Імунітет: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
BaseBot (обговорення | внесок) м Додання шаблону про захист на захищену сторінку |
Немає опису редагування |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
* [[Клонально-селекційна теорія]] |
* [[Клонально-селекційна теорія]] |
||
* [[Імунопатологія]] |
* [[Імунопатологія]] |
||
== Джерела == |
|||
* Ситник І.О., Климнюк С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія. Підручник.- Тернопіль:ТДМУ, 2009.- 392 с.: 104 рис. (С.164-224) ISBN 978-966-673-136-7 |
|||
{{med-stub}} |
{{med-stub}} |
||
{{Без джерел|дата=грудень 2010}} |
|||
[[Категорія:Медична термінологія]] |
[[Категорія:Медична термінологія]] |
Версія за 20:48, 19 грудня 2012
Шаблон:Pp-protected Імуніте́т (з латин. вільний, захищений) — це сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, сторонніми тілами тощо. У вузькому значенні несприйнятливість організму до інфекційних та неінфекційних агентів та речовин: бактерій, вірусів та інших продуктів, які чужі для організму. Загалом — здатність організму підтримувати нормальне функціонування під впливом зовнішніх факторів. Розрізняють вроджений і набутий імунітет. Вроджений імунітет передається спадково, як і інші генетичні ознаки. Набутий імунітет (може бути активно або пасивно набутим) виникає внаслідок перенесеної хвороби або вакцинації і спадково не передається.
Здатність живих організмів протистояти дії агресивних агентів, зберігаючи свою цілісність і біологічну індивідуальність. Спадкоємний імунітет обумовлений вродженими здібностями організму. В хребетних і людини є здатність набувати активний імунітет як відповідь на інфекцію, або введення вакцин. Він обумовлений функцією клітин імунної системи, центральне місце серед яких займають лейкоцити. Набутий пасивний імунітет передається дитині з молоком матері або при штучному введенні антитіл.
Див. також
Джерела
- Ситник І.О., Климнюк С.І., Творко М.С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія. Підручник.- Тернопіль:ТДМУ, 2009.- 392 с.: 104 рис. (С.164-224) ISBN 978-966-673-136-7
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |