом Акітаката, на сході — з містом Хіґасіхіросіма, на південному сході — з містечками Футю, Кайта, Кумано, Сака і містом Куре. Південь Хірошіми омивається Внутрішнім Японським морем.^[3]

Площа

Зміна площі міста Хірошіми за результатами обчислення площі населених пунктів Японії Інститутом географії Японії. Дані подані по Хірошімі загалом і її районах.^[4]

Роки	Нака	Хіґасі	Мінамі	Нісі	Аса-Мінамі	Аса-Кіта	Акі	Саекі	Разом
1980	14,74	39,77	23,92	34,49	117,24	352,11	93,35	—	675,62
1985	14,74	39,77	24,25	35,03	117,24	352,11	93,92	59,85	736,91
1990	15,34	39,38	25,37	35,49	116,91	353,06	94,00	60,63	740,18
1995	15,34	39,38	25,39	35,49	116,95	353,39	94,02	60,97	740,93
2000	15,34	39,38	25,80	35,67	117,19	353,35	94,02	61,00	741,75
2005	15,34	39,38	26,09	35,67	117,19	353,35	94,01	223,98	905,01
2007	15,34	39,38	26,09	35,67	117,19	353,35	94,01	224,10	905,131

Рельєф

Клімат

Хірошіма належить до вологого субтропічного кліматичного поясу. Зими тут малосніжні і відносно теплі, а літа спекотні, вологі, з дощами і тропічними циклонами.

Згідно з метеорологічними даними 1971 — 2000 років середня температура повітря в Хірошімі складала 16,1°C. Найнижчою вона була у січні — 1,7 °C, а найвищою в серпні — 32,1 °C. Середня кількість опадів за вказаний 30-річний період дорівнювала 1540,6 мм. Відносна вологість повітря становила 69%.^[5]

За даними на 2006 рік середня температура повітря в Хірошімі складала 16,3 °C. Найнижчою вона була у лютому — -2,9 °C, а найвищою в серпні — 36,5 °C. Середня кількість опадів за вказаний 30-річний період дорівнювала 1 959,5 мм.^[6]

За всю історію метеорологічних спостережень в Хірошімі найвища температура повітря була зафіксована 17 липня 1935 року, яка склала 38,7 °C, а найнижча — 28 грудня 1879, що дорівнювала -8.6 °C.^[7]

Історія

Докладніше: Хронологія історії Хірошіми

Стародавність

У пізньому палеоліті та періоді Джьомон (10 000 до Р.Х. — 300 до Р.Х.), центральна частина сучасного міста Хірошіма знаходилася у Внутрішньому Японському морі, води якого глибоко входили в район дельти річки Ота. В Хірошімській затоці, в місцевостях Іцукаїті, Усіта та Яно існували острови, які були заселені людьми, про що свідчать виявлені археологами стоянки стародавніх людей.

У період Яйой (300 до Р.Х. — 300) була заселена північна частина Хірошіми, сучасний район Аса-Кіта. На стоянках Накаяма, Камі-Фукаґава, Омодзі та Фукуда знаходять бронзові мечі, дзвони та алебарди — докази того, що землі сучасної Хірошіми були контактною зоною культури мечів і алебард Північного Кюсю та культури дзвонів регіону Кінкі.

У період Кофун (300 — 550) північ і центр сучасної Хірошіми, райони Аса-Кіта та Аса-Мінанмі, стали місцем спорудження могил знаті — курганів. Найвідомішими з них є кургани Накаоди в області Кутіта, кургани Унаґіяма та Дзінґуяма в області Мідорії.

Починаючи з 7 століття, територія Хірошіми увійшла до провінції Акі, нової адміністративної одиниці молодої японської держави Ямато. В період Нара (710 — 794) уряд цієї провінції знаходився у гірському містечку Сайдзьо сучасного міста Хіґасі-Хірошіма, але у середині періоду Хей'ан (794 — 1185) перемістився до містечка Футю поблизу Хірошімської затоки.

З кінця 8 століття, через занепад існуючого державного ладу, який базувався на авторитеті Імператора та приматі державної власності, в країні стартував процес розвитку приватного землеволодіння. Протягом 9 — 11 століть на теренах сучасної Хірошіми виникли маєтки аристократів, буддистських монастирів та синтоїстських святилищ. Найбільші з них знаходилися у місцевостях Усіта, Кабе, Міїрі, Тато, Ґіон^[8]. Великим землевласником було Святилище Іцукусіма, одна з найстаріших святинь Японії.

Середньовіччя

Рід Такеда

Наприкінці 12 століття в Японії встановилося двовладдя: у Західній Японії існував старий Імператорський уряд аристократів з центром в Кіото, а у Східній Японії — новий сьоґунат самураїв з центром в Камакура. Місцева знать провінції Акі, до якої входили території сучасної Хірошіми, підтримувала Імператора і виступила на його боці в антисьоґунатівському повстанні 1221 року. У результаті поразки повстанців камакурські урядовці провели перерозподіл земель Акі та доручили головування нею східнояпоському роду Такеда.

