Калорійність їжі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 124: Рядок 124:
|-
|-
|}
|}

Для підрахунку споживаних калорій слід мати на увазі, що калорійна цінність звичайної порції (500 г) більшості супів коливається від 200 до 300 ккал. Калорійна цінність молочних супів і збірних м'ясних солянок може бути вище 400 ккал. Енергетична цінність більшості м'ясних страв з гарніром коливається від 500 до 600 ккал, рибних - близька до 500 і дещо нижче, овочевих страв - від 200 до 400, причому калорійність їх залежить від вмісту в них жиру. Енергетична цінність порції каші з жиром або молоком наближається до 350-400 ккал. Калорійність [[Треті страви|третіх]] страв (компотів, киселів, кави з молоком, какао і т.п.) коливається від 100 до 150 ккал.


Середня [[Калорійність їжі|енергетична цінність продуктів]] добового [[раціон]]у на людину в розвинутих країнах вища, ніж в Україні: у [[ЗДА]] цей показник дорівнює 3800 ккал, у [[Канада|Канаді]]&nbsp;— 3590, тоді як у [[Польща|Польщі]]&nbsp;— 3400, [[Росія|Росії]]&nbsp;— 3054 ккал, а в Україні&nbsp;— всього 2910 ккал, що зумовлено більш високим споживанням хлібобулочних продуктів і картоплі замість споживання інших складових продовольчого кошика&nbsp;— м'ясних і молочних продуктів.<ref name="Місюк">М.&nbsp;В.&nbsp;Місюк. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/e_apk/2009_4/09_04_21.pdf Про державне регулювання розвитку галузі скотарства]. // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/e_apk/ Міжнародний науково-виробничий журнал «Економіка АПК»], [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/e_apk/2009_4/index.html 2009, №&nbsp;4]. (с.: 113–114)</ref>
Середня [[Калорійність їжі|енергетична цінність продуктів]] добового [[раціон]]у на людину в розвинутих країнах вища, ніж в Україні: у [[ЗДА]] цей показник дорівнює 3800 ккал, у [[Канада|Канаді]]&nbsp;— 3590, тоді як у [[Польща|Польщі]]&nbsp;— 3400, [[Росія|Росії]]&nbsp;— 3054 ккал, а в Україні&nbsp;— всього 2910 ккал, що зумовлено більш високим споживанням хлібобулочних продуктів і картоплі замість споживання інших складових продовольчого кошика&nbsp;— м'ясних і молочних продуктів.<ref name="Місюк">М.&nbsp;В.&nbsp;Місюк. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/e_apk/2009_4/09_04_21.pdf Про державне регулювання розвитку галузі скотарства]. // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/e_apk/ Міжнародний науково-виробничий журнал «Економіка АПК»], [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/e_apk/2009_4/index.html 2009, №&nbsp;4]. (с.: 113–114)</ref>


'''Енергети́чний еквівале́нт ї́жі''' — кількість [[енергія|енергії]], що виділяється при розщепленні 1&nbsp;[[грам|г]] будь-якої речовини.
'''Енергети́чний еквівале́нт ї́жі''' — кількість [[енергія|енергії]], що виділяється при розщепленні 1&nbsp;[[грам|г]] будь-якої речовини.

Згідно розрахунків, при постійному первищенні добовоі калорійності їжі над енерговитратами на 300 ккал збільшується накопичення резервного жиру на 15-30 г в день, що складає в рік зайвих 5,4-10,8 кг.<ref>.Здоровье и химическая безопасность на пороге ХХІ века: учебник. - СПб.: МАЛО, 2000. - 146 с.</ref>


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 136: Рядок 140:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Джерела ==
* Федоров А.О., Федорова В.О. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/2012_3/3-2012-59.pdf Оптимізація макрокомпонентів продоволчих товарів при харчуванні] // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/ Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту Науковий журнал]. — [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/2012_3/ Випуск ІІI (47). Економічні науки. 2012]

{{med-stub}}
{{med-stub}}



Версія за 20:54, 17 листопада 2012

Калорі́йність ї́жі або енергети́чна ці́нність харчови́х проду́ктів — кількість енергії, яка утворюється при окисленні жирів, білків, вуглеводів, що міститься у продуктах харчування, і витрачається на фізіологічні функції організму.[1][2]

