Григорій Жаткович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жаткович Григорій''' ( |
'''Жаткович Григорій''' ([[20 грудня]] [[1886]], [[Голубине]], [[Австро-Угорщина]] — [[26 березня]] [[1967]], [[Піттсбург]], [[Пенсильванія]], [[США]]) — адвокат, журналіст, карпаторуський державний діяч, один із лідерів [[Закарпаття|закарпатської]] еміграції в [[США]]. Перший губернатор [[Підкарпатська Русь|Підкарпатської Русі]] (1920–1921). |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
== Джерело == |
== Джерело == |
||
* [[Віднянський Степан Васильович|Степан Віднянський]]. Григорій Жаткович // {{ЕІУ/3}} |
* [[Віднянський Степан Васильович|Степан Віднянський]]. Григорій Жаткович // {{ЕІУ/3}} |
||
[[Категорія:Політики Чехословаччини]] |
|||
[[Категорія:Підкарпатська Русь]] |
|||
[[cs:Grigorij Žatkovič]] |
[[cs:Grigorij Žatkovič]] |
Версія за 23:41, 28 листопада 2012
Жаткович Григорій (20 грудня 1886, Голубине, Австро-Угорщина — 26 березня 1967, Піттсбург, Пенсильванія, США) — адвокат, журналіст, карпаторуський державний діяч, один із лідерів закарпатської еміграції в США. Перший губернатор Підкарпатської Русі (1920–1921).
Біографія
Народився в селі Голубине (нині село Свалявського району Закарпатської області). У п'ятирічному віці з батьками переселився до США. Навчався в коледжах Нью-Йорка і Піттсбурга (штат Пенсильванія). Закінчив юридичний факультет Пенсільванського університету (Філадельфія).
Як голова Американської народної ради угрорусинів 1918 року вів переговори з президентом США Вудро Вільсоном і майбутнім президентом Чехословаччини Томашем Масариком. Один з ініціаторів проведення в листопаді 1918 року плебісциту серед своїх американських земляків, у ході якого вони більшістю голосів (67%) висловилися за приєднання Закарпатської України до Чехословацької Республіки (ЧСР).
Весною 1919 року на чолі делегації американських русинів перебував у Парижі, Празі й Братиславі з метою ознайомлення провідних діячів союзницьких держав та громадськості з волею американських русинів, а також у самому Закарпатті, де сприяв організації Руського клубу в Ужгороді та прийняттю рішення Центральною руською народною радою від 8 травня про приєднання краю до Чехословаччини на правах автономії.
У серпні 1919 року був призначений чехословацькою владою головою Директорії Підкарпатської Русі — першого автономного уряду Закарпаття, а 5 травня 1920 року президент ЧСР призначив його першим (тимчасовим) губернатором краю.
В березні 1921 року Жаткович склав повноваження губернатора на знак протесту проти позиції чехословацької влади, що не погоджувалися на надання Закарпаттю автономії, приєднання до нього Пряшівщини та на участь закарпатців у виборах до парламенту, і знову повернувся до США, де зайнявся адвокатською практикою.
У 1930-х роках відмовився від ідеї національної окремішності закарпатських русинів, яких став вважати складовою частиною російської нації. Під час Другої світової війни змінив свої античехословацькі погляди, очолив Американську карпаторуську центральну конференцію і видавав газету «Карпатець» (1941–1943), на сторінках якої пропагував необхідність об'єднання Закарпаття з Чехословаччиною.
Помер у місті Піттсбург.
Література
- Віднянський С., Петрище П. Політична діяльність закарпатської еміграції в США наприкінці 19-го — на початку 20-го ст. та її вплив на долю рідного краю. «Українська діаспора», — Київ—Чикаго, 1993, число 4.
- Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848—1948). — Ужгород, 1994.
Джерело
- Степан Віднянський. Григорій Жаткович // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.