Такеда зайняли обширні землі в районі русла річки Ота і звели свою резиденцію в замку Канаяма, на території сучасного району Аса-Мінамі. У основи замка виникло містечко, куди поступово перебрався провінційний уряд, що знаходився у сусідньому поселенні. Володіння Такеди перетворилися на центр усієї Акі.

У 1333 році загинув Камакурський сьоґунат, а на його місті постав інший — сьоґунат Муроматі з центром в Кіото. Рід Такеда визнав верховенство нових сьоґунів і воював за їхні інтереси у війні північної і південної династій^[9], але 1368 року був звільнений з головування у провінції Акі. Його посаду передали родам Імаґава та Хосокава, наближеним дому сьоґунів.

З другої половини 15 століття, через занепад центральної влади, Японія вступила у період міжусобних воєн. Землі провінції Акі стали об'єктом зазіхань великих сусідів-землевласників — роду Оуті з західної провінції Суо та роду Амаґо з північної провінції Ідзумо. Акійська дрібна знать не мала що протиставити ворогам самотужки, а тому позмінно ставала на бік то одного, то іншого сусіда, залежно від ситуації на фронті. Колишні провінційні голови Акі з роду Такеда перебували у постійному союзі з північними Амаґо.

Тим часом впродовж 11 — 15 століть у Хірошімській затоці, на місці сучасного міського центру Хірошіми, поступово сформувалася дельта річки Ота. У річковому гирлі утворилися природні дамби і острови з піска та грунту, що століттями виносився у Внутрішнє Японське море водами Оти.^[10]

Рід Морі

У середині 16 століття провінція Акі була перетворена з другорядної японської провінції на головний центр регіону Тюґоку. Цю справу розпочав Морі Мотонарі, представник акійської дрібної знаті і голова самурайського роду Морі. Він вдало використовував протиріччя між володарями сусідніх провінцій, а також їхніми підопічними в Акі.

У 1541 році, за підтримки північних сусідів, Мотонарі знищив давній рід Такеда і здобув собі авторитет серед місцевого самурайства, але вже наступого року прийняв протекцію західних володарів і воював з північними, розширюючи свої землі. У 1554 році Мотонарі повернув зброю проти вчорашніх протекторів — роду Оуті, і в Іцукусімській битві 1555 року наголову розбив його основні сили. За три роки він привласнив собі території західних сусідів, перетворившись на одного з найбільших володарів Західної Японії. На кінець 1550-х терени сучасного міста Хірошіми знаходилися під контролем цього полководця.

У 1565 році, ще за життя Мотонарі, його онук Морі Терумото став новим головою роду. Завдяки дідовим настановам він за рік спромігся знищити північого володаря — рід Амаґо. На початок 1570-х років Терумото володів усім регіоном Тюґоку, північо-східною частино Кюсю та північно-західною частиною Шікоку. Йому корилися 12 з 60 провінцій Японії ^[11].

У 1574 році між Морі та східним родом Ода, який об'єднав під своєю рукою столичний регіон Кінкі, розпочалась затяжна війна. Вона йшла з перемінним успіхом — дипломатичні перемоги перших компенсувалися ратними перемогами останніх. Нарешті у 1582 році голова роду Ода, Ода Нобунаґа, загинув, а його наступник, Тойотомі Хідейосі, уклав з Морі мир та союз. Хоча він був підписаний на рівних умовах, Морі Терумото поступово перетворився на фактичного васала вчорашнього ворога.

Тойтомі Хідейосі проводив курс на об'єднання Японії і невдовзі став господарем усіх земель країни.^[12] За бойові заслуги і допомогу Морі Терумото отримав від нього право керувати 6 провінціями, доходом у 1 250 000 коку^[13]. Хоча Морі втратив половину свої земель, але залишився найбільшим володарем Західної Японії. Політико-адміністративним центром його володінь був старий родинний замок Йосіда-Кооріяма. Він знаходився в укріпленому гірському районі, проте лежав остронь важливих транспортних шляхів. На кінець 16 століття міжусобиці в Японії завершилися, тому Терумото вирішив збудувати нову резиденцію у більш економічно сприятливій місцевості.

У 1589 році за його наказом в дельті річки Ота, в районі Ґокамура, було розпочато спорудження нового родового замку. Біля нього Терумото заклав одноіменне призамкове містечко, до якого були переселені васали Морі, а також запрошені ремісники та купці. Він назвав цю місцевість «Хірошіма» (широкий острів). Терумото прагнув перетворити її на багатолюдний торгово-економічний центр на зразок Кіото і Осаки. У 1591 році він переїхав до напівзбудованого Хірошімського замку, щоб особисто пришвидчити розбудову своєї нової «столиці».

