Ташань: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
IvanBot (обговорення | внесок) м суміш розкладок, replaced: ХVІІІ ст → XVIII ст (3) |
||
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
}} |
}} |
||
Перша згадка про село Ташань датована 1149 роком в Іпатієвському літописі «Как Юрий Долгорукий узял Переяслав». Але розкопки Добраничівської стоянки, яким більше 10000 років, говорять про те, що село було засноване на багато раніше. Село розташоване на правому березі річки Супій. Дослідник нашої місцевості Максимович М.А. пише: «В межах Переяславського повіту лежить волосне село Ташань (або Китай-городище) з населенням півтори тисячі душ. Нинішнє містечко Ташань ще в минулому |
Перша згадка про село Ташань датована 1149 роком в Іпатієвському літописі «Как Юрий Долгорукий узял Переяслав». Але розкопки Добраничівської стоянки, яким більше 10000 років, говорять про те, що село було засноване на багато раніше. Село розташоване на правому березі річки Супій. Дослідник нашої місцевості Максимович М.А. пише: «В межах Переяславського повіту лежить волосне село Ташань (або Китай-городище) з населенням півтори тисячі душ. Нинішнє містечко Ташань ще в минулому XVIII столітті називалось Городищем. Без сумніву, це одне із древніх українських міст». |
||
Рядок 49: | Рядок 49: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Перша згадка про село Ташань датована 1149 роком в Іпатієвському літописі «Как Юрий Долгорукий узял Переяслав». Але розкопки Добраничівської стоянки, яким більше 10000 років, говорять про те, що село було засноване на багато раніше. Село розташоване на правому березі річки Супій. Дослідник нашої місцевості Максимович М.А. пише: «В межах Переяславського повіту лежить волосне село Ташань (або Китай-городище) з населенням півтори тисячі душ. Нинішнє містечко Ташань ще в минулому |
Перша згадка про село Ташань датована 1149 роком в Іпатієвському літописі «Как Юрий Долгорукий узял Переяслав». Але розкопки Добраничівської стоянки, яким більше 10000 років, говорять про те, що село було засноване на багато раніше. Село розташоване на правому березі річки Супій. Дослідник нашої місцевості Максимович М.А. пише: «В межах Переяславського повіту лежить волосне село Ташань (або Китай-городище) з населенням півтори тисячі душ. Нинішнє містечко Ташань ще в минулому XVIII столітті називалось Городищем. Без сумніву, це одне із древніх українських міст». |
||
Рядок 59: | Рядок 59: | ||
Після Рум’янцева Ташань належала його сину Сергію Петровичу Рум’янцеву. А далі Ташань стала власністю князя Миколи Павловича Голіцина, сина канцлера Російської імперії. |
Після Рум’янцева Ташань належала його сину Сергію Петровичу Рум’янцеву. А далі Ташань стала власністю князя Миколи Павловича Голіцина, сина канцлера Російської імперії. |
||
З середини |
З середини XVIII століття Ташань переходить до рук іншого князя (є версія, що він виграв Ташань у карти) Горчакова Констянтина Олександровича. |
||
У післявоєнний час Ташань мала: середню школу, дільничну лікарню, аптеку, побут комбінат, пошту, цілий ряд магазинів, кожну неділю у селі відбувався великий міжобласний базар, великий колгосп. |
У післявоєнний час Ташань мала: середню школу, дільничну лікарню, аптеку, побут комбінат, пошту, цілий ряд магазинів, кожну неділю у селі відбувався великий міжобласний базар, великий колгосп. |
Версія за 15:39, 16 грудня 2012
село Ташань | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Переяслав-Хмельницький |
Рада | Ташанська сільська рада |
Основні дані | |
Населення | 661 |
Площа | 3,34 км² |
Густота населення | 197,9 осіб/км² |
Поштовий індекс | 08460 |
Телефонний код | +380 4567 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°02′44″ пн. ш. 31°50′17″ сх. д. / 50.04556° пн. ш. 31.83806° сх. д.Координати: 50°02′44″ пн. ш. 31°50′17″ сх. д. / 50.04556° пн. ш. 31.83806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
132 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 08460, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с.Ташань, вул.Леніна,7а , тел. 2-02-42 |
Карта | |
Мапа | |
|
Перша згадка про село Ташань датована 1149 роком в Іпатієвському літописі «Как Юрий Долгорукий узял Переяслав». Але розкопки Добраничівської стоянки, яким більше 10000 років, говорять про те, що село було засноване на багато раніше. Село розташоване на правому березі річки Супій. Дослідник нашої місцевості Максимович М.А. пише: «В межах Переяславського повіту лежить волосне село Ташань (або Китай-городище) з населенням півтори тисячі душ. Нинішнє містечко Ташань ще в минулому XVIII столітті називалось Городищем. Без сумніву, це одне із древніх українських міст».
