Тайпінське повстання: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Alex K (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
}} |
}} |
||
'''Тайпі́нське повста́ння''' ({{lang-en|Taiping Rebellion}}) — національно-визвольне і релігійне повстання етнічних [[китайці]]в у Південному [[Китай|Китаї]] в [[1850]]— [[1864]] роках проти панування [[маньчжури|маньчжурської]] династії [[династія Цін|Цін]]. Повстанці проголосили створення незалежної китайської '''Тайпі́нської держа́ви''' ({{zh|c=太平天国|p=Tàipíng Tiānguó|l=Небесна держава Великого Спокою}}), правителем якої став їхній ватажок [[Хун Сюцюань]]. Впродовж 15 років тайпіни котролювали територію, населення якої становило 30 млн осіб. Вони проводили радикальні соціально-релігійні перетворення, поширюючи у містах власний [[даосизм|даосько]]-[[християнство|християнський]] синкретичний культ. На знак непокори маньчжурам, тайпіни носили довге волосся замість довгої коси, яка передбачалася для всіх верств населення Китаю законом. Неспроможність маньчжурів швидко придушити повстання у перших роках, а також невдачі на фронтах [[Друга опіумна війна|Другої опіумної війни]], викликали низку повстань проти цінського режиму в інших частинах імперії. Проте після підписання династію Цін [[Пекінський договір 1860|Пекінського договору]] [[1860]] року, маньчжурську владу підтримали британці й французи. 1864 року Тайпінське повстання було жорстоко придушене. В ході воєн загинуло від до 20 млн осіб. В [[КНР|комуністичному Китаї]] тайпіни возвеличуються як національні герої, що виступили проти іноземного та соціального поневолення. Повстанню присвячений Музеї історії тайпінів в [[Нанкін|Нанкіні]]. |
'''Тайпі́нське повста́ння''' ({{lang-en|Taiping Rebellion}}) — національно-визвольне і релігійне повстання етнічних [[китайці]]в у Південному [[Китай|Китаї]] в [[1850]]— [[1864]] роках проти панування [[маньчжури|маньчжурської]] династії [[династія Цін|Цін]]. Повстанці проголосили створення незалежної китайської '''Тайпі́нської держа́ви''' ({{zh|c=太平天国|p=Tàipíng Tiānguó|l=Небесна держава Великого Спокою}}), правителем якої став їхній ватажок [[Хун Сюцюань]]. Впродовж 15 років тайпіни котролювали територію, населення якої становило 30 млн осіб. Вони проводили радикальні соціально-релігійні перетворення, поширюючи у містах власний [[даосизм|даосько]]-[[християнство|християнський]] синкретичний культ, головним ідеологом якого виступив [[Хун Женьгань]]. На знак непокори маньчжурам, тайпіни носили довге волосся замість довгої коси, яка передбачалася для всіх верств населення Китаю законом. Неспроможність маньчжурів швидко придушити повстання у перших роках, а також невдачі на фронтах [[Друга опіумна війна|Другої опіумної війни]], викликали низку повстань проти цінського режиму в інших частинах імперії. Проте після підписання династію Цін [[Пекінський договір 1860|Пекінського договору]] [[1860]] року, маньчжурську владу підтримали британці й французи. 1864 року Тайпінське повстання було жорстоко придушене. В ході воєн загинуло від до 20 млн осіб. В [[КНР|комуністичному Китаї]] тайпіни возвеличуються як національні герої, що виступили проти іноземного та соціального поневолення. Повстанню присвячений Музеї історії тайпінів в [[Нанкін|Нанкіні]]. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 09:30, 13 листопада 2012
| Тайпінське повстання | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Атака маньчжурського флоту | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Династія Цін Велика Британія Франція |
Тайпінська держава | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Ічжу | Хун Сюцюань | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 2–5 млн | 1–3 млн | ||||||
Тайпі́нське повста́ння (англ. Taiping Rebellion) — національно-визвольне і релігійне повстання етнічних китайців у Південному Китаї в 1850— 1864 роках проти панування маньчжурської династії Цін. Повстанці проголосили створення незалежної китайської Тайпі́нської держа́ви (кит.: 太平天国; піньїнь: Tàipíng Tiānguó; літ.: 'Небесна держава Великого Спокою'), правителем якої став їхній ватажок Хун Сюцюань. Впродовж 15 років тайпіни котролювали територію, населення якої становило 30 млн осіб. Вони проводили радикальні соціально-релігійні перетворення, поширюючи у містах власний даосько-християнський синкретичний культ, головним ідеологом якого виступив Хун Женьгань. На знак непокори маньчжурам, тайпіни носили довге волосся замість довгої коси, яка передбачалася для всіх верств населення Китаю законом. Неспроможність маньчжурів швидко придушити повстання у перших роках, а також невдачі на фронтах Другої опіумної війни, викликали низку повстань проти цінського режиму в інших частинах імперії. Проте після підписання династію Цін Пекінського договору 1860 року, маньчжурську владу підтримали британці й французи. 1864 року Тайпінське повстання було жорстоко придушене. В ході воєн загинуло від до 20 млн осіб. В комуністичному Китаї тайпіни возвеличуються як національні герої, що виступили проти іноземного та соціального поневолення. Повстанню присвячений Музеї історії тайпінів в Нанкіні.
Примітки
Джерела та література
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- (рос.) Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тайпінське повстання