Період Едо

Рід Фукусіма

Морі Терумото не довго був господарем Хірошіми. Після смерті японського правителя Тойотомі Хідейосі у 1598 році, він входив до регентської ради при синові покійного і був втягнутий у конфлікт за перерозподіл владних повноважень. У 1600 році в битві при Секіґахара Морі очолив коаліцію володарів Західної Японії, що виступила проти коаліції володарів Східної Японії під командуванням Токуґави Іеясу, але зазанав поразки. Переможці позбавили Терумото більшої частини його земель, залишивши лише дві провінції Суо і Наґато.

Центральні володіння Морі — провінції Акі і Бінґо з центром у Хірошімі, доходом у 489 000 коку, дісталися герою Секіґарської битви — Фукусімі Масанорі. Після 1603 року вони оформилися у так званий Хірошіма-хан, автономну адміністративну одиницю, залежну від новоствореного сьоґунату Токуґава.

Фукусіма Масанорі продовжив справу попередника з впорядкування призамкового містечка Хірошіма. Плануючи прискорити розвиток торгівлі, він переніс до нього старовинний шлях Санйодо, що лежав по центру Акі та зв'язував японську столицю з західними регіонами, відремотував дороги, які вели на північ, до провінцій Ідзумо та Івамі, де знаходилися залізні та срібні копальні, а також упорядкував податкову систему.

Однак Фукусіма не затримався у Хірошімі. 1619 року сьоґунат позбавив його володінь та самурайського статусу. Причиною такого суворого покарання послужили роботи з укріплення Хірошімського замку, які Фукусіма провів без дозволу центральної влади.

Рід Асано

Новим управителем Хірошіми став Асано Наґаакіра (1619 — 1632) колишній володар Кісю-хану з головної лінії роду Асано. Він отримав провінцію Акі та 8 повітів провінції Бінґо доходом у 426 000 коку. Наґаакіра провів централізацію управління, послабивши місцеву знать, і зменшив податки на купецькі доми, заохочуючи розвиток економіки. Йому вдалося монополізувати комерційні операції у Внутрішньому Японському морі, за що нащадки називали його «майстром торгівлі». Владу в призамковому містечку Хірошіма Наґаакіра делегував інституту підзвітних йому хіросімських урядників, а сам керував усіма землями з родового замку-резиденції.

Другий голова Хірошіма-хану, Асано Міцуакіра (1632 — 1672), продовжував курс свого батька. Він встановив сталий податок на селі, давши можливість селянам збувати надлишки продукції і врожаю на ринку. Міцуакіра також відремонтував шлях Санйодо, що проходив Хірошімою, і сприяв розвитку річкового та морського транспорту у своїх володіннях.

Син Міцуакіри, Асано Цунаакіра (1672 — 1673), проголовував лише рік, померши від віспи. Його наступник Асано Цунанаґа (1673 — 1708) був покровителем наук та мистецтв і підірвав стабільність фіннасової системи Хірошіма-хану. Аби поправити становище він вирішив заощаджувати кошти та встановив у призаковій Хірошімі цехи, монополізувавши виробництва заліза і паперу. Цунаакіра намагався ввести в обіг паперові гроші через нестачу золота та срібла, але його нововведення викликали сильний протест в провінції.

Пятий правитель Хірошіма-хану, Асано Йосінаґа (1708 — 1752) був енергійним реформатором. Він омолодив свій чиновницький апарат, став видавати ханські асигнації замість натуральної платні, підвищив податки та посилив контроль в повітах і селах. Усі ці заходи спричинили невдоволення серед самурайської адміністрації і простого люду, яке вилилось у велике повстання 1718 року. В результаті реформи Йосінаґи буксували, а економіка земель роду Асано погіршувалась.

За головування шостого правителя Асано Мунецуне (1752 — 1763) з'явилися перші ознаки виходу з кризи. Зважаючи на неврожайні роки і велику пожежу у призамковому містечку Хірошіма, новий правитель ліквідував систему спадкових зарплат, привів до керівного апарату нових здібних адміністраторів, активно боровся з корупцією в регіонах, а також вдвічі зменшив податки, зробивши систему їхнього збору ефективнішою. Ці перетворення продовжив сьомий голова Асано Сіґеакіра (1763 — 1799). Під страхом смертної кари він заборонив хабарництво і розкоші, ввів закони на підтримку хіросімських виробників товарів і, відбудувавши погоріле містечко та обладнавши Хірошімський порт, розвернув широку морську торгівлю з сусідами. Піклуючись про майбутні управлінські кадри, Сіґеакіра заснував ряд шкіл в Хірошімі, де викладали китайські, японські і західні науки, а також медицину та математику.