Таша́нь — село в Україні, Переяслав-Хмельницького району Київської області. Населення становить 661 осіб.
Назва
Назва городища – Ташань має декілька версій. Слово «таш» - тюрського походження, що означає камінь. Можливо коли у 1239 році монголо-татари завойовували нашу місцевість, то їм тяжко було оволодіти цим опорним пунктом Київської Русі, то вони і дали назву, Ташань – кріпке як камінь.
Друга версія – у річку Супій проти Ташані з лівого боку впадала притока, яка називалася Ташанкою, то по її назві назвали і село.
Історія
Перша згадка про село Ташань датована 1149 роком в Іпатієвському літописі «Как Юрий Долгорукий узял Переяслав». Але розкопки Добраничівської стоянки, яким більше 10000 років, говорять про те, що село було засноване на багато раніше. Село розташоване на правому березі річки Супій. Дослідник нашої місцевості Максимович М.А. пише: «В межах Переяславського повіту лежить волосне село Ташань (або Китай-городище) з населенням півтори тисячі душ. Нинішнє містечко Ташань ще в минулому XVIII столітті називалось Городищем. Без сумніву, це одне із древніх українських міст».
У «Відомостях про місцевість Переяславського полку», складених у 1730 році читаємо: «Село Ташань, за свідченнями старожилів, як вони пам’ятають, раніше було вільне військове, а потім ним володіли – колишні полковники переяславські Лисенко, Іван Момот, Іван Мирович, Стефан Томара, Павло Доброницький. Нині селом володіє генеральша Кантакузинова».
У 1770 році Катерина ІІ указом Сенату село Ташань подарувала Рум’янцеву. Звеліла побудувати великий замок та посадити парк. Звідси Рум’янцев управляв усією Україною. Тут у Ташані в 1796 році 8 грудня він і помер.
Після Рум’янцева Ташань належала його сину Сергію Петровичу Рум’янцеву. А далі Ташань стала власністю князя Миколи Павловича Голіцина, сина канцлера Російської імперії.
З середини XVIII століття Ташань переходить до рук іншого князя (є версія, що він виграв Ташань у карти) Горчакова Констянтина Олександровича.
У післявоєнний час Ташань мала: середню школу, дільничну лікарню, аптеку, побут комбінат, пошту, цілий ряд магазинів, кожну неділю у селі відбувався великий міжобласний базар, великий колгосп.
Зараз на превеликий жаль, село повільно вимирає. Щороку помирає 25-30 чоловік, а народжується по 2-3 дитини. Молоде населення не залишається жити у селі, а їде у міста де є робота.
Персоналії
- Петро Зотович Самутін — український військовий діяч, сотник Армії УНР.
Ганна Іванівна Самутіна-Заслужена художниця України
Джерела
- http://www.tashanpark.com/
- http://www.tashan.at.ua/
- http://ukrainaincognita.com/tashan/tashan
- http://visnik-press.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1163:2011-03-11-14-42-14&catid=58:2011-02-05-19-24-52&Itemid=2
СамутінаГ.І. "Старт до радості.Життя і творчість" К.ТОВ "Світ Успіху"2011.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |