Київська брама (Глухів): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Gluhiv arka.jpg|right|250px|thumb|'''''Київська брама'''''<ref>[http://perlyny-ua.narod.ru/sumska/gluhov/gluhov7.html Фото Київської брами] на [http://perlyny-ua.narod.ru/ сайті Перлини України]</ref>]]
[[Файл:Gluhiv arka.jpg|right|250px|thumb|Загальний вигляд Київської брами]]
'''Київська брама'''&nbsp;— єдина [[споруда]] [[Глухівська фортеця|Глухівської фортеці]], яка збереглась до наших днів. Брама (інша назва&nbsp;— '''Тріумфальні ворота''') була споруджена на земляному валу фортеці у [[1749]] році [[інженер]]ом Юхимом Наумовим спочатку дерев'яною з мостом через рів. А протягом [[1766]]–[[1769]] (або 1766–1785) років за проектом [[архітектор]]а [[Квасов Андрій Васильович|Андрія Квасова]] на честь візиту [[Імператор|імператриці]] [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини ІІ]] до [[Глухів|Глухова]] споруджено муровану Київську браму, що мала ідентичне архітектурне вирішення.<ref> [http://www.tour.sumy.ua/zolotenamysto.php Золоте намисто Сумщини] на [http://www.tour.sumy.ua/ сайті Сумщина туристична]</ref>
'''Київська брама'''&nbsp;— єдина [[споруда]] [[Глухівська фортеця|Глухівської фортеці]], яка збереглась до наших днів. Брама (інша назва&nbsp;— '''Тріумфальні ворота''') була споруджена на земляному валу фортеці у [[1749]] році [[інженер]]ом Юхимом Наумовим спочатку дерев'яною з мостом через рів. А протягом [[1766]]–[[1769]] (або 1766–1785) років за проектом [[архітектор]]а [[Квасов Андрій Васильович|Андрія Квасова]] на честь візиту [[Імператор|імператриці]] [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини ІІ]] до [[Глухів|Глухова]] споруджено муровану Київську браму, що мала ідентичне архітектурне вирішення.<ref> [http://www.tour.sumy.ua/zolotenamysto.php Золоте намисто Сумщини] на [http://www.tour.sumy.ua/ сайті Сумщина туристична]</ref>


Рядок 12: Рядок 12:
* [[Кам'яниця (Глухів)]]
* [[Кам'яниця (Глухів)]]


== Примітки ==
== Джерела і посилання ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://perlyny-ua.narod.ru/sumska/gluhov/gluhov7.html Фото Київської брами] на [http://perlyny-ua.narod.ru/ сайті Перлини України]


== Література ==
== Література ==
* Дейнека А. И. ''[[Пам'ятки архітектури Сумщини|Памятники архитектуры Сумщины]]''.&nbsp;— Х.: Прапор, 1989. {{ref-ru}}
* Дейнека А. И. ''[[Пам'ятки архітектури Сумщини|Памятники архитектуры Сумщины]]''.&nbsp;— Х.: Прапор, 1989. {{ref-ru}}
* «Україна. Путівник»,— Київ, Балтимор; 1993 р.; стор. 312.
* «Україна. Путівник»,— Київ, Балтимор; 1993&nbsp;р.; стор. 312.


{{Історико-культурний заповідник «Глухів»}}
{{Історико-культурний заповідник «Глухів»}}

Версія за 09:09, 1 лютого 2013

Загальний вигляд Київської брами

Київська брама — єдина споруда Глухівської фортеці, яка збереглась до наших днів. Брама (інша назва — Тріумфальні ворота) була споруджена на земляному валу фортеці у 1749 році інженером Юхимом Наумовим спочатку дерев'яною з мостом через рів. А протягом 1766–1769 (або 1766–1785) років за проектом архітектора Андрія Квасова на честь візиту імператриці Катерини ІІ до Глухова споруджено муровану Київську браму, що мала ідентичне архітектурне вирішення.[1]

Київська брама була не лише оборонною спорудою, а й своєрідною митницею — пункт перевірки паспортів подорожніх. Брама розташована на західному краю історичного середмістя, над заплавою річки Есмань[2] і є пам'яткою архітектури національного значення. Висота брами — 7,5 м, ширина — 28 м, глибина — 16 м.

Під час Другої світової війни пам'ятка була зруйнована, проте у 1953–1954 та 1957 роках коштом відділу будівництва і архітектури її повністю розібрали та реставрували[3]. Роботи виконувала Полтавська дільницею Чернігівської міжобласної науково-реставраційної майстерні[3]. У 1970 та 1990–1992 пам'ятку також реставрували[3] і зараз вона має первісний вигляд.

Опис

Київська брама збудована у класицистичному стилі з елементами бароко. В ній по осі розташовано тунель для проїзду. З боків арку оточують низькі приміщення (прибудови). Фасади оформлені колонами, які містяться на п'єдесталах. Над колонами розташований карниз та фронтон. Ворота арки нагадують будівлю з двосхилим дахом.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Золоте намисто Сумщини на сайті Сумщина туристична
  2. ↑ Київська брама Глухівської фортеці на неофіційному сайті Глухова
  3. ↑ а б в В. Вечерський, О. Козлов, В. Рульчет та ін. 50 річчя Укрреставрації. Історія корпорації. — Київ-Львів : © Укрреставрація й © Укрзахідпроектреставрація, 1996. — С. 49, 57. — ISBN 5-7707-9955-2.

Посилання

Література

Культові пам'ятки
занесені до Держреєстру
Інші пам'ятки
  1. Вознесенська церква
  2. Садибний будинок Кочубеїв
  3. Будинок повітового земства та міської думи
  4. Дворянське зібрання
  5. Глухівська Чоловіча гімназія
  6. Пансіон Чоловічої гімназії
  7. Жіноча гімназія
  8. Садиба Неплюєвих
  9. Башта водогону
  10. Будинок А. Я. Терещенка
  11. Будинок П. Лютого
  12. Садибний будинок П. Сніжка
  13. Будинок Г. Біловського
  14. Ремісниче училище ім. М.А. Терещенка
  15. Поштово-телеграфна контора (будинок Миклашевських)
  16. Чоловічий корпус земської лікарні
  17. Інфекційне відділення земської лікарні
  18. Безкоштовна лікарня св. Єфросинії
  19. Веригинське міське 4-х класне училище
  20. Дитячий притулок М. Терещенка
  21. Адміністративний будинок
  22. Будинок А. Бештака
  23. Банк М. А. Терещенка
  24. Садибний будинок
  25. Кам'яниця
  26. Садиба Олександровичів
  27. Жіночий корпус земської лікарні
  28. Будинок Шапоріних
  29. Тюремний замок
  30. Трикласне міське училище Ф. Терещенка
  31. Особняк
Вулиці й майдани
Див. також
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Київська_брама_(Глухів)&oldid=11575713