Під час головування Асано Нарікати (1799 — 1830) Хірошіма-хан перетворився на один з найбагатших у Японії. Містечко Хірошіма розрослось на південь, шляхом рекультивації прибережної смуги, і на 1820 рік нараховувало декілька десятків кварталів. Кількість його мешканців перевищувала 70 тисяч, посідаючи п'яте місце серед японських міст за величиною, після Едо, Осаки, Кіото та Канадзави. Хірошіма була також великим комерційним центром, куди прибували купецькі човни з далеких провінцій півдня і півночі Японії. Містечко експортувало папір, вироби з бамбуку, конопляні тканини, морську капусту і устриці.

Однак процвітання не було довгим. Впродовж правління дев'ятого голови Асано Нарітаки (1831 — 1858) Хірошіма-хан сильно постраждав від загальнояпонського великого голоду 1833 — 1839 років, що підірвав господарство хану і спричинив масові заворушення по селах і містах. Мешканці Хірошіми грабували продовольчі склади заможних купців та спекулянтів рисом. Ні сам Нарітака, ні його наступник Асано Йосітеру (1858), який помер за 4 місяці після прийняття головування, зарадити соціольно-економічній кризі не змогли. Однак ситуація покращилася приходом до влади одинадцятого голови Асано Наґаміті. Він зміг реформувати систему управління, військо та фінанси. Хірошімській економіці також допомогла війна між сусіднім Тьосю-ханом і всеяпонським урядом у 1863 — 1865 роках, під час якої найвищі сановники країни розквартирувалися в Хірошімі.

На середину 19 століття Японія переживала глибоку політичну та соціально економічну кризу, а також знаходилась перед небезпекою колонізації провідними державами Заходу і Росією. Японський уряд нічим не міг зарадити, тому проти нього сформувалася сильна опозиція в регіонах, яка прагнула відновлення прямого імператорського правління і створення унітарної централізованої держави. У 1867 році Хірошіма-хан вступив в союз з провідними силами цієї опозиції, Тьосю-ханом і Сацума-ханом, і, після зречення останнього сьоґуна від влади та ліквідації сьоґунату, взяв участь у формуванні нового монархічного уряду. Наступила нова доба модернізації та вестернізації Японії.

Новий час

Після відновлення прямого імператорського правління у 1868 році, новий всеяпонський уряд провів адміністративну реформу. У липні 1871 року Хірошіма-хан був перейменований у префектуру Хірошіма, а в квітні 1872 року призамкове містечко Хірошіма стало 1-м великим районом цієї префектури. В листопаді 1878 року його перейменували в Хірошімський район, у зв'язку з прийняттям закону про переформування повітів, міст, містечок та сіл Японії.

У 1888 році в країні набрав чинності новий адміністративний поділ і 1 квітня 1889 року Хірошімський район був перетворений на місто Хірошіма, одне з перших міст в усій Японії. Площа тогочасної Хірошіми становила близько 27 км², на якій проживало 83 3387 осіб. Населені пункти, що знаходилися довкола неї, перереформували у містечка та села^[14].

Протягом 1884—1889 років на півдні Хірошіми були осушені прибережні морські райони і збудовано сучасний порт Удзіна, а в червні 1894 року до міста проклали залізницю Санйо, що з'єднала місто з Токіо. З початком японсько-китайської війни у серпні 1894 року пришвидшеними темпами була споруджена військова залізниця, що сполучала Хірошімський вокзал з міським портом, а також упорядковано усі міські дороги та морські шляхи. У вересні 1894 року Хірошімський замок став місцем розташування Генерального штабу Збройних сил Японії, а в жовтні в Хірошімі тимчасово засідав японський Парламент. У 1903 році вона була сполучена залізницею з містом Куре, портом і базою Імперського флоту Японії, а зі спалахом російсько-японської війни у 1904 році була перетворена на опорний пункт Імперської армії Японії. Хірошіма поступово перетворювалась на один з найголовніших політико-адміністративних, військово-транспортних та соціально-економічних центрів Японської імперії.

В ході цих перетворень змінився вигляд Хірошіми: рови замку були засипані для спорудження армійської інфраструктури та залізниць. У 1912 році стартували 4 трамвайні маршрути. Колишні середньовічні комерційні центри міста — квартали Накадзіма та Сакаї — поступилися місцевості Хаттьоборі, яка з розвитком транспорту перебрала на себе їхню роль. З 1919 року Хірошіма забудовувалася відповідно загальнояпонського закону про планування міст, а у 1904 і 1929 роках розрослася шляхом поглинання 8 сусідніх містечок та сіл. На початок 1930-х років вона була 6-м за величиною містом Японії з населенням понад 270 000 мешканців.

