Красний Пінхас Абрамович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Олюсь (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
вікі, категорія |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пі́нхас Кра́сний''' ([[1881]], [[Бердичів]], [[Київська губернія]], |
'''Пі́нхас Кра́сний''' ([[1881]], [[Бердичів]], [[Київська губернія]], — [[1939]]) — єврейський громадський і політичний діяч. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Був членом правління, а після [[Лютнева революція|лютневої революції 1917 року]] |
Був членом правління, а після [[Лютнева революція|лютневої революції 1917 року]] — одним із керівників [[Фолкспартей]]. Брав участь в організації єврейських шкіл в [[Україна|Україні]]. З квітня 1918 — член Президії парламенту України — [[УЦР|Української Центральної Ради — Малої Ради]]. |
||
З лютого 1919 по листопад 1920 займав посаду міністра з єврейських справ в різних [[уряд УНР|урядах]] [[Директорія УНР|Директорії]]. За його ініціативи Директорія прийняла постанову про створення надзвичайної державної комісії для розслідування погромів та притягнення винних до кримінальної відповідальності. |
З лютого 1919 по листопад 1920 займав посаду міністра з єврейських справ в різних [[уряд УНР|урядах]] [[Директорія УНР|Директорії]]. За його ініціативи Директорія прийняла постанову про створення надзвичайної державної комісії для розслідування погромів та притягнення винних до кримінальної відповідальності. |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
[[Категорія:Єврейські громадські діячі]] |
[[Категорія:Єврейські громадські діячі]] |
||
[[Категорія:Народились 1881]] |
[[Категорія:Народились 1881]] |
||
[[Категорія:Уродженці Бердичева]] |
|||
[[Категорія:Репресовані у СРСР]] |
|||
[[Категорія:Померли 1939]] |
[[Категорія:Померли 1939]] |
||
[[Категорія:Розстріляні]] |
|||
Версія за 18:46, 10 грудня 2012
Пі́нхас Кра́сний (1881, Бердичів, Київська губернія, — 1939) — єврейський громадський і політичний діяч.
Біографія
Був членом правління, а після лютневої революції 1917 року — одним із керівників Фолкспартей. Брав участь в організації єврейських шкіл в Україні. З квітня 1918 — член Президії парламенту України — Української Центральної Ради — Малої Ради.
З лютого 1919 по листопад 1920 займав посаду міністра з єврейських справ в різних урядах Директорії. За його ініціативи Директорія прийняла постанову про створення надзвичайної державної комісії для розслідування погромів та притягнення винних до кримінальної відповідальності.
У кінці 1920 Красний емігрував, а в 1927 повернувся до Радянського Союзу. У 1938 був заарештований, в 1939 страчений за звинуваченням у створенні та керівництві антирадянською сіоністською терористичною організацією.
В 1928 вийшла книга «Трагедія українського єврейства (до процесу Шварцбарда)», в якій Красний звинуватив Директорію і Симона Петлюру в організації єврейських погромів.