Гординський Святослав Ярославович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
зображення
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
| Ім'я = Гординський Святослав Ярославович
| Ім'я = Гординський Святослав Ярославович
| Оригінал імені =
| Оригінал імені =
| Фото = http://www.histans.com/?termin=Gordynsky_S
| Фото = Гординський Святослав.jpg
| Ширина = 200пкс
| Ширина = 200пкс
| Підпис = Святослав Гординський
| Підпис = Святослав Гординський

Версія за 16:03, 30 грудня 2012

Гординський Святослав Ярославович
Святослав Гординський
Народження 30 грудня 1906
Коломия (нині Івано-Франківська обл.)
Смерть 20 травня 1993
  Верона, Нью-Джерсі
Поховання Цвинтар святого Андрія
Національність українець
Країна США
Жанр релігійні і жанрові композиції
Навчання Берлін, Париж .
Діяльність поет, письменник, літературний критик, художник, графік
Напрямок посмодернізм
Роки творчості 1930 - 1992
Вплив Фернан Леже
Твори релігійні і жанрові композиції
У шлюбі з Гординська-Чапельська Мирослава Львівна
Роботи в колекції Print Collectiond[1]

CMNS: Гординський Святослав Ярославович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах


Святосла́в Яросла́вович Горди́нський (* 30 грудня 1906, Коломия — † 20 травня 1993, Верона, Нью-Джерсі, США) — український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст.

Біографічні відомості

Народився в родині викладача львівської класичної гімназії, згодом відомого літературознавця Ярослава Гординського.[2]

Відвідував Берлінську академію мистецтв і курс візантології в Українському науковому інституті (Берлін). У Парижі навчався в академії Жульєна і Модерній академії Фернана Леже.

1931 — повернувся до Львова, де заснував Асоціацію незалежних українських митців (АНУМ) і став редактором її журналу «Мистецтво». Виставлявся на міжнародних виставках у Римі, Берліні, Празі.

Знаючи добре візантійсько-київську українську традиції, поєднував її з новітніми конструктивними досягненнями і зумів майстерно подати українську ментальність у стилістиці свого часу.

Перекладав поезію з англійської, французької, німецької, італійської, польської та інших мов.

Видав у Львові декілька власних поетичних збірок.

На основі аналогій з українським фольклором доводив українське походження «Слова о полку Ігоревім».

Опублікував монографії про багатьох українських художників.

У часи 2-ї світової війни згуртував близько 400 художників, видав каталог, який тривалий час був чи не єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість українських митців.

1944 — емігрував на Захід.

У Мюнхені заснував Спілку праці українських образотворчих митців.

Згодом, переїхав до США, заснував Об'єднання Мистців Українців в Америці (ОМУА), організував велетенську виставку українських митців-американців і опублікував її каталог — своєрідну енциклопедію українського малярства у Штатах.

Автор мозаїк і розписів понад 30 українських церков у різних країнах світу (серед них — великі собори у Вінніпезі, Мельбурні, Мюнхені, Римі).

Автор іконостасу для церкви св. Михайла в Гезлтоні[3].

На початку 1990-х років відвідав незалежну Україну.

Свою колекцію мистецьких творів заповів Національному музеєві у Львові.

Вшанування пам'яті

У Львові запровадили премію імені С.Гординського в галузі культури і мистецтв із врученням диплома «Львівська слава».

10 листопада 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав розпорядження про створення у Львові пам'ятника Гординському впродовж 2007–2008 років.

Кабінет Міністрів України у грудні 2006 року мав створити організаційний комітет із підготовки заходів до 100-річчя Гординського. У Києві і Львові мали відбутися виставки творів митця і науково-практичні конференції. Передбачалися створення документального фільму та введення в обіг ювілейної монети і поштової марки. МЗС за участю Української всесвітньої координаційної ради мало вивчити можливість увічнення пам'яті С.Гординського у країнах, де він проживав.

Гординський про себе

«Мене цікавили й інтригували нові форми мистецтва. Я почав поволі усвідомлювати собі, що нові форми можна добре поєднувати з мотивами українського народного мистецтва, і кілька моїх графічних праць, які я подав на французькі виставки, були успішні. Кілька місяців студії у модерній академії Леже допомогли мені остаточно скласти своє власне розуміння форми на площині, що я почав успішно застосовувати в графіці».

Примітки

Ресурси інтернету

Найближчим часом архів Святослава Гординського, а також портрет митрополита Андрея Шептицького роботи Олекси Новаківського буде передано до львівського музею]

Література

  • Скорина Людмила. Література та літературознавство української діаспори. Курс лекцій. — Вид. 2-е, доп. — Черкаси: Брама-Україна. — 2005. — с. 125—7