У 1932 році в Хірошімі розпочали роботи по спорудженню дренажного каналу для головної водяної артерії міста, річки Ота, й упорядкуванню берегів Хірошімської дельти. Порт Удзіна перейменували в Хірошімський порт і в 1933 році заходилися його модернізовувати. З 1935 по 1940 роки прибрежна зона міста перетворилась у важкопромисловий район, який працював на японський військово-промисловий комплекс. Одночасно, з 1931 по 1945 роки, в часи другої японсько-китайської та Другої світової війни, в Хірошімі було посилено присутність Імперської армії, а міський порт служив місцем відправки японських солдат на фронт.

Ядерне бомбардування

Докладніше: Ядерне бомбардування Хірошіми

Наприкінці Другої світової війни, 6 серпня 1945 року авіація США скинула на Хірошіму ядерну бомбу. Вона розірвалася в повітрі над центром міста, на висоті 600 м. Вибух миттю забрав життя 420 000 мешканців Хірошіми і перетворив місто на згарище. Тогочасні дослідники пророкували, що впродовж 70 — 75 років в Хірошім не ростиме жодна трава чи дерево.

Новітній період

Після Другої світової війни вся Японія була зруйнована, тому відбудова випаленої Хірошіми видавался нездійсненною справою. Проте 6 серпня 1949 року японський Парламент прийняв закон про спорудження Хірошіми як міста миру і скерував частину державних коштів на її реставрацію. Завдяки цьому Хірошіма була майже повністю відновлена на початок 1960-х років . Її територія збільшилися шляхом об'єднання з сусідніми населенеми пунктами, а кількість мешканців становила понад 500 000 осіб. У 1961 році відкрився Хірошімський аеропорт, який згодом отримав назву Західнохіросімського, у 1964 році завершилась електирифікація залізниці Санйо, а ще через рік закінчилися роботи по спорудженню дренажного каналу Оти і відбудові Хірошімського вокзалу. У 1966 році розвиток Хірошіми прискорився завдяки побудові Нової хіросімської окружної дороги при державній автомагістралі №2.

Міська влада Хірошіми починаючи з 1958 року взяла курс на створення Хірошімської агломерації, ведучи переговори з сусідніми містечками і селами про об'єднання. На 1973 рік вона приєднала до міста 13 прилеглих населених пунктів, переважно на півночі і сході.

У 1975 році в Хірошімі відкрився автовокзал та Східний ринок, а наступного року стартували рейси швидкісного потягу Санйо сінкансен. На 1982 рік було завершено спорудження головної господарської і транспортної інфраструктури західної частини міста.

1 квітня 1980 року Хірошіма стала 10-м містом в Японії, яке отримало статус міста державного значення. 1985 року її населення перевищило 1 мільйон мешканців.

У 1994 році, у зв'язку з проведенням Азійських ігор, в місті відкрився монорельс Астрам-лайн. У 1996 році Хірошімський меморіал миру було занесено до Світової спадщини ЮНЕСКО. Десятьма роками поспіль будівля Музею ядерного бомбардування Хірошіми стала важливою культурною пам'яткою Японії, а парк Миру — визнаний одним з найвідоміших місць країни.

Адміністративний поділ

Станом на 2008 рік Хірошіма поділяється на 8 районів — старих і нових. Перші оформилися переважно до 1970-х років і служать політико-економічним та соціо-культурним центром Хірошіми, а також всього регіону Тюґоку. Другі утворилися після 1970-х років у результаті поглинання містом прилеглих населених пунктів і є «спальними районами» Хірошіми.

Дані по міських районах подані станом на 1 жовтня 2007 року.^[15]

Легенда:

старі райони

,

нові райони

№		Українською	Японською	Прапор	Площа	Населення	Густота	Код
	1	Акі	安芸区		94,01	78405	834,00	34107-0
	2	Аса-Кіта	安佐北区		353,35	151206	427,92	34106-1
	3	Аса-Мінамі	安佐南区		117,19	224365	1914,54	34105-3
	4	Мінамі	南区		26,09	138721	5317,01	34103-7
	5	Нака	中区		15,34	128449	8378,46	34101-1
	6	Нісі	西区		35,67	185957	5213,26	34104-5
	7	Саекі	佐伯区		224,10	134657	600,87	34108-8
	8	Хіґасі	東区		39,38	120455	3058,78	34102-9

Влада

Мер

Вперше посада мера у місті Хірошіма була запроваджена у 1889 році.

Мер Хірошіми є головою виконавчої влади міста, його найвищим представником і відповідальним у стосунках з японською центральною владою, громадськими організаціями та іноземними представництвами. Метою його діяльності є примноження громадського доробуту мешканців міста. До обов'язків мера входить впровадження і контроль над виконанням законів, прийнятих Параламентом Японії.

Мер Хірошіми обирається прямим голосування мешканців міста, які мають на це право відповідно до закону, а термін його повноважень становить 4 роки.