Калорійність — важливий показник харчової цінності продуктів, вимірюється в кілокалоріях (ккал) або в кілоджоулях (кДж).[2] Одна кілокалорія дорівнює 4,184 кілоджоуля.[1]

Для визначення енергетичної цінності застосовують прилад калориметр. Енергетична цінність 1 г білка становить 4 ккал (16,7 кДж), 1 г жиру — 9 ккал (37,7 кДж), 1 г вуглеводів — 3,75 ккал (15,7 кДж).[1] Мінеральні речовини, вода прихованої енергії не мають, а енергетичну цінність вітамінів, ферментів та інших органічних речовин не враховують, оскільки в продуктах їх дуже мало. Таким чином, енергетична цінність харчових продуктів залежить від вмісту в них білків, жирів і вуглеводів.

Енергетичну цінність розраховують на 100 г їстівної частини продукту харчування. Так, у 100 г яловичини 1 категорії міститься, %: білків — 18,9, жирів — 12,4. Отже, енергетична цінність яловичини становить 9 × 12,4 + 4,0 × 18,9 = 187 ккал, або 782 кДж.[1]

У середньому за добу людина витрачає 2 000÷4 300 ккал, або 8368-18017 кДж (залежно від віку, фізичного навантаження, клімату).[1] Калорійність добового раціону для дітей: від 3 до 7 років становить 1900 калорій, від 7 до 11 — 2300, від 11 до 15 — 3000, від 15 до 18 років — 3500.[3] Енергетична цінність добового раціону харчування повинна бути на цьому ж рівні, її визначають додаванням енергетичної цінності окремих харчових продуктів, які входять у страви.

При визначенні енергетичної цінності враховують, що харчові речовини не засвоюються повністю: рослинна їжа засвоюється в середньому на 80-85 %, оскільки протопектин і клітковина не засвоюються, тваринна їжа засвоюється на 90-95 %, а змішана — на 85-90 %.[1]

Калорійність і хімічний склад харчових продуктів

Для підрахунку споживаних калорій слід мати на увазі, що калорійна цінність звичайної порції (500 г) більшості супів коливається від 200 до 300 ккал. Калорійна цінність молочних супів і збірних м'ясних солянок може бути вище 400 ккал. Енергетична цінність більшості м'ясних страв з гарніром коливається від 500 до 600 ккал, рибних - близька до 500 і дещо нижче, овочевих страв - від 200 до 400, причому калорійність їх залежить від вмісту в них жиру. Енергетична цінність порції каші з жиром або молоком наближається до 350-400 ккал. Калорійність третіх страв (компотів, киселів, кави з молоком, какао і т.п.) коливається від 100 до 150 ккал.

Середня енергетична цінність продуктів добового раціону на людину в розвинутих країнах вища, ніж в Україні: у ЗДА цей показник дорівнює 3800 ккал, у Канаді — 3590, тоді як у Польщі — 3400, Росії — 3054 ккал, а в Україні — всього 2910 ккал, що зумовлено більш високим споживанням хлібобулочних продуктів і картоплі замість споживання інших складових продовольчого кошика — м'ясних і молочних продуктів.[5]

Енергети́чний еквівале́нт ї́жі — кількість енергії, що виділяється при розщепленні 1 г будь-якої речовини.

Згідно розрахунків, при постійному первищенні добовоі калорійності їжі над енерговитратами на 300 ккал збільшується накопичення резервного жиру на 15-30 г в день, що складає в рік зайвих 5,4-10,8 кг.[6]

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е Доцяк В. С. Українська кухня: навчальне видання — Львів: Оріяна-Нова, 1998 ISBN 5-8326-0062-2
  2. а б в г д е ж и Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів : Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. — К. : Вікторія. 2002. — 400 с. ISBN 966-95870-6-9
  3. Українські страви (Третє видання) — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960
  4. Шумило Г. І. Технологія приготування їжі: Навч. посіб. — К.: «Кондор». — 2008. — 506 с. ISBN 966-8251-06-7
  5. М. В. Місюк. Про державне регулювання розвитку галузі скотарства. // Міжнародний науково-виробничий журнал «Економіка АПК», 2009, № 4. (с.: 113–114)
  6. .Здоровье и химическая безопасность на пороге ХХІ века: учебник. - СПб.: МАЛО, 2000. - 146 с.

Джерела