Мери міста Хірошіма^[16]
№	Українською	Японською	Початок терміну	Кінець терміну
1	Мікі Акіра	三木達	29 серпня 1889	28 листопада 1889
2	Бан Сукеюкі	伴資健	28 листопада 1889	27 листопада 1895
3	Сато Тадасі	佐藤正	10 січня 1896	20 квітня 1896
4	Бан Сукеюкі	伴資健	30 квітня 1896	26 квітня 1902
5	Бан Сукеюкі	伴資健	30 квітня 1902	30 серпня 1906
6	Такацука Коїті	高束康一	31 серпня 1906	24 квітня 1909
7	Ода Кан'їті	小田貫一	17 травня 1909	22 липня 1909
8	Ватанабе Матасабуро	渡辺又三郎	9 вересня 1909	3 липня 1910
9	Наґая Кендзі	長屋謙二	28 вересня 1909	16 лютого 1913
10	Тесіма Йодзо	豊島陽蔵	29 січня 1914	2 квітня 1914
в.о.^[17]	Такеока Мітітада	武岡充忠	20 березня 1914	21 січня 1915
11	Йосіока Хейдзо	吉村平造	22 січня 1915	25 грудня 1916
12	Танабе Масатаке	田部正壮	8 жовтня 1917	7 жовтня 1921
13	Сато Нобуясу	佐藤信安	17 квітня 1922	21 січня 1925
14	Кавабуті Рьокі	川淵竜起	24 серпня 1925	23 серпня 1929
15	Іто Сададзі	伊藤貞次	16 травня 1930	15 травня 1934
в.о.	Іта Кандзі	井田完二	18 березня 1934	19 січня 1935
16	Йокояма Кінтаро	横山金太郎	26 лютого 1935	25 лютого 1939
17	Фудзіта Вакамі	藤田若水	26 грудня 1939	9 травня 1943
18	Авая Сенкіті	粟屋仙吉	10 липня 1943	6 серпня 1945
19	Кіхара Сітіро	木原七郎	23 жовтня 1945	22 березня 1947
20	Хамаї Сіндзо	濱井信三	17 квітня 1947	31 березня 1951
21	Хамаї Сіндзо	濱井信三	25 квітня 1951	8 квітня 1955
22	Ватанабе Тадао	渡辺忠雄	2 травня 1955	1 травня 1959
23	Хамаї Сіндзо	濱井信三	2 травня 1959	1 травня 1963
24	Хамаї Сіндзо	濱井信三	2 травня 1963	1 травня 1967
25	Ямада Сецуо	山田節男	2 травня 1967	1 травня 1971
26	Ямада Сецуо	山田節男	2 травня 1971	8 січня 1975
27	Аракі Такесі	荒木武	23 лютого 1975	22 лютого 1979
28	Аракі Такесі	荒木武	23 лютого 1979	22 лютого 1983
29	Аракі Такесі	荒木武	23 лютого 1983	22 лютого 1987
30	Аракі Такесі	荒木武	23 лютого 1987	22 лютого 1991
31	Хіраока Такасі	平岡敬	23 лютого 1991	22 лютого 1995
32	Хіраока Такасі	平岡敬	23 лютого 1995	22 лютого 1999
33	Акіба Тадатосі	秋葉忠利	23 лютого 1999	22 лютого 2003
34	Акіба Тадатосі	秋葉忠利	23 лютого 2003	22 лютого 2007
35	Акіба Тадатосі	秋葉忠利	8 квітня 2007	на посаді

Міська Рада

Суди

Вищий суд Хірошіми (広島高等裁判所)
Районний суд Хірошіми (広島地方裁判所)
Сімейний суд Хірошіми (広島家庭裁判所)
Суд спрощеного виробництва Хірошіми (広島簡易裁判所)
Суд спрощеного виробництва Кабе (可部簡易裁判所)

Державні установи

Служба регіону Тюґоку Національного інституту кадрів
Служба регіону Тюґоку Центрального робітничого комітету.
Служба загальної кореспонднції регіону Тюґоку Міністерства внутрішніх справ та комунікацій.
Служба адміністративної оцінки регіонів Тюґоку та Шікоку Міністерства внутрішніх справ та комунікацій.
Фінансова служба регіону Тюґоку Міністерства Фінансів.
Хірошімська податкова служба Міністерства Фінансів.
Інспекційна служба правопорядку в регіоні Тюґоку Міністерства Юститції.
Хірошімська міграційна служба Міністерства Юститції.
Хірошімська служба юстиції Міністерства Юститції.
Економічно-промислова служба регіону Тюґоку Міністерства економіки, торгівлі і промисловості.
Служба упорядкування регіону Тюґоку Міністерства землі, інфраструктури і транспорту.
Служба перевезень регіону Тюґоку Міністерства землі, інфраструктури і транспорту.
Хірошімський офіс Служби керування сільским господарством регіонів Тюґоку та Шікоку перевезень регіону Тюґоку Міністерства сільського господарства, лісництва і рибальства.
Хірошімський відділ керування лісами Міністерства сільського господарства, лісництва і рибальства.
Хірошімська робітнича служба Міністерства здоров'я, праці і добробуту.
Хірошімський центральний відділ нагляду за робітничими стандартами Міністерства здоров'я, праці і добробуту.
Офіс округу Тюґоку Міністерства навколишнього середовища.
Хірошімська служба Бюро управління оборонними спорудами.
Штаб Сил Самооборони Японії Хірошімського округу.
Штаб 6-го окуругу Берегової охорони Японії.
Хірошімська метеороголічна станція Метеорологічного бюро Японії.
Хірошімський відділ Бюро розслідування аварій на воді.
Офіс регіону Тюґоку Робітничого комітету моряків та рибалок.
Відділення регіону Тюґоку офісу регіонів Кінкі, Тюґоку і Шікоку Загального офісу Комітету чесної торгівлі.
Обчислювальний відділ регіону Тюґоку Інституту географії Японії.
Хірошімська служба соціального страхування Бюро соціального страхування.
Відділення регіону Тюґоку Пошти Японії.
Хірошімська філія Фінансової корпорації національного життя.
Філія в регіоні Тюґоку Фінансової корпорації житла.
Філія в регіоні Тюґоку Банку розвитку Японії.
Хірошімська філія Фінансової корпорації середнього та малого бізнесу.
Хірошімська і Західнохіросімська філії Центрального банку торгівельно-промислових профспілок.

Безпека

У Хірошімі розташований регіональний штаб Управління морської безпеки Японії. Він забезпечує безпеку кордонів та територіальних вод Японії в районі префектур Окаяма, Хірошіма, Каґава, Ехіме, а також на сході префектури Ямаґуті^[18].

Демографія

На час отримання Хірошімою статусу міста у 1889 році, кількість її мешканців складала 83 387 осіб. Менш як за півстоліття населення зросло уп'ятеро. У 1942 році воно нараховувло вже 419,182 осіб. Ядерна бомба знищила понад дві третини мешканців Хірошіми. За підрахунками 1945 року серед уцілілих лишилося лише 137,197 осіб. Проте у 1985 році населення відродженого мирного міста перевалило за мільйон, склавши 1 024 072 мешканців.^[6]

На червень 2008 року за приблизними підрахунками адміністрації Хірошіми населення міста становило 1 165 453 осіб, які формували 505 656 сімей. Серед мешканців 564 440 були чоловіками, а 601 013 — жінками.^[19]

Нижче наведені дані всеяпонських переписів 1990—2000-х років за кількістю населення Хірошіми загалом і по районах:^[20].

Роки	Нака	Хіґасі	Мінамі	Нісі	Аса-Мінамі	Аса-Кіта	Акі	Саекі	Разом
1990^[21]	134651	122715	143938	178486	175211	144446	70039	124221	1093707
1995^[22]	128360	124829	138208	178838	185414	154079	74542	132847	1117117
2000^[23]	124719	123258	135467	179519	204636	156387	75435	134713	1134134
2005^[24]	127763	121222	137874	184795	219343	152716	76656	134022	1154391
2008^[25]	128806	120155	139061	186088	226695	150848	79088	134712	1165453

За даним вересень 2005 року середня тривалість життя в Хірошімі склала 79,45 років у чоловіків і 86,33 років у жінок. Показники народжуваності перевищують показники смертності, однак кількість мешканців старше 65 років у 1,5 рази більша за кількість мешканців молодше 15 років. Доросле населення Хірошіми становить близько 70%.^[6]

Переважна більшість мешканців Хірошіми — японці. На 2001 рік іноземці становили менше 1,5% населення Хірошіми. Серед них переважають корейці, китайці та філіпінці.^[26]

Економіка

Первинний сектор економіки

Вториннй сектор економіки

Файл:Deodeo.jpg

Крамниця електронних товарів ДЕО-ДЕО у центрі Хірошіми.

Mazda Motor Company, що тепер є частиною Ford Motor Company, є найбільшою компанією міста Хірошіми. Тут виробляються багато моделей автомобілів цієї компанії, що призначаються для експорту, включаючи популярні MX-5/Miata і Mazda RX-8. Також, починаючи з початку 2006 тут збирається Mazda CX-7. Інші заводи компанії знаходяться у Хофу і Флет-Рок штату Мічиган.

Третинний сектор економіки

Транспорт

Мости

Міст Аїой

Засоби масової інформації

Регональні ЗМІ:

Газети

Тюґоку Сімбун

Телебачення і радіо

Хірошімське віділення NHK (NHK)
RCC (TBS, AM)

Телебачення

Радіо

Хірошіма ФМ (JFN)

Громадське радіо

Кабельне телебачення

Культура

Освіта і наука

Докладніше: Навчальні заклади Хірошіми

Станом на травень 2007 року в Хірошімі знаходиться 13 університетів, 5 коледжів, 48 вищих шкіл, 76 середніх шкіл, 146 початкових шкіл, 119 дитячих садків, 41 професійне училище та 20 спеціальних шкіл.^[27] Серед університетів найвідомішими є державний Хірошімський університет^[28], публічні Хірошімський міський та префектурний університети, приватні Університет Дзьоґакуін^[29] та Консерваторія св. Елизавети^[30].

Станом на березень 2007 року в Хірошімі знаходиться 13 міських бібліотек, в яких зберігаєтється 2 мільйони книг, і дві префектурні бібліотеки, сховище яких нараховує понад 680 тисяч книг.^[6] Найбільшою є Центральна міська бібліотека Хірошіми^[31]. В місті також діє Хірошімський міський архів, який зберігає та документи з історії міста^[32]

Пам'ятки

Собор всесвітнього миру

Музеї, архіви, зоопарк

Хірошімський замок — японська фортеця, символ середньовічної Хірошіми. Замок згорів під час ядерного бомбардування міста, після чого був частково відновлений. Сьогодні головна башта замку та укріплення другого двору використовуються як музей. В ньому представлена постійна виставка, присвячена історії замку і призамкового містечка Хірошіми, побуту і військовій культурі самураїв.
Хірошімський музей миру — музей у Хірошімському парку миру, що розповідає про ядерне бомбардування Хірошіми 6 серпня 1945 року та його жахливі наслідки. В ньому зібраний багатий документальний матеріал: речі загиблих, фотографії зруйнованого міста, свідчення лікарів, місцевих жителів та іноземців. Будівля музею була споруджена за проектом японського скульптора-модерніста Танґе Кендзо і вважається загальнояпонським цінним культурним надбанням.
Зал пам'яті жертв ядерного бомбардування — державна установа, споруджена на пам'ять загиблих під час ядерного бомбардування 1945 року, в якій зберігаються їхні архіви — фотографії, щоденники та іншого роду документи. Зал є музеєм, архівом і дослідницьким центром, який проводить роботу над збереженням інформації про Хірошімську трагедію. Аналогічна установа існує в Наґасакі.
Хірошімський музей транспорту — музей, головною темою якого є сухопутні, повітряні і морські види транспорту, а також розвиток комунікацій і транспортних систем майбутнього. Відкрився 1995 року з нагоди запуску хіросімського монорельсу Астрам-лайн. В музеї представлено понад 3000 моделей-експонатів. При ньому діє музейна бібліотека присвячена проблемам транспорту і комунікацій.
Хірошімський дитячий музей — музей знайомить дітей з точним і природничим наукам, та пов'язаними з ними дитячими іграми. Головна концепція — «дивись, чіпай, пробуй, твори, перевіряй!». Основний в музеї акцент зроблено на астрономії. при ньому діє планетарій на 340 місць та Хірошімська дитяча бібліотека.
Хірошімський метеорологічний музей Ебаяма — один з унікальних японських музеїв, що висвітлює проблеми метеорології. Розташований в будинку колишньої метеорологічної станції Хірошіми. Відвідувачі музею мають змогу скласти метеорологічний прогноз, оглянути і використати обладнання колишньої станції, побувати у "вітряній капсулі", стати свідками падіння блискавки або відчути себе у хмарах тайфуну.
Хірошімський історико-етнографічний музей
|Хірошімський музей здоров'я
Хірошімський префектурний музей мистецтва
Хірошімський міський музей сучасного мистецтва
Хірошімський музей мистецтва
Музей мистецтва Ідзумі —
Хірошімський музей водогону
Музей Рай Санйо
Хірошімський музей лісових і паркових комах
Музей скла
|Хірошімський зоопарк Аса

Парки

Спорт

У Хірошімі є кілька професіональних спортивних команд. Найвідомішими є бейсбольна команда «Хірошімські коропи» та футбольна Sanfrecce Hiroshima .

Клуб	Спорт	Ліга	Домашній стадіон	Рік заснування
Хірошімські коропи	Бейсбол	Центральна Ліга	Хірошімський міський бейсбольний стадіон	1950
«Сенфресс» (Хірошіма)	Футбол	Джей-ліга	«Велика арка»	1938

Персоналії

Рай Санйо — історик
Като Томосабуро — прем'єр-міністр
Сасакі Садако — символ ядерної трагедії

Міста-побратими

Хірошіма підтримує тісні дружні зв'язки з 7 містами світу і Японії. Серед них 5 міст є її закордонними містами-побратимами. Китайське місто Цунцін має статус дружнього міста Хірошіми, а японське місто Наґасакі — дружнього міста миру і культури.^[34]:

Міста-побратими позначені

{{{2}}}

кольором, а дружні міста —